Цілодобовий доступ до укриття: хто відповідатиме?

Після того, як у ніч на 1 червня у Деснянському районі Києва загинули троє людей, які не змогли потрапити в укриття міської поліклініки під час чергової російської ракетної атаки, міська влада взялася терміново інспектувати приміщення столичного фонду захисних споруд. Окрім цього комісія Київської міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалила рішення про цілодобовий доступ до укриттів, які є у Києві.

Майже половина укриттів непридатна до використання

Однак, за ці дні з'ясувалося, що після майже півтора року повномаштабної війни значна частина сховищ в українській столиці не тільки не може бути цілодобово відчинена, а взагалі не готова до використання як тимчасове укриття. "На даний час перевірена вже третина укриттів міста. Ситуація залишається критичною: половина перевірених укриттів не готова", - написав у Telegram міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін, якому президент Володимир Зеленський доручив разом з міською владою перевірити доступ киян до укриттів.

У перший день, за його словами, ревізували переважно укриття у школах, дитячих садках та лікарнях, тож відсоток відкритих і готових укриттів був високим. Натомість за результатами подальшої перевірки виявилося, що 32 відсотки укриттів столиці не готові приймати людей, а до 11 відсотків укриттів комісія взагалі не змогла потрапити, оскільки вони були зачинені. "Коли ми вчора вибірково перевіряли з нашим мером укриття в Оболонському районі, то абсолютна більшість укриттів були закритими. А коли ми їх таки відкривали, то вони виявлялись недатними для використання", - зауважує Камишін.

Читайте також: Кличко дорікнув "слугам народу" за зачинені укриття в Києві

Проблема з зачиненими чи непридатними укриттями є не тільки у Києві. проблема не тільки у Києві. Як повідомили DW в Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС), наразі перевірено 50 тисяч укриттів з 64 тисяч наявних у Фонді захисних споруд цивільного захисту населення. Обстеження відповідними службами ДСНС показало, що в Україні 11 тисяч захисних споруд і укриттів непридатні для використання, а у 5 тисяч сховищ комісіям з обстеження не вдалося потрапити, бо вони були зачиненими.

У пошуках нових укриттів та сховищ - влада придивляється до ОСББ?

Між тим столична влада обіцяє разом з поліцією примусово відкривати зачинені укриття і перебуває у пошуку тих, хто нестиме відповідальність за те, щоб доступ до захисних споруд був безперешкодним. Також ідеться про те, щоб змусити приватних власників тримати підвали своїх багатоквартирних будинків відкритими для всіх охочих.

"Було ухвалено рішення вжити примусові заходи з відчинення всіх сховищ та об'єктів подвійного використання. Нагадаю, що в нашому місті сьогодні нараховується 4455 сховищ, об'єктів подвійного використання, з яких майже 1100 - сховища приватної форми власності. Є ще державна та комунальна. Якщо на останні ми можемо впливати, то з приватними - вкрай складна ситуація. Згідно з чинним законодавством, крім адміністративного впливу, ми не маємо жодних інших важелів впливу на цих балансоутримувачів", - заявив на брифінгу директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук.

Після цього представники Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) почали скаржитися на те, що комісії з представників міської влади почали приходити і обстежувати підвали їхніх будинків, які не внесені у Фонд захисних споруд цивільного захисту населення і які не придатні бути укриттям, і ставити їх на облік як найпростіше укриття. "У нас сьогодні була комісія, обстежували підвал. Ми показували, що він не відповідає вимогам, там на стелі йдуть комунікації, труби з гарячою водою, які під час обстілів можуть прорвати людям на голову, немає додаткового виходу, вентиляції, але все одно наш підвал визнали придатним використовувати, як укриття. Як бути?" - запитує у тематичному Telegram-чаті своїх колег голова правління одного з ОСББ у Дарницькому районі.

Читайте також: Укриття і бомбосховища: як в Україні виправляють помилки довоєнного часу

Голови ОСББ занепокоєні тим, що міська влада хоче перекласти свою відповідальність за неготовність існуючих укриттів на приватних власників, тому масово включає будь-які облаштовані підвали багатоквартирних будинків у свій місцевий реєстр укриттів та у Фонд захисних споруд цивільного захисту населення. "Відповідно до закону, відповідають за укриття балансоутримувачі. А у ОСББ немає ніякого балансу, тому і на балансі немає нічого. Наші підвали не відповідають вимогам навіть найпростіших укриттів. Це не передбачено нашою технічною документацією. Гроші, виділені на ремонт укриттів комунальної власності, незрозуміло де ділися, а забезпечити людей укриттями хочуть за рахунок ОСББ", - каже Михайло Хоружий, голова правління ОСББ "Чавдар 1".

