Європейський саміт у Молдові: сигнал Путіну й допомога Санду

1 червня у Кишиневі, точніше, за 35 кілометрів від нього, у замку XIX століття Мімі відбудеться другий саміт Європейської політичної спільноти. На нього з'їдуться лідери 46 країн, а також голови Ради ЄС, Європейської Комісії та Європарламенту. Спочатку було запрошено 47 держав, але карликова держава Сан-Марино не надішле свого представника, повідомили у Брюсселі 30 травня. 

На перший подібний саміт у Празі, що відбувся в жовтні минулого року, запросили 44 країни, а цього разу захід має бути "максимально інклюзивним", пояснили чиновники Євросоюзу. Тобто окрім Сан-Марино, яке не зможе надіслати нікого з керівників найвищого рівня, із європейських країн туди не приїдуть лише Ватикан, оскільки цей саміт - геополітичний, а також Росія та Білорусь.

У Молдову прибудуть лідери Вірменії та Азербайджану Нікол Пашинян та Ільхам Алієв, які в кулуарах саміту зустрінуться з канцлером ФРН Олафом Шольцом (Olaf Scholz), президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем. Переговори, до яких у Брюсселі ретельно готувалися, призначені на 31 травня та покликані стати важливим кроком на шляху до мирного врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху. 

Читайте також: Заяви прем'єра Вірменії. Чи запанує мир у Нагірному Карабаху?

Переговори - найважливіший елемент нового формату 

Саме переговори, як у двосторонньому, так і в багатосторонньому форматах, є важливим елементом саміту, який у Брюсселі називають неформальним майданчиком для обміну думками між лідерами. У цьому сенсі даний формат у Чехії був успішним, вважають чиновники ЄС.

"У Празі він був чимось на кшталт зали експрес-побачень для 44 лідерів, засобом поглиблення численних двосторонніх ініціатив. Більше того, обговорення на найвищому рівні питань, які насправді мають вирішуватись на нижчому рівні, має деякі переваги", - пишуть експерти Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Родерік Паркес (Roderick Parkes) та Мілан Ніч (Milan Nič). Як приклад вони наводять можливість для влади Молдови отримати визнання колег. "Навіть просто сидіти за столом з іншими європейськими лідерами - важливо - і, ймовірно, це додало ваги пропозиції щодо того, що Молдова має провести наступний саміт", - вважають політологи. 

Читайте також: "Нагромадження криз": як ЄС дає раду наслідкам війни в Україні

Саміт як важливий геополітичний меседж 

Потужна демонстрація загальноєвропейської підтримки Молдові - одна з цілей нинішнього саміту, і місце для його проведення було обрано саме для цього, наголошують у Євросоюзі. "Бути в Молдові вже само по собі є важливим сигналом з геополітичної точки зору, - зазначив високопосадовець ЄС. - Коли ти сидиш у Москві, а по сусідству бачиш зустріч 47 країн, це тобі щось говорить, навіть якщо йдеться просто про співпрацю й обмін думками". 

За його словами, це важливе послання не тільки для російського керівництва у Кремлі, а й для молдовського суспільства, яке на нещодавньому масовому мітингу продемонструвало свою відданість європейському шляху. І хоча саміт Європейської політичної спільноти не стосується безпосередньо вступу Молдови до ЄС, він принесе країні важливі новини, обіцяють у Брюсселі. "Величезний пакет допомоги, крім того, ми старанно працюємо над угодами про роумінг та іншими конкретними результатами для жителів Молдови, пов'язаними з цим самітом", - відповів чиновник ЄС на запитання DW про цілі заходу. Раніше того ж дня, 30 травня, Рада ЄС схвалила збільшення макрофінансової допомоги Кишиневу майже до 300 мільйонів євро.

Читайте також: Коментар: Війна Росії проти України призвела до девальвації "м'якої сили" Кремля

Кишинів зможе заявити про себе 

Підготовка до проведення саміту була спільною, наприклад, Брюссель підтримував Кишинів у питаннях забезпечення протоколу, перекладу, логістики. "Саміти - це наша щоденна робота", - кажуть чиновники у Брюсселі, але визнають, що вражені рівнем організації цього заходу в Молдові та лідерством її президентки Майї Санду.

Завдяки цьому саміту у країни з'явилася "виняткова можливість заявити про себе на міжнародній арені", пише румунський експерт міжнародної неурядової організації "Німецький фонд Маршалла Сполучених Штатів" (GMF) Лаурентіу Плеска. "Попри обмежені ресурси, Молдова проявила себе як по-справжньому європейська країна, надавши бездоганний прийом більш ніж 100 тисячам українських біженців. Зразкова реакція країни на кризу з біженцями (прийом найбільшої кількості українських біженців на душу населення порівняно з рештою Європи) не лише зміцнила репутацію Молдови, але й продемонструвала її непохитну прихильність до європейських цінностей", - констатує він.

Читайте також: Європарламент закликав розпочати переговори щодо членства Молдови у 2023 році

Крім того, Кишинів приєднався до санкцій Заходу щодо РФ та чітко засудив російське вторгнення в Україну. Рівень відповідності Молдови загальній зовнішній та безпековій політиці Євросоюзу склав 72 відсотки у 2023 році порівняно з 54 відсотками у 2022 році, повідомила Єврокомісія у відповідь на запит DW.

Лідери обговорюватимуть ключові для Молдови питання 

Три головні теми саміту - безпека, енергетика, європейська взаємопов'язаність. Їм будуть присвячені чотири круглі столи, із яких два - питанням безпеки, у тому числі кіберзагрозам та організованій злочинності. "Вибір безпеки та енергетики як основних тем для саміту Європейської політичної спільноти має першорядне значення, враховуючи їхню значущість як уразливих сфер для Республіки Молдови", - пише Плеска. 

У Брюсселі запевняють, що у сфері енергетики саміт може запропонувати більше, ніж просто мозковий штурм та обмін передовим досвідом. "Може бути підписано контракти або укладено домовленості про взаємодію", - сказав чиновник ЄС, додавши, що у цій сфері перед усім континентом зараз виникають одні й ті ж самі виклики.

Читайте також: Дебати в Європарламенті: Росія діє у Молдові методами КДБ

"Що стосується безпеки, то це хороший майданчик, який об'єднує для обговорення спільних проблем членів ЄС і країни, які не входять до Євросоюзу, але є великими гравцями в галузі безпеки, такі як Великобританія. Це дає деякі можливості", - сказала DW старша аналітикиня Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол.

Спільної декларації не очікують, але сюрпризів не виключають

Поки що рано робити висновки про те, наскільки взагалі потрібен цей новий формат, вважають експерти Німецького товариства зовнішньої політики: "Празький саміт поставив низьку планку успіху, коли просто зібрати за одним столом лідерів країн ЄС та держав, які не входять до ЄС, розцінювали як дипломатичне досягнення, навіть без конкретних результатів та ухвалення декларації". Не очікується спільної декларації й цього разу, повідомили урядовці у Брюсселі.

Однак до саміту приурочено відкриття 31 травня громадянської місії Європейського Союзу в Молдові верховним представником ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепом Боррелем. Лідери ЄС у Кишиневі оголосять і про запровадження нових санкцій за дестабілізацію Молдови, а представники різних держав можуть повідомити про нові гранти та спільні програми підтримки країни, не виключають аналітики.