Учасники білоруського протесту про нове життя в Україні
26 листопада 2021 р.
Мінчанка Інна Зайцева прославилася тим, що на протестні марші у Білорусі ходила у біло-червоно-білій весільній сукні. Сьогодні вона живе у селі під Києвом і вважає, що час "гарного" протесту, з квітами та плакатами, минув.
Капітан міліції Єгор Ємельянов у серпні 2020-го відмовився брати участь у розгонах протестувальників та одним із перших звільнився з органів правопорядку. Після місяця в ізоляторі на Окрестіна та обшуку в рамках кримінальної справи він також перебрався в Україну.
Бчб-сукня - прапор, який ніхто не зможе забрати
Мінчанку Інну Зайцеву у білоруських ЗМІ називали не інакше, як "бчб-наречена" за те, що на протестні акції вона виходила у біло-червоно-білій (білоруською - "бела-чырвона-белам") весільній сукні. "У мене була стара весільна сукня, чоловік намалював на ній балончиком червону смугу. Для мене це був спосіб одягнути на себе прапор, який ніхто не зможе забрати", - розповідає жінка.
Інна стала одним із символів білоруського протесту, що, зрозуміло, не подобалося міліції. "Кожна моя фотографія у пресі - протокол за пікетування. Я була частою гостею у Жовтневому РВВС Мінська і навіть більш-менш нормально спілкувалася зі слідчими, вони мені посміхалися і зі словами "ви ж усе розумієте" виписували нові протоколи", - згадує Інна. Через те, що має двох неповнолітніх дітей, їй виписували штрафи, а не адміністративний арешт.
У грудні 2020 року, незадовго до затримання чоловіка Інни, міліціонери попередили її, що в РВВС була ціла нарада, присвячена їхній родині, яку "треба заспокоїти". На ній вирішили, що знайдуть, "з ким посидіти дітям, поки батьки сидітимуть" за ґратами. Через кілька днів подружжя викликали до міліції для надання пояснень з приводу бчб-прапора на їхній багатоповерхівці. Чоловіка прямо з РВВС відправили на Окрестіна (Центр ізоляції правопорушень у провулку Окрестіна у Мінську - Ред.). Інну відпустили, вона з дітьми поїхала до Києва, а чоловік приїхав уже після адміністративного арешту.
"Моє життя зупинилося, коли я поїхала з дому"
На білоруські акції в Україні "бчб-наречена" також одягала свою знамениту сукню, востаннє у травні 2021 року. "Ми провели акцію "Час квітів закінчено". Я востаннє була в бчб-сукні. Я вважаю, що з того часу для мене протест плакатний, квітковий, барвистий закінчено. Мої погляди радикалізувалися", - зізнається білоруска.
Нещодавно вони з чоловіком купили сільський будиночок за 70 кілометрів від Києва і зараз займаються його облаштуванням. Чоловік Інни працює дистанційно, сама вона продовжує вести блог, у якому ділиться секретами столярної майстерності, діти ходять до місцевих садочка та школи. Проте, каже співрозмовниця, вона тяжко переживає вимушений переїзд та неможливість повернутися до Білорусі.
Читайте також: Білорусь запроваджує плату за перетин кордону з Україною
"Я не можу з ентузіазмом розповідати, яке у мене прекрасне нове життя, тому що моє життя зупинилося рівно в тій точці, 17 грудня, коли я поїхала з дому. Травма від того, що ти не можеш повернутися: ти начебто на волі, тобі є чому радіти, але, на жаль, ми - ті, хто поїхав - ніби теж сидимо у в'язниці разом із політв'язнями", - каже учасниця білоруського протесту.
Позбавили звання та відправили на Окрестіна
"Після подій 9 та 10 серпня сумнівів особливо вже не залишилося. Я розумів, що більше не зможу служити. Це справжня війна проти беззбройних людей", - розповідав у розмові з DW у серпні 2020 року колишній співробітник Новополоцького відділу департаменту охорони МВС, капітан міліції Єгор Ємельянов. Він став одним із перших міліціонерів, які не побажали брати участь у розгоні протестів і звільнилися з органів. У день звільнення Ємельянова затримали, дві доби він провів у центрі ізоляції правопорушень у Новополоцьку.
"Один із пунктів ідеології, яка існує в міліції, - навіяти співробітнику, що він нікому не потрібен, що на "громадянці" у нього нічого не вийде. Але у мене все склалося нормально, працював у Мінську фітнес-тренером, у вихідні їздив до сім'ї", - розповідає Єгор.
У травні 2021-го капітана Ємельянова та ще понад 80 офіцерів, які підтримали протести, указом Лукашенка було позбавлено звань. Єгор Ємельянов дав інтерв'ю телеканалу "Белсат", наступного дня після ефіру чоловіка затримали на робочому місці. "Написали, що я в магазині чіплявся до громадян, нецензурно висловлювався, а також виявив непокору законним вимогам співробітників міліції. Склали два протоколи, за кожним - 15 діб адміністративного арешту", - згадує Єгор.
Перші 20 діб на Окрестіна він провів у карцері, потім у камері колишній міліціонер також мав "особливі умови". "Зі мною сидів чоловік, який 23 роки провів у в'язниці, але він казав, що такого раніше не бачив: води немає, спали на бетонній підлозі, навіть ложки не давали, щоб поїсти", - розповідає Єгор. Після 30 діб арешту на Ємельянова склали ще один протокол - за непокору працівникам міліції під час звільнення, засудили на 10 діб, але через три дні без пояснень відпустили.
Нелегально перейшов кордон та попросив притулку
Через два місяці, 26 серпня, до Єгора Ємельянова прийшли з обшуком, уже за кримінальною статтею про навмисне невиконання службових обов'язків, що, нібито, завдало шкоди державі. Після цього "візиту" колишній міліціонер вирішив поїхати з Білорусі.
"Сім'я приїхала в Україну легально, я переходив кордон просто лісом, - розповідає Єгор. - 15 вересня відніс до міграційної служби документи для отримання статусу біженця, але наступного дня до нас все одно прийшли з СБУ - на території України тоді проходила спецоперація "Мігрант". На щастя, каже чоловік, ситуація досить швидко вирішилася.
Читайте також: Україна готова застосовувати зброю в разі загрози на кордоні з Білоруссю - МВС
У Києві родина Омелянових винаймає будинок разом з іншими білорусами. І Єгор, і його дружина працюють, старший син навчається в онлайн-школі, а молодшій дочці, за словами співрозмовника, до дитячого садка ходити немає необхідності - у "білоруському домі" багато її ровесників.
На питання DW, чому силовики здебільшого не підтримали протести в Білорусі, Єгор Ємельянов каже: "Причин може бути багато, але, на мій погляд, є одна спільна: вони зайшли занадто далеко, тому вже не вибратися, їм залишається тільки сподіватися, що існуюча система протримається все їхнє життя".