Чи засудять Януковича і його силовиків за розгін Євромайдану

Напередодні десятої річниці початку Євромайдану Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора передали до суду результати розслідування його трагічного фіналу. Справа, яку слідчі називають "материнською", стосується експрезидента Віктора Януковича та керівників силового блоку - правоохоронці називають їх "злочинною групою", створеною з метою перешкоджання мирним зібранням.

Три дні жорстокості в центрі Києва

Розслідування стосується подій останніх трьох днів протестів у центрі Києва. Вони розпочалися з ходи демонстрантів під стіни парламенту: зранку 18 лютого 2014 року мітингувальники вирушили з Майдану Незалежності під Верховну Раду, де в той день опозиція вимагала розглянути зміни до конституції, які б обмежили владу президента. Підходи до парламенту охороняли бійці міліцейського спецназу "Беркут" та загони внутрішніх військ, а у Маріїнському парку стояли прихильники Партії регіонів, так званий "Антимайдан".

Досить швидко між двома таборами почалися сутички, міліція почала розгін євромайданівських колон. Бійці спецназу били протестувальників гумовими кийками, кидали світлошумові гранати, а також стріляли по них з помпових рушниць гумовими кулями та свинцевою картеччю. 

За кілька годин запеклих боїв силовики відтіснили євромайданівців назад до Майдану Незалежності. З'явилися перші загиблі. Вночі спецназ СБУ штурмом захопив Будинок профспілок, де, зокрема, розміщувався "Правий сектор" - радикальне крило протестувальників, а також шпиталь. Була проголошена "антитерористична операція". 

Зранку 20 лютого євромайданівці здійснили спробу контрнаступу, першими почавши обстрілювати міліціонерів. Бійці "Беркуту" та внутрішніх військ, відступаючи по вулиці Інститутській, розстріляли колони протестувальників, вбивши за кілька годин 48 та поранивши 80 людей. Усього за три дні загинули 71 учасник протестів та 11 правоохоронців.  

Слідство вважає Віктора Януковича головним організатором розгону Євромайдану - намагаючись зберегти владу він нібито хотів зупинити протести. Через це експрезидент "віддав явно злочинні накази про застосування співробітниками МВС та СБУ спецзасобів та вогнепальної зброї для силової протидії протестам безпідставно та з порушенням законодавства".

Вказівки голови держави, на думку прокуратури, виконували міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, його заступник Віктор Ратушняк, командувач внутрішніх військ Сергій Шуляк, начальник столичного управління МВС Валерій Мазан, його заступник Петро Федчук та командир київського "Беркуту" Сергій Кусюк. Крім міліціонерів, накази щодо розгону протестів виконували міністр оборони Павло Лебедєв, голова Служби безпеки Олександр Якименко та його заступник Володимир Тоцький.

Усім десятьом прокуратура закидає створення злочинного угрупування з метою перешкоджання мирним протестам шляхом перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством, застосуванням зброї та спричинило тяжкі наслідки, організацію терористичного акту, масових убивств та каліцтв. За найтяжчими статтями передбачено покарання аж до довічного ув'язнення.

Підозрювані втекли з Києва ще в лютому 2014 року: хто до Москви, хто до окупованого Криму. Українські правоохоронці вимагали їх екстрадиції та оголошення у міжнародний розшук, однак у Росії та Інтерполі відмовляли через начебто політичний характер обвинувачень. Зрештою після змін до законодавства про заочне судочинство у 2021 році, прокуратура змогла завершити розслідування та розраховує судити усіх за їх відсутності - так само як 2019 року вже засудили Віктора Януковича за державну зраду та заклики до агресивної війни проти України.

Читайте також:Три роки в бігах: де зараз Янукович та його найближчі соратники 

Непрямі докази злочинної змови Януковича й Ко.

