Кельнському карнавалу - 200 років. Історія, факти (фото)

У 2023 році в Кельні відзначають 200-річчя традиційного Кельнського карнавалу, а точніше - створення в 1823 році постійно діючого організаційного комітету цього народного свята: Festkomitee des Kölner Karnevals. Ювілейний сезон розпочався минулого листопада. У так званий "бабин четвер", 16 лютого, святкування перейшло у завершальну фазу - почався вуличний карнавал, який триватиме до наступного вівторка, 21 лютого. Головна карнавальна хода в Кельні відбудеться у "шалений понеділок", 20 лютого. Вперше за три роки карнавал відзначають без обмежень, які діяли через пандемію коронавірусу.

Карнавал стихійний та організований

До організаційного комітету Кельнського карнавалу зараз входять представники карнавальних гвардій, корпусів та різних товариств блазнів - понад сто осіб. Саме він виступає як партнер міської влади, поліції, пожежної та інших служб, преси, спонсорів, опікується карнавальним музеєм, координує роботу різних благодійних проектів, опікується вихованням юного карнавального покоління, стежить за дотриманням правил, вигадує та визначає гасло сезону, затверджує теми і мотиви сатиричних візків, щороку відбирає кандидатів до так званого Тріумвірату.

Один карнавал - два береги

З нагоди ювілею головна хода до так званого "шаленого понеділка", 20 лютого 2023 року, проходитиме зміненим маршрутом. Зазвичай шлях повністю пролягає історичними районами міста на лівому березі Рейну - тобто боці, де розташований Кельнський собор. Цього разу блазнівська процесія має вперше в історії стартувати на правому березі, потім одним з мостів учасники перейдуть на лівий берег, символічно з'єднавши дві частини Кельна - так би мовити, давньоримський та середньовічний Кельн із колишніми містами та іншими поселеннями на протилежному березі річки, які стали районами Кельна внаслідок адміністративних реформ, - наприклад, колишні міста Дойц - у 1888 році та Мюльгайм - у 1914 році.

Свого часу далеко не всі жителі нових кельнських територій відчували особливе захоплення від цього. Певного роду непорозуміння та ворожнеча збереглися у міському фольклорі і є темою місцевих жартів про правильний та неправильний береги Рейну - частини розділеного міста, з'єднаного сімома мостами, з яких деякі потребують капітального ремонту.

Середньовіччя, Наполеон, Пруссія

Самі карнавальні традиції в Кельні, одному з найстаріших міст Німеччини, мають значно глибше коріння, що сягає середньовіччя. Перше письмове свідчення про народні розваги - свого роду проводи зими перед початком великого посту - датовано тут 1220 роком.

Протягом кількох наступних століть гулянки регулярно викликали невдоволення батьків міста - членів міської ради, які намагалися протидіяти цьому шаленству. Судячи з записів, вже тоді простий народ любив перевдягатися в карнавальні костюми, перевтілюючись у священиків і чернець. Ці вічні образи популярні в Кельні досі.

За часів Наполеона та французької окупації нова влада намагалася заборонити карнавал взагалі, через що в 1795-1804 роках масових гулянь у Кельні не спостерігалося, але потім французи все ж таки скасували свою заборону. Однак у наступні десять із гаком років французької присутності в Кельні карнавал на вулиці майже не повернувся. Заможні бюргери відзначали свято у своїх будинках, влаштовуючи бали та маскаради. 1815 року Рейнська область після Віденського конгресу перейшла під контроль Пруссії.

Кельнські громадяни, скориставшись нагодою, вирішили відновити карнавал за нової влади та вдихнути в цю традицію нове життя, осучаснити свято та впорядкувати - перетворити зі стихійного на організоване. Так у 1823 році був створений той самий комітет, який взяв керівництво блазнями в свої руки.

1834 прусський король Фрідріх Вільгельм III видав загальну заборону на святкування карнавалу в Рейнській провінції. Влада королівства бачила в карнавальному шаленстві загрозу громадському порядку та моралі. Винятки передбачалися лише для міст, де були давні карнавальні традиції. Крім Кельна, такий виняток отримав, зокрема, сусідній Дюссельдорф.

