ФРН: Україна має право на захист суду ООН у справі проти РФ

Німеччина вказала на законний інтерес України як держави, безпідставно звинуваченої в геноциді, в тому, щоб отримати рішення Міжнародного суду ООН у диспуті з Росією. "Інакше сторона, яку без найменших доказів зображують залученою до кампанії геноциду, і яка під цим приводом зазнала військового вторгнення сусіда, не зможе отримати захист суду", - заявила в Гаазі в середу, 20 вересня, на слуханнях у справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього: Україна проти РФ" представниця Німеччини Вібке Рюккерт (Wiebke Rückert).

Позиція ФРН полягає в тому, що держава, обвинувачена у скоєнні актів геноциду, має таке ж право звернутися до суду, як і держава, яка обвинувачує у геноциді. Згідно з 9-ю статтею конвенції про геноцид, подати судовий позов може будь-яка зі сторін диспуту, зазначила Рюккерт. За її словами, вирішити, чи дотримується держава конвенції про геноцид, суд може, лише встановивши, чи мали місце акти геноциду з її боку.

З іншого боку, учасники конвенції, в даному випадку Росія, не можуть вживати односторонніх заходів, виходячи з абсолютно необґрунтованих звинувачень у геноциді, наголосила представниця ФРН. На її думку, держава порушує свій обов'язок, викладений у конвенції про геноцид, неправомірно стверджуючи, що інша держава вчинила геноцид, і спираючись на це звинувачення для виправдання незаконних дій. Крім того, конвенція передбачає зобов'язання вдаватися до всіх можливих мирних і багатосторонніх способів для запобігання геноциду, зокрема, в Раді Безпеки ООН, нагадала Вібке Рюккерт.

Читайте також: Україна проти Росії в суді ООН: унікальний процес

Особливий інтерес Німеччини

На порушене російською стороною питання, чи був між РФ і Україною спір про геноцид на момент подання позову, вона відповіла, що він безсумнівно був. "Досить зауважити, що, коли Україна подала позов до суду, у неї з Росією безперечно були діаметрально протилежні погляди на те, чи відповідальна Україна за геноцид на своїй території, - сказала Рюккерт. - Наявність диспуту - це питання суті, а не форми або процедури".

Уповноважена з міжнародного права німецького МЗС вказала, що більш ніж кожен п'ятий учасник конвенції про геноцид вирішив втрутитися в цей судовий процес - загалом 32 країни. "Це саме по собі показує, що сторони конвенції про геноцид вкрай зацікавлені в її правильній інтерпретації", - наголосила Вібке Рюккерт, додавши, що у Німеччини, зважаючи на її минуле, є особливий інтерес у тому, щоб конвенція про геноцид не порушувалася.

Головне питання, на яке має відповісти Міжнародний суд ООН у результаті цих слухань, полягає в тому, чи є у нього юрисдикція для розгляду цієї справи, і Німеччина чітко переконана, що юрисдикція є, сказала представниця ФРН. Водночас Росія наполягає на зворотному.

РФ домагається відхилення судом ООН позову України

Росія оскаржує юрисдикцію Міжнародного суду ООН у цій справі, а також заявляє, що позов України неприйнятний за змістом. Так, адвокати, які представляють інтереси Москви, вказали, що до моменту подачі Україною скарги Росія не вживала жодних формальних заходів щодо України зі звинуваченнями в передбачуваному геноциді, а значить, юридичного диспуту про це не було. Крім того, на думку відповідача, конвенція з геноциду не містить заборони на звинувачення в геноциді. Адвокати РФ наголошують на відсутності "права не бути об'єктом звинувачень у геноциді" в конвенції і на цій підставі вказують, що жодного права не було порушено.

Читайте також: Росія домагається відхилення судом ООН позову України

Україна відповіла на заперечення Росії 19 вересня, попросивши суд покарати Росію за недотримання забезпечувальних заходів - та, всупереч постанові Міжнародного суду ООН, не припинила війну проти України. Якщо за підсумками двотижневих слухань суд визнає обґрунтованими аргументи РФ, то справу буде припинено і вона не дійде до стадії розгляду по суті.