За довгі роки розслідувань слідство так і не знайшло прямих підтверджень злочинної змови обвинувачених і того, що Віктор Янукович особисто віддавав накази про розгін протестів, визнає у розмові з DW Денис Іванов, заступник керівника департаменту у справах Майдану Офісу генпрокурора. А втім, вдалося зібрати великий масив непрямих доказів, які у своїй сукупності не лишають у цьому сумнівів, переконує він.

Наприклад, у слідства немає записів розмов підозрюваних, проте є дані про регулярні телефонні з'єднання між ними у найдраматичніші моменти цих днів. "Умовно кажучи, ми бачимо, що Янукович дзвонив Захарченку 18 лютого, одразу після цього той скликає нараду в міністерстві, учасники якої свідчать: там обговорювалось застосування зброї. А після неї "Беркуту" роздають бойові набої", - пояснює прокурор, який збирається особисто представляти в суді обвинувачення проти високопосадовців.

Іншим важливим доказом стали плани спецоперацій СБУ "Бумеранг" та "Хвиля" із захоплення Будинку профспілок та витіснення протестувальників з Майдану незалежності - що доволі близько збігалися із діями правоохоронців перед та після оголошення "антитерористичної операції". Документи ще 24 лютого 2014 року оприлюднив депутат Геннадій Москаль - у минулому і сам заступник голів МВС та СБУ. У ході слідства з'ясувалось, що операції були сплановані ще в січні, зрештою правоохоронці знайшли комп'ютер із оригіналами файлів та їхнього автора, розповідає прокурор Іванов. "Частину документів керівництво СБУ спалило ще в лютому, але зрештою в штабі "антитерористичної операції" працювали близько 50 людей, там важко щось приховати", - пояснює він.

Обсяги доказів, що їх має дослідити суд, вражаючий: справа налічує 1878 томів, самі лише фото та відеоматеріали займають понад три терабайти. На їх попереднє вивчення у захисників обвинувачених пішло майже два роки - про завершення розслідування Офіс генпрокурора оголошував ще в листопаді 2021 року. Денис Іванов заздалегідь закидав адвокатам затягування розгляду і зрештою через суд обмежив терміни ознайомлення з матеріалами.

Що лишилось від захисту?

З усіх обвинувачених найчастіше із критикою слідства довгий час виступали захисники Віктора Януковича. Із Віталієм Сердюком, старшим партнером юрфірми Aver Lex, що представляла інтереси експрезидента з 2014 року, кореспондент DW востаннє докладно обговорював справу у лютому 2022 року - адвокати тоді встигли вивчити близько сотні томів доказів. "Коли ми тільки  підписували угоду з Віктором Федоровичем, я спитав у партнерів: чи хтось вважає його причетним до цих убивств. Ніхто не вважав, бо ми всі розуміли, що це не в його інтересах", - переконував адвокат.

Під час Євромайдану співробітники Aver Lex захищали у судах кількох затриманих мітингувальників, але сам Сердюк рішуче засуджував протести. Розслідування "материнської справи", як й усіх інших справ проти свого головного клієнта, він називав заангажованим, оскільки провину на Віктора Януковича лідери Євромайдану поклали заздалегідь. Іншим важливим аргументом адвоката був ухвалений ще в 2014 році закон про недопущення переслідування учасників протестів - він забороняв правоохоронцям навіть розслідувати обставини застосування зброї євромайданівцями. "В результаті  слідство підганяє докази під те, що всі ці вбивства - результат злочинних наказів Януковича та силовиків, а не захист правоохоронців від нападів протестувальників", - розповідав Сердюк.

За його словами, захист експрезидента вів власне розслідування подій 18-20 лютого. Адвокат наводив приклад свідчень одного з міліціонерів: той начебто чув, як сигнал до початку заворушень в урядовому кварталі 18 лютого подавали саме командири Самооборони Майдану. Інші аргументи адвоката спирались на ще більш конспірологічні свідчення про "грузинських снайперів", теорію "сакральних жертв", а також переконання в тому, що експрезидентові ні до чого було силою розганяти протести, які і так йшли на спад.

У квітні 2022 року Aver Lex несподівано оголосила про те, що термін дії угоди про захист Віктора Януковича сплив. Те саме зробила й інша фірма, що захищала експрезидента - GORO Legal. Як можна дізнатися з держреєстру судових рішень, Центр безоплатної правової допомоги надав Януковичу безкоштовного захисника - Андрія Доманського, який і раніше вже кілька разів представляв його інтереси.

У розмові з DW Доманський зазначив, що цього разу не зміг зв'язатися із експрезидентом та ще одним своїм підзахисним у цій справі, ексголовою СБУ Олександром Якименком, а тому не може коментувати обвинувачення. Якименка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну СБУ підозрює ще й у держзраді, керівництві незаконним збройним формуванням та катуванні - торік він очолив так звану "Державну службу безпеки" на окупованій Херсонщині.

Адвокат Денис Чубаров, якого Центр безоплатної правової допомоги так само призначив для захисту заступника глави МВС Віктора Ратушняка, своєю чергою нагадав DW, що завдання безкоштовного захисника в подібних випадках - стежити за законність слідства та суду, виходячи із презумпції невинуватості.

Читайте також: "Справа Чорновол" - прогалини слідства чи нове трактування подій на Євромайдані? 

Роки в очікуванні справедливості

Адвокати обвинувачених, опитані DW, одностайні в тому, що на розгляд усіх доказів, допит усіх потерпілих та свідків, заявлених обвинуваченням підуть довгі роки. "Маю надію, наші онуки дочекаються вироку", - жартує 44-річний Андрій Доманський.

Те, що судовий процес проти експрезидента і силовиків буде тривалим, визнає і прокурор Денис Іванов. Затримки у розгляді вже почалися - Печерський райсуд Києва цього тижня відмовився розглядати справу за територіальною підсудністю з очікуваної причини: всі його судді були залучені до неї на етапі слідства. Відтак Київський апеляційний суд має знайти новий суд, що зможе сформувати колегію із трьох суддів для розгляду таких звинувачень.

Прикметно, що за майже 10 років київські суди винесли лише один вирок за події 18-20 лютого 2014 року: боєць харківського "Беркута" Андрій Єфімін ще 2016 року сам визнав провину в побитті самооборонівця Сергія Дідича і за перевищення службових повноважень отримав три роки іспитового терміну із забороною працювати у правоохоронних органах. Він один із небагатьох міліціонерів, хто дав свідчення проти свого командира - Владислава Лукаша, якого продовжують судити за силовий розгін 18 лютого.

У жовтні Святошинський райсуд має оголосити вирок київським беркутівцям Олександрові Маринченку й Сергієві Тамтурі у важливій справі про розстріли 20 лютого. Слухання у ній тривали понад сім років і вважались чи не найшвидшими з огляду на обсяги справи й навантаження столичних судів. Тільки на заслуховування 200 потерпілих по ній суд витратив близько двох років. Потерпілих у "материнській справі" - понад тисяча.

"Але для нас важливо, щоб у суді могли виступити всі охочі, щоб їх почули, - говорить прокурор Денис Іванов. - У свою чергу ми поставили за мету показати увесь ланцюжок, як конкретні дії обвинувачених призвели до травм кожного пораненого чи загибелі".

Оксана Михалевич, учасниця Адвокатської дорадчої групи, що представляє інтереси близько 50 потерпілих від розгону Євромайдану теж не очікує швидкого вироку Вікторові Януковичу та його оточенню. У розмові з DW вона визнає, що повномасштабне вторгнення РФ затулило суспільний інтерес до справ Майдану, втім не в учасників протестів. "Наші клієнти чекають на вироки, чекають на справедливість і продовжують свідчити, включаючись (в інші судові засідання. - Ред.) навіть з окопів на передовій. Для багатьох із них ця війна - пряме продовження подій 2014 року", - говорить адвокатка.