Карнавал і календар

Карнавальний сезон у Рейнській області - поняття розмите. Своєї кульмінації досягає у лютому-березні, коли проходить шестиденний вуличний карнавал.

Терміни проведення вуличного карнавалу залежать від дати початку Великого посту в римсько-католицькій церкві, тому щороку різні. Однак цій фінальній фазі - буйній, божевільній та феєричній - передує тривала карнавальна сесія, як заведено називати весь карнавальний сезон. Починається сесія завжди в магічний для блазнів момент 11-го числа 11-го місяця об 11 годині 11 хвилині. Затяті шанувальники карнавалу беруть у цей день вихідний і вирушають відзначати довгоочікувану подію на вулиці та площі своїх міст, у Кельні - на Старий та Сінний ринки (Alter Markt та Heumarkt).

Молодь останніми роками воліє масово збиратися в іншій частині міста - у студентському Латинському кварталі (Kwartier Latäng) вздовж вулиці Цюльпіхер штрассе. Масштаби та форми святкування карнавалу в цьому районі змушують владу вживати додаткових заходів щодо забезпечення порядку та безпеки.

Далі настає тривалий період відносного затишшя та перерва на Різдво. Після Нового року карнавальне життя спочатку відновлюється під дахами - у різних великих та малих залах, де проходять маскаради, бали та засідання - посиденьки та свята з піснями, танцями, пивом, закусками, традиційними ритуалами та розважальною програмою, що складається з музичних номерів, виступів карнавальних ораторів, гумористів та інших представників розмовного жанру.

Лише засідань різних карнавальних гвардій і великих товариств у Кельні проходить більше сотні. Решта - взагалі важко порахувати. Керують цими заходами особливі президії, що складаються, звичайно ж, із 11 осіб, які сидять десь на сцені чи іншому видному місці.

Особливу роль у цьому дійстві відіграє голова президії засідання, який представляє номери, знову і знову тричі вимовляє затяжне "Kölle!", на яке зал, прославляючи рідний Кельн, дружно відповідає "Alaaf!". Також до обов'язків голови входить нагородження артистів та почесних гостей карнавальними орденами поточного сезону. Найдовгоочікуванішим моментом таких засідань, якщо це передбачено програмою, є візит головних дійових осіб карнавалу - так званого Тріумвірату чи Трійці, тобто Принца, Селянина та Діви.

Десь на початку січня вони після урочистої церемонії в історичній залі Ґюрценіх (Gürzenich) разом із почтом селяться в одному з міських готелів, який стає Гофбургом… і не слід плутати зі знаменитим палацом у Відні. Зі своєї блазнівської резиденції Тріумвірат у супроводі ад'ютантів на персональних лімузинах з написами "Prinz", "Bauer" та "Jungfrau" (+ ім'я) виїжджає на карнавальні засідання та інші зустрічі. Загалом - до чотирьохсот виступів за сезон, включаючи відвідування будинків для літніх людей, лікарень, шкіл, дитячих садків та інших місць - аж до міської в'язниці.

Принц, Селянин і Діва

На цей час, щоб здійснити мрію та виконувати почесну роль, діючі Принц, Селянин і Діва беруть на роботі тривалу відпустку або передають справи у приватному бізнесі комусь із співробітників чи родичів, якщо йдеться про сімейні підприємства. Під час прокламації Принц, Селянин і Діва вперше постають перед громадськістю у своїх розкішних костюмах і одержують символи тимчасової блазнівської влади з рук обер-бургомістра Кельна - калатушку, ключ та дзеркальце. Костюми шиють у єдиному екземплярі на замовлення та під час сезону хімчистку здійснюють ночами… Все продумано, все організовано.

