Дорога в нікуди. Як Чорногорія влізла в боргову кабалу Китаю

Днями стало відомо, що Україна та Китай підписали угоду про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури. "Серед пріоритетів співпраці - залізничний транзит, аеропорти, порти, комунікації та муніципальне інженерне будівництво", - йдеться у повідомленні на сайті українського уряду. І хоч ідеться поки що лише про потенційні проєкти, які Китай міг би, зокрема й фінансово, допомогти реалізувати Києву, деякі експерти вже застерігають від кредитів, які можуть поставити країну у фінансову залежність від Пекіна. 

Тим більше що приклади вже є. Один із них - маленька балканська країна Чорногорія. Грандіозний інфраструктурний проєкт мав на меті поєднати між собою чорногорський порт Бар на адріатичному узбережжі країни з кордоном із Сербією. Звідти, згідно з планом, продовження шосе мало б вести до сербської столиці Белграда. Аби побудувати найважчу частину цього маршруту - 41-кілометрову ділянку, яка йде від околиць столиці Чорногорії Подгориці до загубленого у горах містечка Матешево, влада країни у 2014 році взяла кредит у 944 мільйона доларів.

З того часу китайські робітники, що за умовами кредиту працювали над проєктом, витратили шість років, будуючи тунелі та зводячи опори для мостів, однак ділянка й досі залишається недобудованою. Втім, навіть якщо її, згідно з планом, здадуть в експлуатацію у листопаді цього року, побудована дорога вестиме фактично в нікуди - для завершення лише чорногорської ділянки шосе потрібно прокласти ще більше 120 кілометрів шляху, орієнтовною вартістю у 1,2 мільярда доларів.

Читайте також: Китай погрожував Україні заблокувати постачання вакцин - AP

Боргова яма для Чорногорії

Утім, для влади Чорногорії головною проблемою є не добудова проєкту. Вже у липні Подгориця має повернути перший платіж за китайським кредитом. Завдяки цьому запозиченню зовнішній борг країни зріс до 103 відсотків від ВВП. А падіння залежної від туризму чорногорської економіки через пандемію COVID-19 у 2020 році, за даними МВФ, сягнуло 15,2 відсотка.

Яким саме чином позбавлена джерел фінансування країна знайде гроші, поки остаточно не зрозуміло. Усі надії Подгориця нині покладає на Європейський Союз, з яким тривають переговори щодо рефінансування китайського кредиту. В іншому випадку країні, ймовірно, доведеться розплачуватися власною критичною інфраструктурою. Принаймні, це виходить з тексту контракту, який потрапив в руки інформаційного агентства AFP.

Читайте також: У Брюсселі назвали умови вступу країн Західних Балкан до ЄС

Збиткове будівництво зі шкодою для довкілля

"Якщо ми не знайдемо джерел для добудови, тоді ми будемо у великій халепі", - заявив з цього приводу міністр інфраструктури Чорногорії Младлен Бояніч, наполягаючи на необхідності завершення проєкту, який він сам критикував і називав "ризикованим та нерозумним", перебуваючи в опозиції до попереднього уряду.

Про те, що усі можливі переваги такої дороги для торгівлі, туризму та розвитку бідніших північних регіонів Чорногорії ніколи не можуть переважити витрати на неї, що до початку будівництва попереджали не лише політики, але й експерти. Тепер чинному уряду довелося визнати, що потенційних зборів за проїзд цим шосе навіть за оптимістичного сценарію не вистачить, аби покрити видатки на його утримання, що становитимуть 77 мільйонів євро на рік.

На додачу від економічного провалу додалася й критика через шкоду довкіллю, якої було завдано під час будівництва на захищеній ЮНЕСКО ділянці річки Тара. Щоправда, китайські підрядники погодилися профінансувати роботи з відновлення цієї території.

Звинувачення Джукановича у корупції

Попри усі попередження тодішній прем'єр-міністр Міло Джуканович дав добро на будівництво за китайські гроші. Нині він посідає посаду президента країни, але уряд Черногорії формують партії, що перебувають в опозиції до Дужкановича і тепер обіцяють розслідувати звинувачення антикорупційних активістів щодо оборудок під час реалізації проєкту.

Так, за даними громадської організації MANS, більше третини місцевих субпідрядників, допущених до роботи над будівництвом шосе, мали зв'язки із Джукановичем. При цьому не оголошувалися відкриті тендери, а також не було чітко незрозуміло, на які саме роботи витрачалися кошти, зазначають активісти.

Інтерес Китаю

Багато європейських політиків та експертів у міжнародних відносинах критикують Китай за використання проти маленьких країн боргового зашморгу та корупції для просування своїх геополітичних інтересів. Зокрема - завдяки масштабним інфраструктурним проєктам.

Але Пекін відкидає будь-які звинувачення у прихованих мотивах надання кредитів Чорногорії та іншим країнам. "Це співробітництво є взаємовигідним, - йдеться у заяві китайського посольства у Подгориці минулого місяця. - Якщо хтось навішує негативні ярлики на китайські інвестиції, це не лише нечесно щодо Китаю, але й означає зневагу щодо країн Західних Балкан".

Якщо вже найближчим часом Черногорія не домовиться про рефінансування свого боргу із Європейським Союзом, вона зможе на практиці перевірити, наскільки взаємовигідною може бути подібна співпраця.