Шульман: У РФ триває підготовка до другої хвилі мобілізації

Перед закінченням весняної сесії російська Держдума схвалила відразу кілька широко обговорюваних законів. Серед них - підняття верхньої планки призовного віку з 27 до 30 років і заборона на виїзд з Росії для тих, хто вже отримав повістку. DW поговорила з російською політологинею Катериною Шульман про нові закони, майбутні президентські вибори в РФ, а також наслідки заколоту глави ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина.

DW: Влада в Росії істотно розширила зараз можливості для призову і мобілізації. Кремль зробив ставку на затяжну війну?

Катерина Шульман: Видно засвоєння уроків з помилок і труднощів попередньої хвилі мобілізації. Цікавою є поява нових статей у кодексі про адміністративні правопорушення, які карають за "ненадання сприяння" під час мобілізації. Це санкції проти посадових і юридичних осіб. Тобто держслужбовців і співробітників підприємств, які, мабуть, під час попереднього мобілізаційного піку минулої осені якось саботували набір людей. Ми знали про це, були якісь розрізнені відомості про те, що органи влади на місцях і, тим паче, директори підприємств не дуже поспішають скорочувати свій власний обліковий склад, а вчителі фізкультури - відправляти своїх дітей на вірну загибель. Система відреагувала, вона визнала факт саботажу, запровадивши за нього покарання.

Тому я не впевнена, що це саме про затяжну війну. Це про те, що коли треба буде знову мобілізувати, то ми це намагатимемося зробити якось спритніше, ніж минулого разу. Із цього не випливає, що друга хвиля мобілізації обов'язково станеться, але підготовка до неї триває. І ця підготовка, звичайно, посилює її ймовірність.

Що стосується призовників, то до ухвалення рішення Держдуми росіянам було простіше уникати призову в армію. Можна було виїхати за кордон. Поки ще нові норми не набули чинності, що зараз залишається тим, хто не хоче в армію РФ?

Насамперед, варто сказати, що не відбулося розширення кола тих, кого призивають, за категоріями. Немає такого, що тепер призивають усіх студентів або змінилися критерії за здоров'ям. Тобто пул призовників той самий, він розширився тільки за віком. Тепер призовний вік - від 18 до 30 років, а не від 18 до 27, як було з часів Хрущова (радянський правитель у 1950-1960 роках. - Ред.). Це такі досить давні рамки, які тепер зсуваються. Спочатку передбачалося, що нижню межу призовного віку теж піднімуть, але до другого читання (розгляду законопроєкту російським парламентом. - Ред.) передумали. Тому тепер просто призов триває довше. Це, звичайно, розширює людський басейн, з якого можна черпати людей. Що стосується труднощів із виїздом, певний час тому ухвалювали закони про електронну повістку. Там у початковій версії передбачалося, що якщо ви не з'явилися (до військкомату. - Ред.) через сім днів після отримання повістки, на вас починають накладати обмеження, насамперед - обмеження на перетин кордону. Тепер ці сім днів прибрали. Тобто повістка прийшла, і ви відразу не можете залишати Російську Федерацію. Однак єдиної електронної бази повісток, як і раніше, не існує. Я не для того це кажу, щоб когось заспокоювати. Дійсно, людині призовного віку в період призову в Росії небезпечно. Ті люди, які не призовники, які відслужили, вони теж є, скажімо так, "легітимною метою" в разі мобілізації. Ми бачили, як після закінчення призову в окремих випадках знову почали приходити мобілізаційні повістки.

Важливо пам'ятати, що мобілізацію не завершено, указу про її скасування не було. Крім того, є різні форми тиску для того, щоб люди укладали контракт, щоб стало легше тиснути на строковиків. Послідовно знімалися всі обмеження для укладення контракту, тепер можна це робити з 18 років. З першого дня строкової служби ви можете укладати контракт, і якщо ви вже перебуваєте під владою свого командира, то він може найрізноманітнішими способами пресувати вас для того, щоб ви цей контракт підписали. Тож чоловікам жити в Росії зараз дійсно непросто.

Наступного року в Росії формально мають відбутися президентські вибори. Ви вже бачите підготовку до них з боку президента Володимира Путіна і його оточення? І навіщо в цій ситуації вдавати, що є якась виборча кампанія і якесь голосування?

Вдавати дуже важливо. Система продовжуватиме до кінця триматися за свою електоральну легітимність. Вибори будуть проводитися за можливості, і вони будуть проводитися вчасно. Це необхідно для двох цілей. По-перше, адміністративна система має продемонструвати, що вона може організовувати такі масштабні фестивалі масової лояльності. Це потрібно для перевірки дисциплінованості та лояльності чиновництва, на яке покладено обов'язок з організації виборів.

Читайте також: Російський "Ашан", імовірно, постачав товари військовим РФ під виглядом гуманітарної допомоги - розслідування

І, з іншого боку, це необхідно для громадян, щоб адміністративно залежний електорат прийшов і правильно проголосував. І вибори потрібні, щоб сказати зовнішньому світу: дивіться, президент, як і раніше, популярний, такий вибір росіян - вони підтримують цього президента за підсумками двох років війни. Сама насиченість цього репресивного законотворчого порядку денного наприкінці весняної сесії пояснюється, зокрема, й тим, що треба встигнути ухвалити все необхідне до наступної сесії, яка стане передвиборчою. Там уже треба роздавати громадянам пироги та пампушки, а не синці та ґулі.

До яких змін призвів заколот ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина?

Вражаюча законотворча новація - це дозвіл губернаторам мати власні армії. Тим самим губернаторам, у яких Кремль останніми роками послідовно забирав узагалі все. У губернатора немає жодних силових ресурсів, і тут йому кажуть: "Створюй, дорогий, державне регіональне унітарне підприємство, можеш озброювати своїх людей. І нехай вони сприяють охороні державного кордону".

Читайте також: Навіщо Путін та Лукашенко погрожують Польщі "вагнерівцями"?

Мене вразив цей пасаж - охорону державного кордону покладають як один із обов'язків на ці збройні формування. Тобто, замість того, щоб спробувати відновити свою монополію на легальне насильство, держава розпорошує її ще ширше. Це не найрозумніший крок, тому небезпека нового заколоту нікуди не поділася. Я думаю, багато гарячих або не дуже гарячих голів зараз розмірковують над тим, що вони кращі за Пригожина, і вони зроблять те, чого він зробити не зміг. Або, принаймні, спробують.