Евакуація культури: чи можна було врятувати втрачені об'єкти

Повномасштабне вторгнення РФ завдало значних збитків культурним цінностям України. Внаслідок обстрілів були знищені або пошкоджені твори мистецтва, музеї, пам'ятники архітектури, театри тощо. Низка цінностей, які залишилися на окупованих територіях, були викрадені. В мінкульті ще влітку 2021 року актуалізували перелік музейних об'єктів, які підлягають першочерговій евакуації. Але більше жодних інструкцій щодо дій в екстрених ситуаціях чи можливої евакуації не було, стверджують музейники. Чи можна було вивезти культурні цінності України у безпечні місця та як не допустити їхньої втрати під час війни - в матеріалі DW.

Руйнування та викрадення культурних цінностей

Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) веде статистику культурних цінностей, які постраждали через повномасштабну війну РФ - окремо об'єктів культурної інфраструктури та культурної спадщини. Так, станом на 25 січня верифіковано ушкодження 1271 об'єкта культурної інфраструктури, з яких майже третина - зруйновані. Зокрема, 603 клубні заклади, 479 бібліотек, 69 музеїв та галерей, 22 театри та філармонії, а також 98 мистецьких шкіл і коледжів. Що ж стосується об'єктів культурної спадщини, то останні дані міністерство наводило наприкінці жовтня 2022 року. Тоді йшлося про руйнацію та пошкодження 170 пам'яток національного та місцевого значення, 146 об'єктів цінної історичної забудови та культурної спадщини, а також 58 меморіальних пам'ятників та творів мистецтва. Відтоді ці цифри, очевидно, збільшилися. Втім, у МКІП зауважують, що точну кількість постраждалих культурних цінностей нині неможливо порахувати, адже багато з них перебувають в окупації.

Читайте також: ЮНЕСКО: В Україні пошкоджено понад 200 об'єктів культурної спадщини

Водночас відомі випадки, коли культурні цінності, що лишилися на окупованих територіях, розкрадаються. Так, усі цінні експонати з Маріупольського краєзнавчого музею та Художнього музею імені А. І. Куїнджі було вивезено до ще раніше окупованого Донецька, повідомили DW у МКІП. "Ідеться про понад дві тисячі унікальних експонатів", - наголошують у відомстві. Також російські окупанти вивезли з Маріуполя до Донецька "унікальну колекцію медальєрного мистецтва Юхима Харабета", яка налічувала понад 700 експонатів.

Крім того, мінкульт зафіксував пограбування музейних закладів на території Запорізької та Херсонської областей. Зокрема, Мелітопольського міського краєзнавчого музею, де зберігалися предмети археології IV століття до нашої ери, а також Херсонського обласного краєзнавчого музею та Херсонського обласного художнього музею. Також з Мелітпольського краєзнавчого музею викрадено Скіфське золото, повідомляла ще навесні 2022 року директорка музею Лейла Ібрагімова в інтерв'ю американській New York Times.

Навмисне знищення?

Як стверджує міністр культури України Олександр Ткаченко, РФ нищить культурну спадщину цілеспрямовано. "Агресор воює проти нашої ідентичності, тому навмисно цілить у культурні об’єкти. Намагається зруйнувати нашу пам’ять, аби не залишилося нічого, що пов’язує нас із коренями", - цитує Ткаченка мінкульт.

В цьому переконаний і координатор Штабу порятунку культурної спадщини України та директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. "Ми співпрацюємо з командою допомоги об'єктам культурної спадщини американського Смітсонівського університету, які моніторять 26 тисяч нерухомих об'єктів культурної спадщини України. Вони проаналізували супутникові світлини до 24 лютого і в кінці лютого", - каже він у розмові з DW. Ці фото показали, що навколо знищених, зокрема, історико-краєзнавчого музею в Іванкові на Київщині та літературно-меморіального музею Григорія Сковороди на Харківщині не було пошкоджених споруд, зауважує Пошивайло. "Ракети прилетіли саме в музеї. Тому можна говорити, що низка культурних об'єктів навмисно обстрілюються", - переконаний він.

Читайте також: Як Німеччина допомагає захистити культурну спадщину України

Усі втрати у сфері культури непоправні, зауважує DW директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. "Наприклад, у знищеному музеї Сковороди вивчалася його спадщина. Цю прогалину доведеться заповнювати реконструкцією за фотографіями", - каже він.

