Чи потрібна Києву заборона культурного продукту російською?

Київська міська рада наклала мораторій на публічне використання культурного продукту російською мовою на території Києва. Відповідне рішення було ухвалене в четвер, 13 липня. Депутати пояснюють такий крок "необхідністю захистити український інформаційний простір від гібридних впливів Російської Федерації". "Російська - мова країни-агресора, і їй не місце в серці нашої столиці", - каже депутат та голова постійної комісії з питань освіти й науки, молоді та спорту міськради Вадим Васильчук, якого цитує пресслужба Київської міськради. За його словами, під заборону потрапляють книги, музика, театральні вистави, концерти та культурно-освітні послуги.

Недієвий інструмент, оскільки без відповідальності

Таку ініціативу підтримав громадський рух "Відсіч", який ще 2014 року лобіює заборону всього російського в Україні, зокрема закликає бойкотувати російські товари, кіно та музику. "Заборона російськомовного культурного продукту потрібна. Це додатковий важіль для активістів, які ведуть боротьбу щодо бойкоту всього російського, аби можна було сказати: вимкніть, приберіть з публічного простору російське", - прокоментувала DW активістка руху Катерина Чепура.

Водночас вона відзначає, що мораторій на публічне використання культурного продукту російською мовою є "недієвим інструментом, адже за його невиконання немає жодної відповідальності". "Це радше моральний чинник, що додає сміливості людям, які не хочуть терпіти російську музику на вулиці чи у театрі", - вважає Чепура.

Історія із забороною російськомовного культурного продукту в Україні почалась ще у вересні 2019 року. Першими таку заборону запровадили на території Львова та Львівської області. Згодом ініціативу львівських депутатів підхопили в Тернополі, Житомирі та на Волині.

Рішення місцевої влади, що суперечить конституції

Ухвалення таких рішень суперечить конституції, констатує правозахисник Центру громадянських свобод Володимир Яворський. "Це незаконні рішення, які не мають правових наслідків. Бо місцева влада не має права регулювати ці питання та встановлювати такі заборони, бо вони дискримінаційні", - пояснив DW Яворський.

Незаконність таких рішень місцевої влади вже підтверджував суд, каже Яворський. Він наголошує, якщо хтось порушить встановлений Київською міськрадою мораторій на публічне використання культурного продукту російською мовою на території Києва, то жодної відповідальності до людини не може бути застосовано. "Всі ці заборони місцевої влади є суто політичним кроком. Тільки парламент може встановлювати такі заборони на рівні законів і тільки тоді вони будуть обов’язковими для виконання і за їх порушення передбачена відповідальність",  -  зауважує правозахисник.

19 червня 2022 року Верховна Рада заборонила використання пісень російських артистів у громадському просторі. Щоправда, ця заборона не є тотальною. Вона не поширюється на російських співаків, які засуджують війну Росії проти України. А нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок, який Верховна Рада ухвалила також ще торік.

В Україні неодноразово спалахували мовні скандали, пов'язані з виконанням російської музики в публічних місцях. Зокрема, не так давно широкого розголосу набула суперечка між 17-річним підлітком з Одеси та депутаткою від "Голосу" Наталією Піпа. На одній з львівських вулиць юнак виконував під гітару пісні Віктора Цоя. Піпа зробила йому зауваження. Підлітку довелося записати відео з вибаченнями, оскільки він вилаявся на адресу депутатки, захищаючи своє право виконувати музику, яка йому до душі. Інший випадок стався нещодавно в селі Погреби на Київщині. Там з кафе вигнали дівчину, незадоволену тим, що в закладі грала пісня російського співака Григорія Лепса, який підтримує війну Росії проти України.

Українська мисткиня закликає "не дзеркалити агресора"

Євгенія Бєлорусець - українська художниця, перекладачка, письменниця, яка пише українською, російською та німецькою мовами - вважає, що такі конфлікти в українському суспільстві породжуються подібними заборонами всього російського, що є дискримінаційними практиками.

"Усі ці заборони - це міф про віктимність української культури, яка має право дискримінувати інші типи культурного висловлювання. Україномовна культура дійсно знає, що таке дискримінація, тому шлях подолання цієї травми не має лежати в спричинені подібного болю іншим", - наголосила Бєлорусець. Вона закликала "не дзеркалити агресора, не проєктувати загарбницькі наміри Росії на внутрішню складну і багатопланову культурну ситуацію в Україні".

Бєлорусець застерегла, що подібні заборони лише розколюють українське суспільство. "Однак спілкуватися про це в Україні стає дедалі важче, оскільки такий дискурс маркується як ворожий", - каже Бєлорусець. На її думку, майбутнє демократичної України полягає саме в тому, що усі мають свої права та складне минуле. "Виклик у тому, щоб дозволити іншим поглядам бути всередині суспільства", - каже письменниця.