Хто має нести цілодобову відповідальність за доступність укриття?

Він вказує на те, що тримати цілодобово підвал відкритим після того, як його перевірила міська влада і безпідставно визнала укриттям, неможливо, оскільки там стоїть дороговартісне обладнання, лічильники на тепло та воду, насоси. "Хто буде нести відповідальність, якщо все це вкрадуть? Звичайно, голова ОСББ. Хто буде нести відповідальність, якщо буде зачинений підвал, який незаконно визнали укриттям? Знову ж таки - голова ОСББ", - обурюється Тетяна, голова одного з ОСББ Києва. Вона скаржиться, що нікого з робочого персоналу не може зобов'язати взяти на себе відповідальність стежити цілодобово за тим, аби він був завжди відчинений, та за збереженням майна у підвалі, оскільки це не передбачено посадовими обов'язками людей, які працюють в ОСББ.

За її словами, люди налякані тим, що щодо охоронця поліклініки у Деснянському районі, який не зміг відчинити двері в укриття і там загинули люди, відкрили кримінальне провадження і не хочуть брати на себе відповідальність за подібне. Керівник департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький наголошує, що органи місцевої влади здебільшого ігнорували проблему наявності і доступності укриттів для населення, натомість зараз, після загибелі через це людей у Києві, намагаються перекласти свою відповідальність. "Зараз органи влади йдуть по найпростішому шляху - приходять до власників і змушують щось робити зі спільним майном власників квартир. Але так не працює. За те, що у сусідньому будинку немає укриття, несе відповідальність не голова ОСББ, а місцева влада. Якщо вони не домовляються з ОСББ щодо використання їхніх підвалів, то потрібно або будувати нові, або шукати захисні споруди, які підходять для цього", - зазначив у розмові з DW Віктор Вітовецький.

Читайте також: Українське метро: життя під землею. Виставка в берлінській підземці

Яка відповідальність в Україні за ненадання доступу до захисних споруд?

Група громадського моніторингу ОЗОН Центру громадянських свобод проводила громадське обстеження доступності укриттів у великих містах України, зокрема й у Києві ще з листопада минулого року. Координаторка групи Іванна Мальчевська каже, що про проблеми з доступністю укриттів та відповідальними за їх діяльність громадські активісти інформували владу. "Ми повідомляли раніше про те, що в Києві закриті укриття або на місці не було відповідальної особи з ключем. Це і стало причоною трагедії в Деснянському районі. Якби на місці було кілька відповідальних осіб з ключем, то не обов'язково, щоб укриття було постійно відкрите. Ключі мають бути у всіх мешканців будинку і хтось один точно пробіжить першим і відкриє. Ми про це говорили", - пояснює Мальчевська.

За її словами, найбільше проблем громадський моніторинг виявляв у житлових будинках комунальної власності, де за укриття відповідає ЖЕК і на інформаційній табличці зазначений телефон приймальної ЖЕКу. "Цей телефон майже ніколи не відповідає, а ще ЖЕК не працює на вихідних і там точно не беруть слухавку. А мав би бути вказаний працівник, який за це відповідає", - наголошує Мальчевська.

Читайте також: (Не)доступні укриття: як захищені кияни під час повітряних атак

Разом з тим, на її думку, після інциденту з загибеллю людей біля укриття працівники уникатимуть таких посадових обовязків. "Якщо зараз не провести ретельного і прозорого розслідування загибелі людей біля укриття і відповідальності охоронця, який був чи не був зобов'язаний відкривати укриття, то люди будуть боятися брати на себе відповідальність за відкриття укриття, адже може статися будь що", - зазначає координаторка група громадського моніторингу ОЗОН Центру громадянських свобод.

Водночас правозахисник Володимир Яворський наголошує, що чітко прописаної відповідальності за ненадання доступу до укриття в Україні немає, оскільки ще не було подібних справ. "Зараз охоронцю поліклініки інкримінують статтю "Залишення людини у небезпеці". Ця стаття стосується представників поліції, медичних працівників, але не охоронця. Зараз в Україні немає у Кримінальному кодексі чи Кодексі про адмінправопорушення прописаної відповідальності за ненадання доступу до укриття", - констатує Яворський.

Він звертає увагу, якщо у посадових обов'язках працівника не прописано, чи має він відкривати чи цілодобово слідкувати за відчиненим підвалом, який використовується як укриття, то притягнути його до відповідальності наразі неможливо. Тож, правозахисник підсумовує, що вимога тримати цілодобово всі відвали та укриття відчиненими на випадок обстрілу є нереалістичною.