Ізраїльсько-палестинський конфлікт: якою буде політика ЄС?
28 травня 2024 р.
Незважаючи на нинішню війну між ХАМАСом та Ізраїлем, Європейський Союз залишається відданим принципу "рішення двох держав" для досягнення миру на Близькому Сході в довгостроковій перспективі. ЄС розуміє це як державу Ізраїль, з одного боку, і державу Палестину, з іншого, з кордонами, які були приблизно визначені понад 30 років тому в угодах, укладених між Ізраїлем і палестинцями в Осло.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі вкотре наголосив, що хоча ЄС офіційно є прибічником принципу "рішення двох держав", але "з кожним днем це рішення стає дедалі складнішим". За словами чільного дипломата ЄС, гуманітарна криза в Секторі Гази зараз є пріоритетом, але "якщо ми хочемо політичного рішення на довготривалу перспективу, то повинні робити більше".
Уже одинадцять країн ЄС визнають державу Палестина
Усі країни-члени Європейського Союзу визнають Ізраїль як державу. Раніше лише дев'ять з 27 членів визнавали Палестинські території як державу. Однак у вівторок, 28 травня, ситуація змінилася: ще дві держави ЄС - Іспанія та Ірландія також визнали державу Палестина, яка складається з Західного берега річки Йордан, Східного Єрусалиму та Сектора Гази. Однак на цих територіях нема єдиного уряду. Досі в Секторі Гази править ХАМАС, визнаний в ЄС терористичною організацією.
Мальта і Словенія оголосили, що визнають Палестину, як тільки настане слушний час. Бельгія, за словами очільниці зовнішньополітичного відомства цієї країни, вирішила поки що не визнавати Палестинські території як державу.
Більшість західноєвропейських членів ЄС - так само як Великобританія та США - досі не визнали державу Палестина. Східноєвропейські члени ЄС, від Польщі до Болгарії, визнали Палестину як державу наприкінці 1980-х років, ще коли були частиною Східного блоку, який був на пропалестинському боці. Колишня Німецька Демократична Республіка (НДР) також визнала Палестину як повноправну державу. З припиненням існування НДР 3 жовтня 1990 року і її возз'єднанням з Федеративною Республікою Німеччина це визнання, однак, втратило чинність.
Німеччина, Франція та Італія не поспішають з визнанням
Більшість країн ЄС, включно з Німеччиною, воліють визнати палестинську державу, коли встановиться мир й Ізраїль також зробить цей крок. Це радше малоймовірно. Уряд прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу відкидав рішення двох держав ще до початку нинішньої війни проти ХАМАСу. Терористичне угруповання ХАМАС відкидає право Ізраїлю на існування й поставило собі за мету знищити його як державу.
"Ми підтримуємо створення Палестинської держави, але вона повинна визнати Ізраїль і бути визнаною Ізраїлем. Це, безумовно, не може бути палестинська держава на чолі з ХАМАСом, який є терористичною організацією", - заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, що нині також головує у Великій сімці (G7).
Серйозно розглядати рішення двох держав знову можна буде лише після того, як припиниться кривавий конфлікт між ХАМАСом та Ізраїлем. Про це домовилися міністри закордонних справ ЄС на своїй зустрічі в Брюсселі у понеділок цього тижня. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) вкотре закликала до гуманітарного припинення вогню в Секторі Гази, "щоб покласти край стражданням заручників, щоб нарешті припинити страждання людей в Газі". Після терористичного нападу на Ізраїль, в результаті якого ХАМАС вбив 1200 осіб і викрав 250, ізраїльська армія розпочала масштабну воєнну операцію із зачищення позицій ХАМАСу в Секторі Гази.
Рішення суду проігноровано - що далі?
До припинення вогню, ймовірно, ще далеко. ХАМАС знову випустив ракети з Рафаха в Секторі Гази в напрямку Тель-Авіва. Ізраїльська армія обстріляла табір біженців у Рафаху, внаслідок чого, за повідомленнями палестинців, загинуло щонайменше 35 осіб. "Обидві сторони ігнорують рішення Міжнародного суду ООН, - заявив у Брюсселі верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель. "Це справжня дилема. Як міжнародна спільнота може забезпечити виконання рішень Міжнародного суду?" - запитав Боррель в інших міністрів закордонних справ. У п'ятницю Міжнародний суд ООН в Гаазі за позовом Південної Африки зобов'язав Ізраїль негайно припинити воєнну операцію - наступ на Рафах, місто, розташоване на півдні Сектора Гази, і дозволити доступ гуманітарної допомоги.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила думку переважної більшості країн-членів ЄС, коли заявила в Брюсселі: "Тимчасові заходи Міжнародного суду ООН є обов'язковими до виконання і, звичайно, повинні бути виконані. Ми спостерігаємо протилежне. Відбулися нові ракетні обстріли Тель-Авіва з боку ХАМАСу. Водночас ми бачимо, що жодної користі для безпеки Ізраїлю не додається, що не звільняються заручники, в той час як люди горять у наметах".
Бербок мала на увазі ізраїльську атаку на табір біженців, яку зараз також має розслідувати ізраїльська прокуратура. "Міжнародне право поширюється на всіх. Це також стосується ізраїльського ведення війни", - заявила Бербок у Брюсселі. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні зазначив, що ХАМАС також порушує міжнародне право, ховаючи свої позиції за спинами цивільного населення, що ХАМАС використовує людей в Рафаху в своїх цілях. Водночас, за його словами, Ізраїль також "заманюється у медійну пастку", адже кадри з жертвами серед цивільного населення в Секторі Гази, звісно, дискредитують наміри Ізраїлю.
"Жодного антисемітизму з боку головного прокурора"
Жозеп Боррель жорстко розкритикував ізраїльський уряд. Заява про те, що Єрусалим не виконає рішення суду за жодних обставин, є неприйнятною. Не тільки до Міжнародного суду ООН, юрисдикція якого поширюється на держави, але і до Міжнародного кримінального суду (МКС), юрисдикція якого поширюється на окремих осіб, слід ставитися з повагою, заявив Жозеп Боррель.
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі, серед іншого, звернувся з проханням видати ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху за воєнні злочини."Ми повинні дозволити суду вирішити, без образ, що він думає про запит головного прокурора. На жаль, тут не так. Головного прокурора звинуватили в антисемітизмі, що завжди трапляється, коли щось не подобається уряду Нетаньяху. Звинувачення в антисемітизмі на адресу прокурора тут абсолютно неприйнятне", - заявив Жозеп Боррель.