Чому ФРН затримала ухвалення 14-го пакета санкцій проти РФ

Ухвалення Європейським Союзом 14-го пакета санкцій проти Росії затягнулося, хоча Бельгія, яка зараз головує в ЄС, збиралася оголосити про нього ще до початку саміту G7 в Італії 13 червня. Узгодженню нового пакета несподівано стали на заваді застереження Німеччини. Після цього ЗМІ облетіла фраза неназваного високопоставленого європейського чиновника про те, що "Німеччина стала новою Угорщиною". Адже досі проти посилення санкційного режиму щодо РФ періодично виступав угорський прем'єр Віктор Орбан. Невже тепер таку роль узяв на себе Олаф Шольц (Olaf Scholz)?

"Фраза, звичайно, звучить круто, але це повна нісенітниця. Адже ми хочемо знайти рішення", - заперечив канцлер Німеччини в інтерв'ю німецькому телеканалу Welt TV на полях саміту Великої сімки. Олаф Шольц запевнив: він не блокує, триває лише дискусія про конкретний зміст окремих пунктів. За словами німецького лідера, "тут практичне, а не принципове питання", а тому він вважає, що рішення скоро знайдуть.

Заборона на перевантаження російського СПГ у портах ЄС

Проблема явно не в запланованих санкціях проти скрапленого природного газу (СПГ) з Росії. Купівля трубопровідного газу в "Газпрому" в Євросоюзі, як і раніше, не під санкціями, і накладати їх на імпорт російського СПГ Брюссель теж не збирається, щоб не викликати стрибка цін на цей енергоносій.

Передбачаються дві інші заборони: використовувати порти ЄС як пункти перевантаження для подальшого відправлення російського СПГ до країн Азії та інвестувати кошти європейських компаній у СПГ-проєкти в РФ, наприклад, у порт Мурманська, що не замерзає.

Перша з цих двох заборон може вже наступної зими завдати значної матеріальної шкоди компанії "Новатек" та її проєкту "Ямал СПГ". Адже після замерзання Північного морського шляху вона не зможе експортувати свою продукцію до Китаю та інших азійських країн через порти ЄС, перевантажуючи її там з нечисленних арктичних танкерів на звичайні.

У результаті їй доведеться або використовувати для проводки суден на схід криголами, що сильно збільшить транспортні витрати, або повністю припинити постачання в Азію і весь газ відправляти в Європу. Це зіб'є ціни в ЄС, що вигідно європейцям, а у російських компаній - як у "Новатека", так і в "Газпрому" - впаде виручка.

Були побоювання, що каменем спотикання під час ухвалення 14-го пакета санкцій стане саме питання про скраплений газ, оскільки на його перевантаженні заробляють порти Нідерландів, Іспанії, Франції та особливо бельгійський Зебрюгге. Однак Бельгія, навпаки, прагне забезпечити затвердження пакета до закінчення свого головування в ЄС 30 червня, після чого воно на пів року перейде до Угорщини.

І навіть Франція, як бачимо, не чинить опору такому рішенню, хоча французька енергетична компанія TotalEnergies є, з часткою у 20 відсотків, одним зі співвласників спільного підприємства "Ямал СПГ" і в разі обмеження його діяльності в ЄС неминуче втратить частину доходів. У цьому питанні у Німеччини заперечень якраз немає, тим паче що її плавучі термінали з приймання СПГ, на відміну від європейських стаціонарних терміналів із великими резервуарами для його тимчасового зберігання, під час перевантаження російського скрапленого газу взагалі не використовують.

Посилення боротьби з обходом санкцій ЄС

Тим дивнішим виявилося те, що ухвалення чергового пакета санкцій забуксувало саме через Німеччину (хоча від самого початку було зрозуміло, що йдеться саме про тимчасову затримку, оскільки досвід попередніх 13 пакетів показує: рано чи пізно їх узгоджують, хоч би що там спочатку не казала та сама Угорщина).

Судячи з повідомлень німецьких ЗМІ, що посилаються на джерела в Брюсселі, каменем спотикання стало питання про те, як зробити ефективнішими вже запроваджені Євросоюзом санкції, іншими словами - як боротися з їхнім обходом. Насамперед із тим, що в Росії назвали паралельним імпортом, коли західну продукцію закуповують не безпосередньо в її виробників, а через посередників в інших країнах, наприклад у Туреччині або Казахстані.

Причому йдеться як про товари, що потрапили під санкції, так і про ті, які самі виробники після початку повномасштабної російської агресії проти України відмовилися постачати у РФ, приміром: про автомобілі та запчастини до них.

Потрібно гарантувати, щоб товари, що експортуються з Німеччини в Південну Америку, Азію або Африку, "не потрапляли б потім обхідними шляхами в Росію", підкреслив Олаф Шольц в інтерв'ю Welt TV. Але при цьому він зазначив, що одночасно необхідно "забезпечити німецькому бізнесу можливість продовжувати свою діяльність".

Тут слід враховувати, що Німеччина вирізняється з-поміж цілої низки інших країн ЄС особливо високою часткою обробної промисловості в структурі своєї економіки, причому левова частка випущеної індустріальної продукції йде на експорт.

Спірний пункт про юридичну відповідальність фірм ЄС

Особливе занепокоєння у канцлера Німеччини викликала пропозиція не тільки зобов'язати компанії з ЄС вносити в контракти з гуртовими покупцями своєї продукції в третіх країнах пункт про заборону на її перепродаж у Росію, а й запровадити юридичну відповідальність європейських фірм та їхніх закордонних філій за порушення цього пункту.

У Берліні вважають, що в результаті експортери опиняться у вкрай ненадійній з правового погляду ситуації, оскільки їм доведеться відповідати за дії своїх численних закордонних ділових партнерів, яких європейським компаніям на практиці важко або навіть неможливо контролювати.

Тому, за повідомленнями джерел у Брюсселі, уряд Німеччини зажадав повністю відмовитися від пункту юридичної відповідальності закордонних філій європейських фірм за перепродаж своєї продукції в Росію або хоча б пом'якшити цю вимогу, поширивши її тільки на суворо обмежену кількість найменувань промислової продукції.

На черговій зустрічі в Брюсселі послів країн Євросоюзу в середу, 19 червня, домовленості досягнути не вдалося. Але з дипломатичних кіл стало відомо, що перед зустріччю з'явився компромісний варіант, що начебто враховує застереження Німеччини. Переговори послів продовжаться у четвер, 20 червня.