Як Україні компенсувати втрату транзиту газу?

Усі зусилля Києва домогтися зупинки будівництва газопроводу "Північний потік-2", який транспортуватиме російський газ в Європу в обхід України, виявилися фактично марними. Принаймні після оприлюднення Німеччиною та США спільної заяви щодо врегулювання суперечки навколо цього газопроводу сумніватися в тому, що будівництво буде завершене, більше не доводиться. І хоча Берлін та Вашингтон і обіцяють вжити заходів задля мінімізації негативних наслідків для України внаслідок запуску "Північного потоку-2", у Києві тепер без особливого оптимізму дивляться в майбутнє.

У спільній заяві українського та польського міністрів закордонних справ Дмитра Кулеби та Збігнєва Рау не бракує жорстких оцінок. На їхню думку, відмова від спроби зупинити запуск цього газопроводу значно поглибить політичну та безпекову кризу і кризу довіри в Європі, наголосили міністри. "Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом. Водночас воно збільшує можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпекову ситуацію в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО та ЄС", - йдеться у заяві двох міністрів, яка була поширена ввечері у середу, 21 липня.

Після офіційного оголошення про домовленість між ФРН та США стосовно "Північного потоку-2" Україна вирішила ініціювати консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо цього газогону. Українське МЗС уже направило відповідні ноти до Брюсселя та Берліна, повідомив Кулеба у соцмережі Twitter.

Читайте також: Путін переміг? Німецькі політики й експерти про угоду щодо "Північного потоку-2"

Угода між США і Німеччиною щодо "Північного потоку-2"

Аби зменшити негативні наслідки для України, які постануть через добудову "Північного потоку-2", США та Німеччина обіцяють створити фонд обсягом не менше одного мільярда доларів для фінансування інвестицій у перехід України на відновлювані джерела енергії і підвищення енергетичної безпеки. Крім того, згідно з домовленістю, Берлін має надати Україні фінансову допомогу в розмірі понад 200 мільйонів євро.

ФРН також зобов'язується спрямувати зусилля на досягнення домовленості в ЄС про інвестиції в український енергетичний сектор до 1,77 мільярда доларів США в період до 2027 року. США й Німеччина в рамках угоди також зобов'язуються використовувати важелі для продовження на 10 років договору про транзит російського газу Україною, що спливає в 2024 році.

Одарченко: Військова загроза для України істотно зросте

Тим часом серед українських експертів розгорілась жвава дискусія навколо того, як бути Україні далі. Так, президентка Інституту демократії та розвикут PolitA Катерина Одарченко наголосила, що крім втрати двох мільярдів доларів щорічного доходу від транзиту російського газу в ЄС, що становить п'ять відсотків українського держбюджету, Україні загрожує значне ослаблення її безпеки. Після зупинки транзиту газу через Україну, на думку Одарченко, Росію вже не стримуватимуть побоювання пошкодити українські магістральні трубопроводи і військова загроза для України істотно зросте.

Одарченко переконана, що саме це мала б стати вирішальним для прискорення інтеграції України в НАТО і Євросоюз. "Якщо вже ми отримуємо в результаті угоди між Берліном і Вашингтоном мінус один фактор, що стримує російську військову загрозу, нам зобов'язані продати озброєння, і ми повинні отримати доступ до європейських дешевих кредитів і дотацій, як і всі інші країни, які вступали в ЄС", - сказала Одарченко.

Своєю чергою, експерт з питань енергетики Валентин Землянський закликав керівництво України залишити в минулому політику докорів Заходу і боротьбу проти "Північного потоку-2". Замість цього, він вважає за необхідне налагодити кооперацію з Німеччиною у використанні української газотранспортної системи у водневих проєктах, а також серйозно зайнятись модернізацією українських газопроводів.

Перспективи блокування обхідних газогонів через суди

Водночас президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар упевнений, що Києву ще рано здаватися в суперечці про долю "Північного потоку-2". Він нагадав, що 15 липня суд ЄС в Люксембурзі відхилив апеляцію Німеччини і залишив в силі ухвалене 2019 року рішення про правила користування відводу до "Північного потоку-1" газогоном OPAL. Після цього рішення суду, як сказав Гончар, "Газпром" зможе використовувати транзитні потужності "Північний потік-1" тільки на 50 відсотків.

Таке судове рішення, на думку експерта, є прецедентом й може мати наслідки й для "Північного потуку-2", що допоможе зберегти транзит російського газу через Україну. "Нам рано капітулювати, - сказав Гончар. - Потрібно продовжити ту боротьбу проти обхідних "потоків", яку Польща провадить ось уже п'ять років і, як ми бачимо, домагається перемог".

Він зазначив, що в рішенні суду ЄС чітко зафіксований принцип енергетичної солідарності, за яким одна країна ЄС, реалізуючи свої енергетичні проєкти, не може завдавати шкоди іншим країнам Євросоюзу. "Енергетична солідарність зафіксована й в інших документах ЄС. Це й угода про асоціацію України з Євросоюзом, і меморандум про стратегічну енергетичну співпрацю, в договорі Енергетичного співтовариства", - нагадав Михайло Гончар.