Чи втратять українські біженці в ФРН "гроші для громадян"?
21 листопада 2023 р.
60 000 000 000 євро. Такою астрономічною сумою обернулося рішення Конституційного суду ФРН, який у середині листопада оголосив перерозподіл на інші цілі незатребуваних кредитних коштів із фонду боротьби з пандемією Covid-19 таким, що суперечить Основному закону. Результат - несподівана багатомільярдна дірка у німецькому держбюджеті.
Тепер в коаліційному уряді Олафа Шольца (Olaf Scholz) метушаться в пошуках необхідної суми, щоб звести кінці з кінцями. Найбільша наявна стаття витрат - до того ж, із великим відривом - соціальні потреби. На 2024 рік на них заплановано 171,7 мільярда євро - це втричі більше, ніж на оборону (51,8 мільярда євро). За таких умов у Берліні розгорілася дискусія про соціальні виплати українським біженцям.
У ФРН понад мільйон біженців з України
У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії найбільше українських біженців приймала Польща. В окремі періоди кількість біженців у країні перевищувала 1,66 мільйона. Наразі ж лишилося менше 960 тисяч.
Нині за кількістю українських біженців серед країн ЄС лідирує Німеччина: за офіційною статистикою, їх тут 1 мільйон 116 тисяч. Втім, це не точна цифра, адже українці можуть вільно пересуватися шенгенським простором.
На відміну від біженців з усіх інших країн, громадяни України автоматично отримують притулок у Німеччині та інших країнах ЄС - це урегульовано спеціальною директивою з перших днів повномасштабної війни. Втім, не в усіх країнах ЄС схвалені єдині стандарти соціальної підтримки українських біженців.
Читайте також:Кількість біженців зростає: суперечка щодо права на притулок у Німеччині
Розмір соціальної допомоги у Німеччині
У ФРН така допомога дуже щедра. Рішенням уряду українські біженці від самого початку були прирівняні до всіх інших жителів Німеччини, які мають право на так звані "гроші для громадян" (Bürgergeld). Розмір цієї допомоги становить 502 євро для дорослої людини, яка живе в окремому домогосподарстві. Плюс гроші на оплату житла та комунальних послуг. Ще можна одержати і дотацію на курси підвищення кваліфікації.
Для порівняння: дорослий самотній претендент на притулок може розраховувати на 410 євро плюс "доречне" житло, яким може стати і ліжко в гуртожитку. Прохачі притулку можуть претендувати лише на найнеобхідніше медичне обслуговування. А одержувачі Bürgergeld - такі ж клієнти лікарняних кас, як і решта всіх застрахованих. Лише внески за них сплачує держава.
З наступного року розмір Bürgergeld суттєво збільшується - з 502 до 563 євро. У домогосподарстві з двох дорослих допомога підвищується з 451 євро до 506 євро на особу, до того ж у сім'ях з дітьми до 7 років дітям і надалі виплачуються по 357 євро, підліткам до 14 років - по 390 євро, а неповнолітнім до 18 років - по 471 євро.
За даними німецької влади, Bürgergeld отримують приблизно 700 тисяч українців у Німеччині, зокрема близько 480 тисяч - працездатного віку.
Читайте також: Біженці у Німеччині. Хто скільки отримує і на що має право?
Високий ризик зловживань соцдопомогою
За оцінкою голови об'єднання німецької окружної влади (Deutscher Landkreistag) Райнгарда Заґера (Reinhardt Sager), такий високий рівень соціальної допомоги має подвійний негативний ефект. По-перше, каже він, це "гальмує мотивацію українських біженців іти працювати".
По-друге, Bürgergeld слугує магнітом для тих громадян України, які спочатку виїхали від війни до інших країн ЄС, а тепер переїжджають до Німеччини. "Чому? - Запитує Заґер, - Тому що Bürgergeld істотно більша, ніж порівняна соціальна допомога в інших країнах Євросоюзу".
До того ж, як виявляється, німецька влада не знає, а чи не мають українські біженці, які отримують допомогу в Німеччині, реєстрації та статусу біженця ще в якійсь країні ЄС. Федеральний уряд повідомив про це у відповіді на парламентський запит керуючого справами фракції опозиційних консерваторів Торстена Фрая (Thorsten Frei). Відсутність таких перевірок, зазначає Фрай, "широко відчиняє ворота для можливих зловживань".
Німеччина, продовжує він, приймає найбільше українських біженців. Водночас частка тих, хто працює, серед них дуже низька. "У Польщі та Нідерландах, - заявив Фрай, - частка тих, хто працює, становить відповідно 66 та 70 відсотків, у Німеччині - 17 відсотків".
Читайте також: Чому Швейцарії не вдається примусити біженців з України продати їхні авто?
Вада німецької системи соціальних гарантій
Його колеги по фракції Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) та Ґітта Коннеман (Gitta Connemann) теж вважають, що Bürgergeld призводить до того, що українським біженцям вигідніше та зручніше отримувати таку допомогу, ніж йти працювати.
"У Німеччині - 2 мільйони вакансій та приблизно 5 мільйонів одержувачів Bürgergeld, з них 3,9 мільйона - працездатних. Очевидно, що вада в самій системі", - заявила Коннеман у понеділок, 20 листопада, в інтерв'ю ARD - першому каналу телебачення ФРН. Посилання на те, що 80 відсотків українських біженців - жінки, чимало з них із травмованими після російських авіанальотів дітьми, її не переконують.
"У сусідніх країнах ЄС теж українські матері з дітьми. Проте доступ на ринок праці там інший, - каже Коннеман. - У Німеччині працює менше ніж кожен п'ятий український біженець, у Польщі чи Нідерландах - двоє з трьох. Тобто при однакових початкових даних, у країнах очевидно існують інші стимули йти працювати" .
Вада, вважають німецькі консерватори, у самій системі. "Багато людей, які працюють у Німеччині - і не важливо, народилися вони тут або приїхали - іноді мають відчуття, що пошилися в дурні, - пояснює Коннеман. - І справді: за певного рівня заробітної плати і податкового класу держава "з'їдає" податками всяке підвищення" платні. Плюс із зростанням прибутків людині перестають доплачувати, наприклад, за житло".
Скасовувати Bürgergeld для українських біженців німецький уряд не збирається. Водночас від них тепер очікують чималих зусиль щодо пошуку роботи. Ще місяць тому міністр праці ФРН Губертус Гайль (Hubertus Heil) оголосив про зниження мовних вимог до працездатних українських біженців та підвищення - до їхньої власної ініціативності. Так, їм доведеться тепер, як і всім іншим безробітним, щонайменше раз на шість тижнів, звітувати в агентстві праці про власні зусилля з пошуку роботи. Інакше допомогу скорочуватимуть.
Дивіться також: