Дезінформація - зброя Росії проти демократії
21 березня 2024 р.
Останнім часом дедалі більше людей у західному світі переймаються питанням захисту демократичних цінностей, адже вільні суспільства зазнають дедалі більшого тиску. Не оминула ця проблема й Німеччини - тут про ступінь серйозності питання може свідчити статистика публічних виступів керівника однієї зі спецслужб країни - Федерального відомства з охорони конституції (BfV) - Томаса Гальденванґа (Thomas Haldenwang). Адже з часу вступу на посаду у 2018 році він став помітно частим гостем на пресконференціях та дискусійних форумах.
Читайте також: У ФРН розкрили масштабну дезінформаційну кампанію РФ проти України
А за понад два роки після початку повномасштабної війни Росії проти України Гальденванґ став одним з тих, хто найбільш наполегливо застерігає щодо загроз дезінформації, фейкових новин і шпигунства. Днями керівник спецслужби виступав на заході у німецькому Бундестазі, організованому Вільною демократичною партією (ВДП), що входить до нинішньої урядової коаліції, де чітко дав зрозуміти, що вважає загрози для 2024 року особливо значними.
Чи побільшає дезінформації у 2024 році через вибори в США і ЄС?
Гальденванґ згадав, зокрема, майбутні цьогорічні вибори до Європарламенту, а також президентські вибори в США в листопаді та вибори до трьох земельних парламентів у Німеччині. Тож, на його думку, у цей "рік супервиборів" слід готуватися до посилення потоку дезінформації. Її цілеспрямовано поширюватимуть "для дискредитації політичних опонентів і підбурення виборців, щоб підірвати демократію та її інститути", перестеріг очільник BfV.
Читайте також: Що може зробити Євросоюз проти російського втручання
Те, що Німеччина є однією з улюблених цілей російської пропаганди та шпигунів, продемонстрував нещодавній витік розмови німецьких офіцерів про ракети Taurus. Цей інцидент особливо непокоїть експерта ВДП з питань безпеки Константіна Куле (Konstantin Kuhle). Як член Комітету парламентського контролю за діяльністю німецьких спецслужб, він, як ніхто, знає вибухонебезпечну природу таких гібридних загроз.
Скільки секретності припустимо для демократії?
Те, що Куле дізнається від Гальденванґа за зачиненими дверима, залишиться між ними. Причина такого підходу проста - недруги демократії не повинні дізнатися, що про них знають німецькі органи безпеки. Однак така секретність може стати проблематичною для відкритого, вільного суспільства. Тим більше, що Відомство з охорони конституції іноді використовує сумнівні методи.
Куле саме й звернув увагу на цю суперечність між необхідною секретністю та бажаною прозорістю й детальним поясненням опосередковано сприяв зміцненню довіри до роботи спецслужби BfV. "Тонка грань між захистом свободи думки, з одного боку, і захистом від дезінформації, з іншого, - це те, з чим наша влада має справу щодня", - визнав політик-ліберал.
Deutsche Welle - захисник демократії в нерівній боротьбі з автократами
Засоби масової інформації, природно, пильно стежать як за діяльністю спецслужб у себе вдома і за кордоном, так і за загрозами, що можуть перешкоджати власній діяльності. Навіть у демократичних країнах вони повинні рахуватися з тим, що будь-якої миті можуть стати мішенню для іноземних держав. Особливо це стосується такого міжнародного мовника, як Deutsche Welle (DW). Цей німецький мовник, який фінансується за гроші платників податків ФРН, але діє як незалежна від держави медіакомпанія, є захисником демократії так само, як і Відомство з охорони конституції.
Читайте також: Фактчек DW: Зеленський як мішень російських фейків
На організованому ВДП заході, присвяченому загрозам дезінформації, гендиректор DW Петер Лімбурґ (Peter Limbourg) окреслив роль DW, яка пропонує програми 32 мовами. За його словами, важливо мати доступ до людей, які вірять у демократію. "У Росії, Китаї, Білорусі, Венесуелі, будь-де", - уточнив він. Однак владні еліти в країнах, де немає свободи преси, неодноразово намагалися обмежити прийом програм DW або навіть повністю їх заблокувати.
Нині Deutsche Welle щотижня охоплює своїми програмами й медіаконтентом близько 320 мільйонів людей по всьому світу. Але Лімбурґ стурбований тим, що обмежувальні заходи в цільових регіонах ускладнять або, в гіршому разі, унеможливлять доступ до програм медіакомпанії, яку він представляє. А це матиме серйозні наслідки, застерігає він. "Якщо до нас не матимуть доступу, то диктаторам і автократам буде ставати дедалі легше і легше", - наголосив гендиректор DW.
Як Естонія зміцнює медіаграмотність
Утім, є й інші приклади. Приміром, Естонія особливо переймається через загрози російської дезінформації та пропаганди, зокрема й власний історичний досвід. Ця країна Балтії безпосередньо межує з Росією. Естонія була анексована колишнім Радянським Союзом під час Другої світової війни в 1940 році та відновила свою незалежність лише в 1991 році. Посолка Естонії в Берліні Маріка Ліннтам говорила про "тіньову війну" проти демократії на заході у Бундестазі.
Читайте також: Франція звинуватила РФ у кампанії з дезінформації
"Це відбувається не на полі бою, а в умах і серцях людей", - сказала Ліннтам. За її словами, метою Росії є дестабілізація, створення невизначеності та маніпулювання. Для того, щоб якнайкраще озброїтися проти цього, Естонія робить багато для підвищення медіаграмотності свого населення, додала вона.
Зокрема, диппредставниця розповіла про партнерство між владою, ЗМІ, громадянським суспільством та міжнародними організаціями. Особлива увага приділяється молоді - з 2010 року в старших класах існує обов'язковий курс "Медіа та маніпуляції", додала дипломатка.