DIE WELT: Ерозія у відносинах України та Росії

Про останні події у відносинах між Росією та Україною пише берлінська газета DIE WELT:

Розбіжності між Росією та Україною дедалі зростають. Після газової суперечки вони поширюються на щоразу нові галузі. У середу російське міністерство сільського господарства оголосило про заборону імпортувати до Росії продукцію тваринного походження з України. У поясненні до цього наказу українським офіційним установам закидається відсутність контролю при перевезенні та під час переробки м’ясопродукції. Це розпорядження, особливо зважаючи на загрозу пташиного грипу, можливо, й було на часі. Однак варто звернути увагу, що ця нова галузь протистояння з’являється саме в той момент, коли розбурхані емоції довкола Чорноморського флоту, -

пише DIE WELT і веде далі:

Йдеться про маяк „Ялта”. На думку українців, російським морякам нема чого на ньому шукати. У російського міністра оборони Сергія Іванова інакше бачення стану речей - він почав погрожувати, що об’єкти російського Чорноморського флоту на півострові в разі необхідності будуть захищатися навіть із застосуванням зброї. Після цих вербальних атак з Москви Київ у свою чергу відповів погрозою. Український міністр оборони Анатолій Гриценко заявив про можливе підвищення вчетверо орендної плати за перебування російського флоту в Севастополі. (...) А тим часом лише нещодавно український президент на зустрічі зі своїм російським колегою в Казахстані запевнив останнього, що договори щодо базування Чорноморського флоту будуть дотримані, бо Росія, мовляв, є „вічним стратегічним партнером”. На сьогодні, однак, уже видно початок ерозії цих запевнень, - констатує DIE WELT.

До іншої теми. Цими днями Європарламент відхилив одразу два важливих документи - бюджет на наступні п”ять років та директиву про лібералізацію діяльності європейських портів. Німецька газета KÖLNISCHE RUNDSCHAU з цього приводу пише:

Вето вважається найгострішим інструментом, який може застосовувати Європейський парламент. В середу законодавча гілка європейської влади, яку нерідко недооцінюють, двічі висловила свою незгоду виконавчій – щодо здобутого у тяжких дебатах на грудневій зустрічі голів урядів компромісу про майбутній розподіл фінансів у Євросоюзі та щодо нової директиви Єврокомісії про лібералізацію діяльності портів. Хоча ці дві теми абсолютно різні, в обґрунтуванні їхнього несхвалення використано тісно пов’язані між собою аргументи. (...) Між рядками цієї постанови Європарламенту можна прочитати: ми хочемо мати право голосу, - зауважує KÖLNISCHE RUNDSCHAU.

З європарламентарями певною мірою погоджується газета WESTFÄLISCHE RUNDSCHAU:

Європейський парламент вирішив проявити впертість. Його депутати відхилили з такими потугами випрацюваний компроміс щодо бюджету ЄС. Право останнього слова в цьому питанні за Європарламентом. І він скористався цим правом. При цьому аргументи парламентарів здаються справді вагомими. Європейцям дійсно в грудні не вдалося досягти великого прориву у фінансовій суперечці. Порівняно з гігантськими завданнями, які належить вирішувати Євросоюзу, його бюджет виглядає мізерно. І все ж у досягнутому 25 країнами компромісі неможливо змінити жодної деталі, не ризикуючи при цьому зруйнувати його, - вважає WESTFÄLISCHE RUNDSCHAU.

Австрійська газета DER STANDARD коментує становище, в якому опинився канцлер Австрії Вольфґанґ Шюссель - лідер країни, що нині головує в Євросоюзі:

Вольфґанґ Шюссель, вочевидь, докладно вивчив спосіб керівництва своїх двох попередників, що головували в Раді ЄС, і вирішив, що піде іншим шляхом. (...) Утім, як засвідчила реакція Європарламенту, депутати, що лише кількома секундами оплесків „нагородили” вступну програмну промову Шюсселя, не впали від його слів в ажіотаж і тверезо проголосували одразу проти двох важливих пунктів. (...) Утім, недостатньо виправдовуватися лише скепсисом громадян ЄС. Необхідно давати також чіткі відповіді та пропозиції щодо виправлення помилок та дефіцитів на рівні ЄС, - зазначає DER STANDARD.

Газета DEISTER- UND WESERZЕITUNG звертає увагу на такий аспект:

Тепер усі, хто взяв участь у виборах до Європарламенту 13 червня 2004 року, знають, для чого це було потрібно. Європейський парламент проголосував проти, бо національні суперечки нічого не приносять. Адже великі проблеми - як-от ринок праці, довкілля чи зовнішня політика - можна вирішити лише спільними зусиллями. А утримувати ЄС у тісних фінансових рамках - попри його розширення та зростаючі завдання - є безглуздо, - переконана DEISTER- UND WESERZЕITUNG.