Чи зміниться політика ФРН щодо біженців і мігрантів?
4 вересня 2024 р.
На наступний день після проведених 1 вересня земельних виборів у Саксонії та Тюрингії голова Вільної деморатичної партії (ВДП), котра нині є членом урядової коаліції ФРН, Крістіан Лінднер (Christian Lindner) прокоментував невтішні для його політсили результати. Це була сповнена розчарування заява.
"Люди втомилися від того, що ця держава, ймовірно, втратила контроль над імміграцією та наданням притулку в Німеччині", - заявив тоді Лінднер. На його думку, нікого з виборців більше не цікавлять взаємні обвинувачення політиків та спроби звалити провину на опонентів або дискусії щодо юридично можливих чи неможливих дій. Громадяни "хочуть бачити рішення", сказав Лінднер, який нині обіймає посаду міністра фінансів у федеральному уряді, сформованому так званою "світлофорною" коаліцією, названою так через кольори прапорів трьох її учасників - СДПН, Зелених і ВДП.
Річ у тім, що проведені минулої неділі вибори до земельних парламентів - ландтагів - двох східних земель стали катастрофою для цих трьох партій, які нині формують федеральний уряд у Берліні. Виявилося, що ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), зуміла зібрати в підсумку більш ніж удвічі більше голосів, ніж партії "світлофорної коаліції" разом узяті.
Німеччина прихистила понад три мільйони біженців
Післявиборчі опитування показують, що питання притулку та міграції були головними й визначальними у партійних симпатіях і рішеннях електорату. Загалом на кінець 2023 року в Німеччині проживало близько 3,2 мільйона осіб, які прибули до країни як біженці, з яких понад мільйон - українці. Другою за чисельністю групою є сирійці.
Лише впродовж 2023 році було подано 352 тисячі нових заяв про надання притулку, а на 2024 рік очікується близько 270 тисяч нових таких заяв. Більшість заяв про надання притулку німецькі органи влади відхиляють. На кінець 2023 року в Німеччині проживало лише близько 44 тисяч осіб, яких було визнано шукачами притулку. Натомість набагато більше людей отримують так званий тимчасовий захист. Трохи менш як 745 тисяч осіб мають визнаний статус відповідно до Женевської конвенції про статус біженців.
Ще 326 тисяч користуються так званим "субсидіарним" захистом, приміром, через те, що нині в їхній країні вирує громадянська війна. Заяви пів мільйона біженців наразі перебувають на стадії судового розгляду. За даними МВС ФРН, у Німеччині налічується трохи менш як 227 тисяч осіб, які зобов'язані покинути країну. Однак, добрі 80 відсотків з них мають попри це тимчасовий дозвіл на перебування, оскільки є перешкоди для їхньої депортації.
Федеральний уряд хоче посилити міграційну політику
Після нападу ісламіста з ножем у Золінгені, який скоїв сирієць, котрий мав залишити країну за тиждень до виборів до двох земельних парламентів, німецький уряд оголосив посилення міграційної політики та політики безпеки. Зокрема, йдеться про те, що шукачі притулку, за яких відповідає інша країна ЄС відповідно до європейських Дублінських правил, більше не отримуватимуть фінансової підтримки в Німеччині. Також планується збільшити кількість депортацій.
Саму процедуру депортації планують спростити, в тому числі за допомогою зниження порогу кримінальних злочинів, які можуть призвести до висилки або позбавлення притулку чи статусу біженця. Міграційні угоди з третіми країнами за межами ЄС про прийом біженців, зокрема з Молдовою, Кенією та Філіппінами, потрібно остаточно узгодити й ратифікувати, кажуть у Берліні.
Консерватори ставлять під сумнів чинне право на притулок
Однак цього замало для консервативних ХДС і ХСС, які разом утворюють найбільшу опозиційну фракцію в Бундестазі. Ще до виборів у Тюрингії й Саксонії у ХДС/ХСС закликали скасувати надання права на притулок у Німеччині й вимагали затримувати біженців на кордоні. Після земельних виборів голова ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) підкреслив, що його партія "ані на міліметр" не відступить від цієї вимоги. "Справжньою проблемою є постійний неконтрольований імміграційний тиск, - сказав Мерц. - На кожні п'ять депортацій припадає 100 нових прибулих. "Світлофорний" уряд має кардинально виправити свою політику, особливо щодо імміграції".
