ЄС готовий розширюватися: хто головний кандидат?

На неформальному саміті Європейського Союзу в іспанській Гранаді у п'ятницю, 6 жовтня, лідери країн ЄС обговорили його майбутнє. Зустріч поклала початок великій та складній дискусії про стратегію розширення Євросоюзу.

Йшлося не лише про те, що мають виконати країни-кандидати, серед яких Україна, Молдова та Грузія, для вступу, а й про те, як має підготуватися до розширення сам ЄС - які реформи він повинен провести, які нові закони ухвалити, як фінансувати розширення.

Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) вважає, що ЄС доведеться відмовитися від принципу одностайності в зовнішній та податковій політиці й вирішувати надалі ці питання більшістю голосів. Він також пропонує визначитися з майбутнім розміром Європейської Комісії та розподілом місць у Європейському парламенті, а не "просто розширювати Єврокомісію та винаходити нові міністерства" для нових членів.  

Читайте також: Як вся Європа зібралася в Гранаді: солідарність і ППО для України

Євросоюз - "не закритий клуб" 

Останній етап розширення пройшов у Євросоюзі 10 років тому, коли до нього прийняли Хорватію. Поки що йдеться про те, що наступне розширення має відбутися у 2030 році. Деякі лідери, наприклад прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, вважають, що це пізно.

"Ми повинні бути готові ще до 2030 року. Нам потрібно прискоритися. Минуло багато років відтоді, як ми востаннє прийняли в ЄС нову країну", - каже вона. На думку Каллас, маленькі країни, такі як Чорногорія, Євросоюзу вдасться інтегрувати майже непомітно для себе, тоді як великі потребуватимуть великої роботи. Тому її пропозиція полягає в тому, щоб почати з прийому невеликих країн і продемонструвати, що ЄС - "не закритий клуб". 

Однак голова Європейської Ради Шарль Мішель наголосив, що вступ до ЄС ґрунтується не на розмірі, а виключно на заслугах. А терміни - це стимул до того, щоб вчасно виконати необхідні умови, вважає він. Правильно буде встановити дату, до якої кожен має виконати свої зобов'язання", - сказав Мішель, додавши, що зобов'язання мають виконати не тільки кандидати, а й ЄС. 

На його думку, щоб підготуватися до розширення, ЄС важливо відповісти на три запитання: "що ми хочемо робити разом, тобто якими є наші пріоритети і спільна політика", "як ми будемо платити за розширення, бо коли йдеться про гроші - це завжди складно" і "як ми ухвалюватимемо спільні рішення". Нинішній саміт він назвав відправною точкою для цього, а строком для надання відповідей назвав літо 2024 року. 

Читайте також: Шарль Мішель: Україна може стати членом ЄС до 2030 року

Розширення ЄС - стратегічна інвестиція в мир

Щодо пріоритетів і загальної політики, то на тлі війни Росії проти України лідери ЄС вирішили в Гранаді "зміцнювати оборонну готовність та інвестувати в оборонний потенціал, розвиваючи технологічну й промислову базу" Євросоюзу.

"Ми також зосередимося на військовій мобільності, стійкості в космосі та протидії кібернетичним і гібридним загрозам, а також іноземним інформаційним маніпуляціям на території всього ЄС", - сказано в заключній декларації саміту. Найближчими тижнями Єврокомісія представить стратегію розвитку оборонної промисловості, пообіцяла на саміті її президентка Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). 

Також лідери вирішили розвивати єдиний ринок ЄС, забезпечити доступ громадян до недорогої енергії, підвищити енергетичний суверенітет Євросоюзу та знизити залежність від зовнішніх акторів в інших ключових сферах. При цьому розширення ЄС - це геостратегічна інвестиція в мир і безпеку, переконані його члени. 

Читайте також: Ексглава Єврокомісії Юнкер: Україна не готова до прийому в ЄС

"Вікно можливостей швидко закриється"

Для Європи розширення - це прекрасно, каже прем'єр-міністр Ірландії Лео Варадкар, насамперед - для зміцнення цінностей, на яких заснований Євросоюз. "Воно допомагає закріпити демократію, гарантувати права людини та сприяє зростанню європейської економіки. Тому я вітаю розширення ЄС, не тільки за рахунок України, а й балканських країн", - сказав він.  

У спільній заяві прийом нових держав до ЄС лідери назвали "рушійною силою для поліпшення економічних і соціальних умов життя європейських громадян і скорочення нерівності між країнами".  

"Коли ті країни, які ми зараз підтримуємо фінансово, увійдуть до ЄС, відбудеться конвергенція, і добробут цих країн підвищиться, тож їм уже не буде потрібна така велика підтримка", - каже естонська прем'єрка Каллас. Вона назвала Естонію позитивним прикладом того, як завдяки членству в Євросоюзі зріс добробут країни та її мешканців: під час вступу до ЄС у 2004 році валовий внутрішній продукт Естонії становив 48 відсотків від середнього ВВП у країнах Євросоюзу, а зараз він сягнув 80 відсотків. 

"Нам довелося провести багато дуже важких реформ, потрібна була велика воля суспільства, щоб витримати це, але ми це зробили, і жодних знижок у цьому відношенні ні для кого не передбачається", - попереджає вона. Виходячи зі свого досвіду, вона вказала, що вікно можливостей, "коли суспільство готове терпіти біль від цих реформ", швидко закривається. "І якщо ми ним не скористаємося, якщо ці країни не позбудуться корупції, то може бути важко", - вважає вона.

Тож майбутні члени ЄС мають активізувати свої зусилля з проведення реформ, зокрема, у сфері верховенства права, відповідно до принципу вступу до ЄС, резюмували його лідери в Гранаді. 

Читайте також: "Підводне каміння" на шляху України до Європейського союзу

Орбан не впевнений у доцільності євроінтеграції України

Скептично висловився прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. З одного боку, він оголосив себе великим прихильником приєднання Грузії до ЄС, при тому, що проміжна оцінка її прогресу на шляху до Євросоюзу була нижчою, ніж у Молдови та України за багатьма принципово важливими критеріями. З іншого боку, він засумнівався в доцільності євроінтеграції України.

"Ми повинні знати, чому ЄС вигідно інтегрувати Україну і які наслідки цього для сільського господарства, для безпеки, для фондів консолідації. У результаті вступу України сільське господарство повністю зміниться, чи готові ми до цього?" - запитав він журналістів. 

Орбан вказав, що Євросоюз ніколи не проводив розширення з країною, яка перебуває у стані війни, у зв'язку з чим у нього виникає "багато сумнівів". "Ми не знаємо, де знаходяться фактичні кордони, скільки людей там живе, так що це складно. Стільки запитань, ми повинні це серйозно обговорити, а потім уже ухвалювати рішення", - заявив угорський прем'єр. 

Читайте також: МЗС України відповіло Орбану на зауваження щодо вступу до ЄС

За прийом України - широка більшість 

Своєю чергою ірландський прем'єр Варадкар заявив, що "дуже підтримує Україну та Молдову" на їхньому шляху до ЄС, а його країна сприятиме початку переговорів про їхній вступ у грудні - за умови позитивної оцінки Єврокомісії.

Її президентка Урсула фон дер Ляєн пообіцяла в Гранаді, що доповідь про готовність кандидатів до вступу подадуть до початку листопада на обговорення Радою ЄС у грудні.  

В.о. прем'єр-міністра Іспанії, яка головує в Раді ЄС, Педро Санчес і голова Євроради Мішель з ентузіазмом висловилися щодо прийому до ЄС нових членів, особливо з країн Західних Балкан. За словами Санчеса, вступ України зараз підтримує "значна більшість".