Донбас в обмін на Крим: що стоїть за "планом Кіссінджера"

"Країна, яка вимагає моральних ідеалів у зовнішній політиці, не досягне ані ідеалу, ані безпеки", - писав у 1994 році для часопису Foreign Affairs американський екс-держсекретар Генрі Кіссінджер. Через 40 років після завершення своєї служби на посаді головного дипломата США, 93-річний Кіссінджер і надалі активно залучений у міжнародні відносини. За даними німецької газети Bild, опублікованими в понеділок, 26 грудня, ветеран американської дипломатії запропонував новообраному президенту США Дональдові Трампу свої послуги та бачення у налагодженні нових відносин з Москвою.

За даними газети, екс-держсекретар пропонує скасувати санкції проти РФ, а також "визнати перевагу Росії на південно-західній частині колишнього  СРСР - від Білорусі і України, через Грузію до Казахстану". Українське питання в центрі уваги - Bild пише, що головна ідея Кіссинджера в тому, що "Росія гарантує безпеку на сході України, натомість Захід не втручається у кримське питання".

Обмін люб'язностями

Офіційних підтверджень чи спростувань існування такого плану поки немає, але у Кремлі вже привітно відреагували на повідомлення про можливе посередництво Кіссінджера у відносинах Москви та Вашингтона. Речник російського президента Дмитро Пєсков у вівторок, 27 грудня, назвав Кіссінджера "одним з наймудріших політиків, який володіє глибокою експертизою щодо російських справ та російсько-американських відносин", цитує його агенція "Інтерфакс". Утім, Пєсков додав, що остаточне рішення щодо використання досвіду дипломата - за Білим домом.

Раніше у грудні екс-держсекретар США та президент РФ Володимир Путін через свого речника заочно обмінялися компліментами. Кіссінджер в інтерв'ю CBS News назвав Путіна "персонажем з Достоєвського", "холодним калькулятором російських національних інтересів". У Кремлі це сприйняли позитивно, Пєсков відзначив, що Путін і Кіссінджер давно у теплих відносинах та використовують будь-яку можливість для "неформального обміну думками".

"З 2014 року він відчував, що Україна - частина російської сфери впливу і має бути визнана як така. Невизнання цього, на його думку, лише спровокує конфлікт та, можливо, війну", - сказав у розмові DW професор Центру Джоан Шоренстайн у Гарварді Марвін Кальб. Він не береться прогнозувати, наскільки реальним може бути реалізація "сценарію Кіссінджера", проте вказує, що Трамп симпатизує поглядам екс-держсекретаря.

Реаліст зі стажем

Кіссінджер відомий як прихильник так званої "Realpolitik" ("реальної політики"), що базується на прагматичних розрахунках балансу сил у міжнародних відносинах, а не на ідеологічних та ідеалістичних засадах. "Він реаліст. Найважливіше для нього - міжнародний баланс, тож тут не місце для балачок про права людини", - пояснив виданню Politico фахівець з питань Росії Марсель ван Херпен, керівник нідерландської Cicero Foundation. На його думку, 93-річний політик готує для адміністрації Трампа "дипломатичну атаку".

Близькість поглядів Трампа та Кіссінджера помічають не лише в США. Старший радник паризького аналітичного центру Institut Montaigne Домінік Муасі пояснює "неприродний", на його думку, союз між новообраним президентом та екс-держсекретарем схожими поглядами на президента РФ Путіна. "Трамп захоплюється мускулистим націоналізмом та авторитарною рішучістю Путіна, тоді як Кіссинджер давно переконаний, що кращої альтернативи для Росії немає", - пише він у коментарі для аналітичного порталу Project Syndicate.

Водночас "план Кіссінджера", якщо такий існує, може зустріти опір у Конгресі, каже DW професор Кальб. Тим не менш, переконаний він, якщо план, озвучений газетою Bild, підтримає Трамп, конгресмени можуть не встоять під його натиском. Сам Трамп, судячи з його передвиборчої кампанії, налаштований на новий етап у відносинах з РФ, чого раніше не вдалося досягти із політикою "перезавантаження" його конкурентці, екс-держсекретарці Гілларі Клінтон. Спочатку Трамп назвав анексію Криму "тим, що не мало ніколи відбутися", але згодом в інтерв'ю телеканалу ABC заявив: "З того, що я знаю, люди Криму краще були б з Росією, аніж там, де вони були". 

Адміністрація Трампа постане перед дилемою, вважає експерт прихильного до ідей Кіссінджера Центру національних інтересів США Дов Закгейм. "Було б перебільшенням казати, що збереження України як цілком незалежної держави - життєвий інтерес США", - пише він на сторінках журналу The National Interest. З іншого боку, допускає він, чимало конгресменів від Республіканської і Демократичної партії вимагатимуть підтримки Києва озброєннями. М'якість щодо Москви спровокує звинувачення з боку ЗМІ у слабкості, прогнозує Закгейм, чого Трамп, який полюблює свій імідж "сильної людини", не може допустити.

"Політичний цинізм"

Відданий "реальній політиці" Кіссінджер казав, що у США немає вічних союзників чи ворогів, лише постійні інтереси. Критики закидали йому жорсткі кроки заради реалізації інтересів Вашингтона, зокрема криваві інтервенції США в Індокитаії, а також підтримку чилійського диктатора Августо Піночета. 

"Неясно, чи залишиться РФ задоволеною чинними територіальними здобутками (…) та чи Україна просто погодиться на розчленування держави за велінням Кіссінджера-Трампа", - коментує у своєму блозі експерт Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд. На його думку, спроба "умиротворення російського імперіалізму" скоріше призведе до ескалації нового конфлікту на пострадянському просторі.

Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, згадуючи свою зустріч з Кіссінджером, вказує на "політичний цинізм" останнього. "Генрі Кіссинджер не має жодних сентиментів щодо слабких країн. Це, наскільки я розумію, у них спільне з Трампом. (...) Утім, навіть якщо Кіссінджер дійсно у справі, я не вірю в успіх цієї справи. Росія хоче більше, ніж будь-хто готовий їй дати", - написав дипломат на своїй сторінці у Facebook. Він вважає, що Україні необхідно чітко артикулювати власні сильні позиції.

Київ вже не раз наголошував, що ніколи не визнає анексію Криму, а припущення щодо "Донбасу в обмін на Крим" викликали обурення керівників держави. Однак чіткої і послідовної стратегії Україна досі не сформулювала, зауважують опитані DW експерти.