Як український бізнес обходить карантин
4 травня 2020 р.
Киянину Андрію (ім'я змінене) під час коронавірусного карантину довелося певний час пожити у різних містах країни. Увесь квітень, коли в Україні масово заборонили роботу майже усіх непродовольчих магазинів і закладів із сфери послуг, він перебував у одному із провінційних містечок Дніпропетровської області. "Місцевий ринок там працював завжди, були відкриті локальні магазини одягу й іграшок, промислових товарів, - описує свій досвід чоловік. - У деяких все як раніше, а дехто прикривається постановою Кабміну і веде торгівлю нібито виключно засобами гігієни".
За словами співрозмовника DW, в одному із місцевих будівельних магазинів йому не захотіли продавати сантехніку, поки він не купить бодай маску чи дезінфектор. Останні тижні Андрій проживає в Києві. Розповідає, що багато його улюблених магазинів зачинили, але все ж знайти необхідні товари нескладно - багато перейшли на замовлення он-лайн, відкривають покупцям за попереднім записом або ж і взагалі не зачинялися. "Необхідні інструменти я донедавна купував в одному із гіпермаркетів. Там ніби і висять стрічки, що деякі категорії товарів не можна купувати, але люди у відділах їх самі брали, а на касах без проблем продавали".
Що забороняє Кабмін
Роботу українського бізнесу під час карантину регулює постанова Кабміну №211, яка стосується запобіганню COVID-19. Від першого її ухвалення 11 березня, це документ змінювали вісім разів, поступово розширюючи перелік дозволеного. У чинному документі йдеться про те, що до 11 травня заборонено роботу всіх суб'єктів господарювання, що передбачають приймання відвідувачів. Зокрема, це кафе, ресторани, салони, торгово-розважальні комплекси, салони і низка магазинів.
Торгувати дозволено обмеженим переліком товарів, а саме продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом. Заборона також не стосується продажу засобів зв'язку та телекомунікацій, в тому числі смартфонів, планшетів, ноутбуків та інших товарів, "що відтворюють та передають інформацію". Уся дозволена торгівля має супроводжуватися дотриманням протиепідемічних заходів, відвідувачі та персонал мають бути в засобах індивідуального захисту, а в приміщенні має перебувати не більше одного відвідувача на десять квадратних метрів.
Подвійні стандарти
Після ухвалених заборон українські підприємці були змушені припинити свою діяльність, або прилаштуватися під нові правила. Дехто перевів свої послуги виключно в онлайн-режим. Частина магазинів зараз використовує схему, коли відкриваються для покупців за попереднім дзвінком. Разом з тим, переважна кількість торгових мереж, маючи серед асортименту дозволені Кабміном товари, торгують усіма категоріями продукції.
Читайте також: Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин
"Деякі бізнеси, які все-таки не можуть взагалі припинити свою діяльність, продовжують працювати або користуючись деякими послабленнями в постанові Кабміну, або все ж таки порушуючи ці норми, тому що вони справді дуже жорсткі", - змальовує українські реалії президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. За його словами, згадана постанова Кабміну прописана не дуже чітко, що дозволяє деяким категоріям бізнесу її обходити.
"У цій постанові є дуже багато спірних моментів. І вже є багато рішень судів, які відміняли штрафи, які накладали поліцейські, оскільки у них не було достатньо підстав для цього", - розповідає DW фахівець.
На думку Чумака, відсутність діалогу з підприємцями, непослідовність дій влади та преференції для окремого бізнесу породжують суттєву недовіру до влади та її рішень. "Люди в підсумку роблять те, що вважають за потрібне і за справедливе. Особливо після того, як вони побачили, як працює "Епіцентр" та ресторан "Велюр". Вони хочуть, щоби рівне відношення від влади було до всіх", - пояснює Олександр Чумак.
Закон не один для всіх?
Ситуації із українською торговою мережею "Епіцентр" та київським рестораном "Велюр" на тлі жорстких обмежень від влади викликали чималий резонанс в Україні. У першому випадку комерційний рейс із Китаю торгової мережі, яка належить українському нардепові Олександру Герезі, зустрічав сам президент Володимир Зеленський, подаючи це спочатку як зустріч гуманітарного рейсу. При цьому мережа магазинів, яка передусім спеціалізується на будівельних матеріалах та товарах для дому, фактично не припиняла свою роботу упродовж всього карантину. У другому випадку, за інформацією українських ЗМІ, нібито продовжував роботу, попри заборону, ресторан "Велюр", що належить депутату від "Слуги народу" Миколі Тищенку.
"Той принцип, що в Україні хто наближений до влади, той і матиме преференції в умовах кризи, війни чи будь-чого, не змінюється. Він як почався за часів Кучми і Кравчука, так і триває до цього часу", - коментує ситуацію експерт Центру політичних студій та аналітики "Ейдос" Віктор Таран.
Експерт звертає увагу на те, що бізнес в Україні нині розділився на дві групи. Перша - це ті, хто виживає і яким держава не надала підтримки. "Тому маємо в країні підпільні перукарні, продаж продуктів на виніс тощо", - каже Таран. І друга категорія, за його словами, - "це ті бізнесмени, які маючи наближення до влади, користуються безкарністю і розуміють, що їм нічого не буде, бо в них є політичне прикриття".
В Україні зараз не діє головний принцип правової держави, "що закон має бути один для всіх", вважає Таран. "У цьому питанні, - продовжує політолог, - ми знищуємо найголовніше - довіру громадян до держави, до інституцій, що породжує соціальні протести чи бунти місцевих еліт. І це дуже небезпечна тенденція".
Після розголосу в українських ЗМІ, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про перевірки та адміністративні протоколи стосовно діяльності "Епіцентру", "Велюру" та низки інших закладів. Тим часом, офіційно карантин продовжили до 22 травня, а з 11 травня запроваджують поетапні послаблення.