Натомість СДПН і Зелені це відкидають. Такі пропозиції "не сумісні з нашою Конституцією", пояснила співголова СДПН Саскія Ескен (Saskia Esken). "У всьому, що ми робимо, в політиці, яка забезпечує контроль і управління, але також зберігає людяність і наші зобов'язання, ми не чіпаємо Конституцію. Ми не порушимо наші міжнародні зобов'язання або наші зобов'язання за європейським правом", - запевнила політикиня.
Позиція ВДП - нове джерело конфлікту для урядової коаліції
Однак третій партнер по коаліції - ВДП - дивиться інакше на це питання. За словами лідера ВДП Лінднера, тут немає місця для роздумів. Його партія відкрита для обговорення змін до європейських правил або навіть Основного закону, заявив він на наступного дня після земельних виборів, відкрито ставши на бік опозиції з ХДС/ХСС.
Якщо "партії демократичного центру", що складаються з ХДС, ХСС, СДПН, Зелених і ВДП, не зможуть виконати свої зобов'язання, "тоді громадяни буквально шукатимуть альтернативу", - застеріг він, натякаючи на "Альтернативу для Німеччини" (АдН).
Перше засідання робочої групи з питань міграції
Такі слова можна сприймати і як застереження для міжпартійної робочої групи федерального та земельного урядів, яку канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) скликав після нападу в Золінгені. Голова ХДС Мерц раніше запропонував Шольцу співпрацю. Під керівництвом міністерки внутрішніх справ від СДПН Ненсі Фезер (Nancy Faeser) та міністра юстиції від ВДП Марко Бушмана (Marco Buschmann) робоча група провела у вівторок, 3 вересня, своє перше засідання.
На порядку денному були представлені федеральним урядом плани щодо посилення міграційної та безпекової політики. Однак міністерство внутрішніх справ заявило, що воно також відкрите для пропозицій від ХДС/ХСС і федеральних земель, щоб обговорити їх. ХДС/ХСС також надає цьому питанню великого значення. "Якщо коаліція хоче говорити з нами про рішення, то темою номер один на порядку денному має бути обмеження імміграції, а цього можна досягти лише шляхом примусового повернення (біженці і мігрантів. - Ред.) на національних кордонах Німеччини", - заявив голова ХДС Мерц.
Під загрозою безпека і порядок
Дебати про те, чи можливо взагалі юридично відмовляти біженцям на кордоні, тривають уже давно. Мерц, який сам юрист за освітою, переконаний, що Німеччина має таку можливість. Він посилається на статтю 72 Договору про функціонування Європейського Союзу. За словами голови ХДС, цю стаття дозволяє це робити, якщо "безпека і порядок в нашій країні більше не гарантуються".
"Наразі ми спостерігаємо розлад у ключових державних функціях, - каже Мерц. - Ми бачимо це в школах, в лікарнях, в лікарських кабінетах, у варіантах розміщення на ринку житла. Ми не можемо допустити цього в таких масштабах".
Чому призупинення чинності законодавства ЄС прирівнюють до "ядерної бомби"?
Експерт з конституційного права Даніель Тім (Daniel Thym) з Констанца вважає пропозицію Мерца "юридично виправданою". У розмові з виданням Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) правник розповів, що такий підхід не порушить ані Основний закон, ані Женевську конвенцію про біженців, але може призвести до того, що справу розглядатиме Європейський суд. Однак він убачає шанси на перемогу Німеччини й у тій судовій інстанції.
Натомість австрійський дослідник міграції Ґеральд Кнаус (Gerald Knaus), з іншого боку, застерігає щодо наслідків політики, коли Німеччина відмовлятиме мігрантам на своїх кордонах. "Призупинення дії правових норм ЄС було б ядерною бомбою, це призвело б до того, що багато людей в ЄС скопіювали б його", - перестеріг Кнаус в інтерв'ю телеканалу ZDF.
Однак він вважає правильним, що нелегальній міграції потрібно якось протидіяти. "Спосіб зробити це - не намагатися штовхати людей туди-сюди між країнами ЄС, а зменшити нелегальну міграцію в ЄС", - переконаний дослідник. На його думку, це можна було б зробити, приміром, шляхом перенесення процедур надання притулку до безпечних третіх країн за межами Європейського Союзу.