Європейська преса про удар ракетою РФ: Це нічого не змінює
22 листопада 2024 р.Удар військами РФ новітньою балістичною ракетою по місту Дніпру викликав істотний резонанс у Європі, на що одразу відреагували коментатори провідних європейських видань.
Так, оглядач авторитетної польської газети Gazeta Wyborcza вважає, що нинішній виток ескалації практично нічого не змінює в перебігу війни. "Тепер Росія надала собі право стріляти боєголовками (міжконтинентальних балістичних ракет. - Ред.) по неядерній країні, (...). Що це змінює? Нічого. Путін погрожував Заходу застосуванням ядерної зброї з перших хвилин нападу на Україну. А після масованих російських атак на свої міста українці і так отримали право стріляти по Росії з натовської зброї. Єдиною відповіддю Кремля на українські удари по Росії буде лише подальше посилення атак по Україні", - припускає польський коментатор.
Водночас дописувач німецького видання Rheinische Post (RP) дещо песимістичніше оцінює наслідки нової реальності щодо ведення війни Росією - як для України, так і для Заходу. "Володимир Путін - раціональний агресор. Він відчуває нинішню слабкість двох найважливіших партнерів України - Сполучених Штатів і Німеччини. І найкращим прикладом того є розгортання ракет середньої дальності, оснащених конвенційними боєголовками. Таким чином Путін посилює ескалацію конфлікту, не вдаючись до крайнощів. Водночас його зміна ядерної доктрини дає зрозуміти, що він не виключає жодних засобів для підкорення України - незалежно від того, як Захід їй допомагатиме. Імперіаліст у Москві може дозволити собі це. Хоча Захід надав Україні велику підтримку, він ніколи не ризикував. Це продемонструвало Путіну, що він здатен залякати ліберальні демократичні країни за допомогою суміші правдоподібних і менш правдоподібних погроз і дій. Використання ракет дальнього радіусу дії, відповідь (...) на дозвіл США на удари України (західними далекобійними засобами. - Ред.) по Росії, залишає тривожне відчуття, навіть якщо представники американського уряду заспокоюють. Чи Путін таки готовий використати останню опцію? (...) Європа повинна об'єднати зусилля, суттєво озброїтися на набагато сильніше підтримувати Україну, ніж у минулому. Але може для цього вже запізно," - підсумовує коментатор RP.
На можливі наміри Кремля, які можуть ховатися за застосуванням нового виду російських озброєнь, звернув увагу і коментатор британського видання The Guardian. "Москва пригрозила відплатою за рішення США і Великобританії дозволити застосування своїх далекобійних ракет для ударів по російській території, застерігши при цьому, що нічого не виключено. Раніше цього тижня Кремль оголосив офіційну зміну своєї ядерної доктрини, що прямо передбачає можливу ядерну відповідь на удари по російській території, здійснені за підтримки НАТО. Тож постає питання про те, як далеко Володимир Путін готовий піти. Кремль кілька разів погрожував застосувати свій стратегічний арсенал під час конфлікту в Україні для стримування Заходу. Але попри всі погрози США заявляють, що не виявили жодних ознак незвичайних переміщень в російських ядерних арсеналах, що свідчить про те, що фізичне розташування тактичних боєголовок не змінилося. (...) Більшість експертів вважають, що на цей час застосування Росією ядерної зброї є малоймовірним, але при цьому вони застерігають від легковажності", - йдеться в публікації The Guardian.
Читайте також: Ядерний шантаж: західні експерти про ATACMS і відповідь РФ
Натомість політичний оглядач швейцарського видання Neu Zürcher Zeitung (NZZ) присвятив свій допис іншому аспекту, а саме обсягам і темпам надання Україні західної допомоги - і передовсім з боку нинішньої американської адміністрації. "За неофіційною інформацією, "зелене світло" для (оперативно-тактичного ракетного комплексу. - Ред.) ATACMS стосується лише Курської області, де українці намагаються утримати частину території РФ, яку вони захопили в серпні. Водночас Байден утримався від оголошення поставок для поповнення українських запасів ATACMS, що меншають. Однак йому вдалося забезпечити постачання протипіхотних мін, які дуже добре підходять для того, щоб протидіяти російським піхотним штурмам, (...). Однак гірким (присмаком цього кроку. - Ред.) для українців є те, що цей крок було зроблено лише після того, як вони вже втратили сотні квадратних кілометрів території цієї осені. (...) "Занадто мало, занадто пізно" стало (...) крилатим висловом. Він, ймовірно, мимоволі увійде в історію як гасло президентства Байдена і політики Заходу щодо України загалом", - пише NZZ.