Врятовані культурні цінності

Деякі ж культурні цінності вдавалося врятувати буквально з вогню. Так, у знищеному музеї в Іванкові на Київщині під час наступу російської армії зберігалося близько двох з половиною десятків робіт відомої художниці-примітивістки Марії Примаченко. Полотна вдалося врятувати завдяки героїзму мешканців. "Снаряд вдарив, почало горіти… Ми вирішили, що треба рятувати. Вибили скло і почали виносити. Під обстрілами, під усім цим. Стріляли, а ми виносили, а що робити?", - розповів охоронець музею в коментарі проєкту Ukrainian Witness, покликаному зберегти пам'ять про війну РФ проти України.

Такі приклади героїзму простих українців не поодинокі, зазначає Пошивайло. "Наприклад, директорка музею на Луганщині під час евакуації з уже окупованої території вивозила не власні речі, а максимальну кількість експонатів", - розповідає він. Деякі музеї, за словами Пошивайла, брали на себе відповідальність і евакуйовували культурні цінності, не погоджуючи це з місцевою владою чи МКІП.

Одним з таких є Харківський літературний музей, який перед повномасштабним вторгненням самостійно евакуював всі цінності. Як розповіла DW головна зберігачка музею Тетяна Рудь, влітку 2021 року був лише наказ мінкульту підготувати список музейних предметів, які потребують першочергової евакуації, а також список, що саме потрібно для евакуації (транспорт, пакувальні матеріали). "Безпосередньо перед повномасштабним вторгненням жодних інструкцій і рекомендацій не було", - наголосила вона.

Наказ МКІП та взаємодія місцевої влади

Чому ж не було організовано евакуацію до 24 лютого з огляду на попередження вторгнення Росії? "Наскільки мені відомо, не були заготовлені матеріальні ресурси для евакуації. Зокрема, пакувальний матеріал та автівки", - каже  у розмові з DW представник України в Комітеті із захисту культурних цінностей ЮНЕСКО, експерт громадської організації Truth Hounds та доцент Київо-Могилянської академії Дмитро Коваль. Також, за його словами, у законодавстві немає конкретних алгоритмів і механізмів процедури евакуації, а мінкульт не віддав музеям розпорядження на евакуацію.

У МКІП на запит DW відмовилися коментувати процес евакуації культурних цінностей, пославшись на чинний міністерський наказ "Про запобігання розголошення інформації". Там лише стверджують, що співпрацювали з місцевими адміністраціями, і завдяки цьому "десятки тисяч культурних цінностей були врятовані".

В той же час очільник мінкульту Олександр Ткаченко запевняв, що евакуація експонатів у деяких музеях не відбулася через дії на місцях. "В Україні близько 2000 музеїв. Безпосередньо МКІП підпорядковано лише 26 музеїв та заповідників, що трохи більше ніж один відсоток. Усі інші підпорядковані місцевим органам влади. Щоб евакуювати, потрібен не лише наказ МКІП, а й взаємодія з місцевими органами влади та відсутність опору директорів музеїв, що ми часто бачили у регіонах, наближених до лінії фронту, і не тільки", - заявив він у інтерв'ю Суспільному.

Необхідність законодавчих змін

Аби не допустити втрат культурних цінностей у майбутньому, потрібно удосконалити законодавче регулювання, аби музеї могли діяти самостійно, наголошує у розмові з DW голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець. "Вони самі повинні визначати, що і як зберігати, куди вивозити. Мінкультури не має бути органом, який дає дозволи", - каже він. Також, за словами Кролевця, потрібно нарешті оцифрувати музейні колекції. "Програма комп'ютеризації музеїв неодноразово запускалась, але вона ставала лише джерелом розкрадання коштів", - додає він.

Проблеми у законодавстві визнає і мінкульт, який нині розробляє законопроєкт щодо удосконалення механізму евакуації музеїв під час воєнного стану. Окрім того, з перших тижнів війни Україна отримала величезну допомогу від західних партнерів у вигляді пакувальних матеріалів, протипожежних ковдр, спеціальних вогнегасників, запевняє координатор Штабу порятунку культурної спадщини України Пошивайло. "Також проведено чимало семінарів, і розроблено інструкції щодо порядку дій у разі захоплення музею окупантами. Є співпраця з міжнародними партнерами щодо переміщення культурних цінностей за кордон у разі погіршення безпекової ситуації. Тому є чітке розуміння, що потрібно робити", - впевнений він.