Докторка біологічних наук про мутації коронавірусу в Україні

В Україні швидкими темпами поширюється "британський" варіант коронавірусу, який є більш агресивним за "традиційний". Це, зокрема, підтверджує і міністр охорони здоров'я України Максим Степанов. При цьому у зразках, відібраних у хворих на COVID-19 з Івано-Франківська та з Києва, Інститутом молекулярної біології і генетики (ІМБГ) Національної академії наук України було виявлено нові мутації цього варіанта вірусу. Цей інститут - єдина установа, де в Україні можуть проводити секвенування, тобто встановлення послідовності первинної структури РНК коронавірусу та виявлення відхилень або так званих мутацій. Натомість до цього часу український уряд не брав до уваги дослідження українських вчених. Чому? DW поспілкувалася докторкою біологічних наук, провідною науковою співробітницею ІМБГ Ганною Геращенко.

DW: Пані Геращенко, в Україні вже рік триває епідемія коронавірусу SARS-CoV-2. За цей час вірус серйозно мутував, зокрема відомо вже про кілька різновидів мутацій - "британську", "бразильську", "південноафриканську". Чому лише зараз в Україні почали досліджувати мутації цього вірусу та їхнє поширення?

Ганна Геращенко: Ми почали реально займатися секвенуванням лише нещодавно. Але програму на проведення таких досліджень подавали уряду ще влітку цього року. Її затвердили і Рада нацбезпеки і оборони (РНБО), і міністерство охорони здоров'я (МОЗ), але вона чомусь не отримала фінансування. Ми подавали заявку на дослідження 500 зразків, загальною вартістю приблизно дев'яти мільйонів гривень, і були готові проводити перші секвенування ще влітку за наявності фінансування. У нас сучасне обладнання, ми - державна профільна організація з генетичних досліджень, у нас є кваліфіковані фахівці, в інституті працює понад 300 людей: академіки, член-кори, молоді вчені та аспіранти, багато підготовленої молоді.

Втім, уряд вирішив надсилати зразки для досліджень у іноземні лабораторії: до Німеччини, яка працює на базі клініки "Шаріте", та у спеціалізовану лабораторію у Великобританії. Але на ці лабораторії зараз дуже велике навантаження через швидкі мутації коронавірусу, тому отримати звідти результати секвенування дуже швидко неможливо. Щонайменше місяць-півтора треба чекати. Ми на цьому наголошували і пропонували зробити швидше. Але нас тоді ніхто не почув.

Виявлення варіантів коронавірусу в Україні

Зараз нарешті уряд почув Вас і виділив фінансування?

Ні, ми самі зібрали кошти, приблизно мільйон гривень, на закупівлю необхідних реактивів для проведення досліджень, коли почався спалах хвороби в Івано-Франківську. Хоч було дуже важко, але директору нашого інституту вдалося акумулювати цю суму та закупити реагенти та матеріали.

Тобто до цих пір український уряд не усвідомив загрози від стрімкого поширення мутованого вірусу?

Очевидно, що уряд очікував, що люди перехворіють, вірус адаптується до людей і стане незагрозливим. За даними з відкритих баз даних, які є щодо зразків, які Центр громадського здоров'я та Інститут епідеміології надавали за кордон за останній рік, видно, що в Україні ходили 6-7 європейських штамів, які не мали цих загрозливих мутацій. Тому наша влада розслабилася, бо на ті штами, які вже ходили у нас, частина людей вже перехворіла, і вірус не міг так швидко розмножуватись, бо частина людей набула імунітет.

Читайте також: Британський варіант коронавірусу швидко поширюється у Німеччині

Але, на жаль, все пішло за іншим сценарієм. Почали з'являтися дуже небезпечні форми коронавірусу, які мають більшу заразність, швидкість розповсюдження, більш важкі клінічні прояви. Ми вирішили, що нам необхідно це досліджувати. Нашим завданням було зрозуміти, що саме відбувається на Прикарпатті, адже там, згідно з даними клініцистів, у хворих був важкий перебіг хвороби, якого раніше вони не спостерігали. Провівши секвенування 17 зразків, відібраних у хворих з Івано-Франківська, та двох - з Києва (для контролю), ми виявили у всіх зразках новий для України "британський" штам коронавірусу, який на додаток має нові мутації. Цей штам має мутацію в білку S-501, яка відповідає за те, що вірус дуже швидко проникає у клітини людини та дуже швидко провокує розвиток хвороби. Окрім цього, є певні зміни, які дозволяють вірусу швидше розмножуватися, ніж попередні штами, які ходили в Україні. Ми не знаємо, як цей штам потрапив в Україну. Можливо, його завезли заробітчани, а може, іноземці, які приїжджали на лижі в Буковель.

"Український штам" коронавірусу?

А чи може в Україні з'явитися "український штам" коронавірусу?

У "британського штаму" є певні українські зміни, але на властивості це впливає не так сильно, тому що ці мутації ще не закріпилися, оскільки зустрічаються лише у поодиноких зразках.

Куди Ви надсилаєте отриману інформацію про виявлені мутації вірусу?

Ми одразу доповіли в РНБО, у МОЗ України і Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ). Щойно ВООЗ дізналася, що в Україні зробили такий аналіз, то вони одразу ж до нас надіслали інспекцію, щоб перевірити, наскільки все правильно досліджено. Перевірка показала, що вони довіряють нашим результатам. Всі наші секвенси, які ми завантажили у міжнародну базу GISAID, прийняті (GISAID  - глобальна наукова ініціатива, яка забезпечує відкритий доступ до геномних даних вірусів грипу і SARS-CoV-2. - Ред). Це підтверджує, що ми можемо поводити секвенування. Ми зробили пробне дослідження. На регулярні дослідження у нас немає коштів.

І що далі?

Уряд продовжує надсилати зразки за кордон, хоча ми не розуміємо, чому. Адже навіщо чекати результатів з іноземних лабораторій півтора-два місяці, якщо можна кваліфікованим науковцям вдома робити дослідження за тиждень і швидко готуватися до нових викликів та хоча б якось контролювати поширення мутованих штамів, а не діяти вже постфактум? Поки до нас зайшов "британець", це не так страшно, адже вакцини, які зараз застосовуються, працюють проти цього штаму. А от проти "бразильського", "південноафриканського" чи проти нового "європейського мутованого" з мутацією у 384 положенні S-білку - проти цих штамів вакцини будуть вже малоефективні. Потрібно все це моніторити і розуміти, що відбувається в Україні, яка і де хвиля почалася, і щоб була можливість локалізувати, аби вона не пішла по всій країні, як це відбувається зараз вже вкотре.

Тут є важливими швидкість досліджень і оперативна реакція?

Так, аби прогнозувати нові хвилі, щоб не хапатися за голову, коли вже горить. На основі даних таких досліджень можна оцінювати властивості вірусів, а відтак вибудовувати ефективні стратегії лікування, розуміти, чому діють або не діють ті чи інші ліки. Адже кордони у нас ніхто не закрив, люди пересуваються, і нові "мутанти" у нас вже на порозі. І це питання часу, коли вони у нас з'являться. Ми просто можемо знову не встигнути зреагувати.

Читайте також: Мутація коронавірусу: чому українські зразки досліджують за кордоном?