Зазначимо, що в інших містах і районах Рейнської області карнавалом правлять цілком хрестоматійні пари - Принц і Принцеса, тобто Селянин - це кельнська особливість, як і Діва… Адже роль Діви у Кельні - чоловіча роль. Кельнська традиція була перервана тільки в роки націонал-соціалізму, коли під тиском з боку політичних функціонерів в 1938 роль Діви на карнавалі вперше виконала жителька Кельна. Чоловіки в жіночому одязі з погляду ідеології націонал-соціалізму були явищем неприйнятним навіть на карнавалі.

Чоловіки, переодягнені в жіночі костюми, протягом десятиліть також виступали в танцювальних парах карнавальних товариств у ролі Маришок (Tanzmariechen). Вони символічно зображують продавчинь їстівними запасами та іншими товарами, що супроводжували війська. У деяких товариствах Маришок називають по-іншому - дочками полку (Regimentstochter). Чоловікам танцювати жіночі партії у цих парах у Кельні заборонили 1935 року.

Карнавал у роки націонал-соціалізму та після війни

Влада "третього рейху" намагалася взяти карнавал під контроль та використовувати у своїх цілях. Здійснення цих планів доручили об'єднанню "Cила через радість" (Kraft durch Freude), що відповідав у гітлерівській Німеччині за організацію дозвілля та туризм. Ще одним проявом цього впливу стала поява возів із антисемітськими мотивами у складі карнавальних процесій.

У роки Другої світової війни карнавал у Кельні був заборонений, проте деякі карнавальні товариства в 1940 році все ж таки проголосили чергову Трійцю - неофіційно і таємно, але у своїй ролі вона виступила лише один раз. Сценою для цього стала кегельна доріжка в одній з міських пивниць.

Перша повоєнна хода відбулася тут у 1949 році - на тлі руїн та розрухи. Карнавальна Діва знову стала чоловіком, але Маришки, що танцювали, залишилися дівчатами. Однією з перших будівель, яку почали відновлювати в зруйнованому центрі Кельна, був цей зал Гюрценіх - місце дії головних карнавальних ритуалів.

Коли в Кельні скасовували карнавальні ходи

Особливим моментом в історії карнавалу став 1991 рік, коли головну ходу організатори вирішили скасувати через війну в Перській затоці. Однак сам карнавал як такий скасувати все ж таки неможливо, адже відзначати це свято кожен може по-своєму, де і як хоче. Тому в тому самому 1991 році в Кельні відбувся альтернативний захід - процесія привидів (Geisterzug), оголошена спонтанно як антивоєнна демонстрація. Війна незабаром закінчилася, але хода примар, яку жартома називають організованим проявом анархії, стала щорічним і популярним пунктом карнавального сезону.

Читайте також: Рецепт фаршу від Путна - на карнавалі в Кельні

За двовікову історію головні карнавальні ходи в Кельні скасовувалися неодноразово - зокрема, в 1871 через Франко-пруську війну, в 1915-1926 роках через Першу світову війну і під час наступної окупації Рейнської області військами Антанти. У XIX столітті ходу кілька разів не змогли провести через розбіжності серед членів організаційного комітету, у 1861 році - через офіційну жалобу після смерті короля Прусії Фрідріха Вільгельма IV, через світову економічну кризу - у 1931 та 1932 роках... У 1868 році скасували через дуже погану погоду, хоча зазвичай учасників карнавалу такими негараздами не злякати.

Карнавал та пандемія

У новітній історії Кельнського карнавалу, звичайно ж, залишила свій слід пандемія коронавірусної інфекції, через яку довелося повністю скасувати ходу в "шалений понеділок" 2021 року. Замість нього влаштували трансляцію лялькової вистави - спеціальної та символічної лялькової ходи, поставленої в Кельнському театрі ляльок (Hänneschen-Theater).

Наступний сезон також пройшов під впливом пандемії - не всі, але деякі засідання все ж таки відбулися з дотримання пандемічних вимог та обмежень. Понеділкову ходу 2022 року провели у скороченому вигляді та без глядачів - на футбольному стадіоні з трансляцією по телебаченню. Сатиричні візки потім виставили на огляд на вулицях та площах міста. Замість великої карнавальної процесії 28 лютого 2022 року жителі Кельна провели антивоєнні мітинги та акції солідарності з Україною.