Дипвідносини України і РФ: розірвати не можна продовжувати?

Президент України Володимир Зеленський заявив, що розгляне питання про припинення дипломатичних відносин з Росією через ухвалення російською владою рішень щодо визнання "незалежності" так званих "ДНР/ЛНР" та введення на Донбас російських військ. Поки що міністерство закордонних справ України повідомило, що викликало у Київ свого тимчасового повіреного в Російській Федерації Василя Покотила "для проведення консультацій".

У Москві ж питання розриву дипвідносин з Києвом поки не поставало. "Ми про таке рішення не думали. Це не наш вибір", - сказав заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко.

Читайте також: Коментар: Ми побачимо ще не один сезон "донбаської рапсодії" Путіна

Чим може обернутися одностороннє рішення про розрив дипломатичних відносин між двома країнами? Яким буде його вплив на подальший розвиток ситуації в Україні? DW розпитала українських та іноземних експертів.

"Росія перейшла Рубікон"

Традиційно дипломатичні відносини є основною формою підтримки офіційних зв'язків між державами відповідно до норм міжнародного права. Їхня мета, як пишуть у підручниках, "розвиток дружби, підтримки миру і безпеки".

Хоч заклики до припинення дипвідносин з Росією уже звучали після анексії Криму і початку війни на Донбасі, після останніх дій російської влади вони значно посилились. Намір Зеленського активно підтримали в українському суспільстві, соцмережі рясніють тезою, що створювати видимість існування дипломатичних відносин між Україною та Росією більше немає сенсу.

Читайте також: Коментар: Росія, Україна та їхні недипломатичні відносини

"Вчорашні рішення Путіна щодо визнання "незалежності" квазіреспбулік на Донбасі не можуть залишатися без комплексної реакції України. Адже це був Рубікон, який перейшла Росія. Тож, серед іншого, Україна мала б розірвати дипломатичні відносини з Росією і вивести весь свій дипломатичний склад з посольства у Москві", - прокоментував DW колишній український дипломат, експосол з особливих доручень Вадим Трюхан. Він переконаний, що і громадяни України, і її західні партнери поставилися б з розумінням до такого рішення.

Припинення дипломатичних відносин з Росією "щонайменше послабило б російську розвідку, що часто працює в Україні під дипломатичним прикриттям", додає й заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Залишити консульства і визначити державу-покровительку

Утім, залишаються і ті, хто вважає розрив дипломатичних відносин не оптимальним кроком для Києва. Один з аргументів - подальша необхідність захищати права й інтереси українських громадян на території Росії, у тому числі й українських політичних в'язнів, котрі перебувають у російських тюрмах. Трюхан однак пояснює, що розрив дипломатичних відносин не тягне за собою автоматичного розриву консульських зносин. "З огляду на те, що на території Росії перебуває велика кількість громадян України, наші консульства в Москві, Пітері, Ростові, Єкатеринбурзі та Новосибірську варто залишити", - вважає експерт.

Читайте також: Російська паспортизація Донбасу і не тільки: як може відповісти Україна

Герасимчук однак пояснює, що для захисту інтересів українських громадян і для комунікації з Москвою Київ міг би скористатися посередництвом так званої держави-покровительки. "У міждержавних відносинах існує таке поняття, коли функцію представництва захисту та інтересів сторін, що перебувають в конфлікті, представляє третя держава. Найяскравіший приклад цього, коли впродовж 1961-2015 років відділ інтересів США на Кубі працював під патронатом посольства Швейцарії у цій країні", - нагадав Герасимчук.

"Треба бути розважливими та цивілізованими"

Серед тих, хто не підтримує намір українського президента розірвати дипвідносини з РФ - експерт з урядових комунікацій Кормак Сміт, який у 2016-2018 роках був радником міністра закордонних справ України Павла Клімкіна від Великобританії. Він переконаний, що навіть попри загрозливий розвиток подій і ризик військового зіткнення на Сході України, Київ не повинен зараз розривати дипломатичні відносини з Росією. "Я не вважаю, що наразі це правильно робити", - сказав Сміт Кормак у коментарі DW. За його словами, Україна повинна тримати дипломатичні канали відкритими. "Треба залишатися розважливими і цивілізованими, Україна має показати свою моральну вищість, щоб світ бачив: Україна робить правильні речі", - вважає експерт.

Читайте також: Україна розірвала програму економічної співпраці з РФ: кому буде болючіше?

При цьому він наголосив, що "у спілкуванні з Росією дипломатії недостатньо, бо Москва розуміє лише мову влади та сили". Тому, на думку Сміта, тримаючи відкритими дипломатичні канали, Захід повинен продовжувати надавати Україні "всі типи зброї", а також накласти на Кремль жорсткі санкції, "які відкинуть Росію у кам'яний вік і боляче вдарять по Путіну".

"З Росією немає про що говорити"

Необхідність збереження каналів для дипломатичного спілкування з Росією сумнівна, заперечує голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він нагадує, що потреба підтримувати діалог з РФ донедавна пояснювалася надією на врегулювання конфлікту на Донбасі у рамках мінського процесу. "Проте Москва своїми діями зруйнувала мінські угоди, тож дипломатичні канали Україні непотрібні, бо немає про що вести переговори", - констатує експерт.

На його думку, зараз єдиним предметом для переговорів Заходу та Києва з Москвою є недопущення військової ескалації конфлікту на Донбасі, "щоб не відбулося прямого зіткнення українських та російських військових". Саме тому, вважає Фесенко, українська влада поки що "не поспішає" з оголошенням про розрив дипвідносин з РФ. "Однак, якщо, не дай Боже, російські військові підуть у наступ, тоді іншого виходу не буде. Це стане тією "червоною лінією", за якою про жодні дипломатичні відносини не може бути й мови", - заявив експерт і додав, що не бачить особливих ризиків від розриву дипвідносин з Росією.