Ґергарда Шредера висунули до ради директорів "Газпрому"
5 лютого 2022 р.
Колишнього канцлера ФРН Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder) висунули до складу ради директорів російського державного концерну "Газпром". Про це стало відомо 4 лютого з сайту концерну. Там він займе місце Тимура Кулібаєва, зятя експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Кулібаєва висунули на посаду 21 січня, проте зараз його немає в списку кандидатів. Після протестів у Казахстані він склав свої обов'язки голови національної палати підприємців "Атамекен". Два інших зятя Назарбаєва, Кайрат Шаріпбаєв і Дімаш Досанов, також раніше були звільнені через протести з керівних посад у великих державних енергетичних компаніях QazaqGaz і KazTransOil відповідно. Кілька інших родичів Назарбаєва теж втратили керівні посади в Казахстані.
Читайте також: Назарбаєв залишив посаду голови Ради безпеки Казахстану
Давні зв'язки з нафтовою промисловістю РФ
Шредер з 2017 року очолює наглядову раду директорів державної нафтової компанії "Роснефть", є головою комітету акціонерів компанії Nord Stream AG, оператора газопроводу "Північний потік", а також обіймає аналогічну посаду в Nord Stream 2 AG - операторі газопроводу "Північний потік - 2".
Ексканцлера закликали відмовитися від офісу у Берліні
Спілка німецьких платників податків (Steuerzahlerbund) закликала Шредера відмовитися від його бюро, а також від співробітників та службової машини в Берліні. Як пояснив голова спілки Міхаель Єґер (Michael Jäger) німецькій газеті Bild у суботу, 5 лютого, Шредер лобіює економічні інтереси Росії, але при цьому користується інфраструктурою, яку фінансують німецькі платники податків.
Раніше з подібною пропозицією виступили депутат Бундестагу від ХСС Штефан Мюллер (Stefan Müller) та від ВДП Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann). Ексканцлерам та колишнім президентам ФРН довічно надають персональне бюро в Берліні з кількома співробітниками, службовим автомобілем та водієм, причому всі ці витрати фінансуються з держбюджету.
Читайте також: Коментар: Початок кінця кремлівської "шредеризації" німецької політики