Китай, Росія і суперечки довкола стратегії безпеки Німеччини

Як Німеччина гарантуватиме свою національну безпеку в майбутньому? Яку стратегію має федеральний уряд щодо таких союзників, як США, а яку - щодо Росії чи Китаю? Чинна коаліція соціал-демократів (СДПН), зелених і лібералів з ВДП ще восени 2021 року прописала у коаліційній угоді намір сформулювати комплексну стратегію безпеки. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року додало цій темі ще більшої актуальності. Але робота над документом усе ще триває. У деталях є чимало такого, що потенційно може розсварити три партії-учасниці коаліції.

Національної стратегії у ФРН ще ніколи не було

Німеччина досі не мала повного, чіткого та зобов'язувального документа з викладенням власних інтересів у галузі безпеки. Алгоритм дій завжди визначався короткостроковими і перш за все економічними міркуваннями. Це стосується не лише чинного уряду, але й багатьох його попередників, наприклад, в тому, що стосується відносин з Китаєм. Найближче, що можна було б порівняти з такою стратегією, це - "білі книги" міністерства оборони.

Читайте також: Німеччина: чи готовий Бундесвер до бою?

Проєкт від МЗС

Тепер це має змінитися. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock), яке представляє в уряді зелених, прагне, щоби свої пропозиції внесли усі міністерства. Це має бути документ зі 60 сторінок, утім, він досі в очікуванні схвалення, у тому числі з боку відомства федерального канцлера.

В уряді вважають, що документ містить занадто різку критику на адресу Китаю. Тепер представники канцлера - соціал-демократа Олафа Шольца (Olaf Scholz) - Бербок та міністра фінансів ліберала Крістіана Лінднера (Christian Lindner) мають узгодити проєкт документа, за можливості, щоби його було схвалено урядом ще до початку ​​Мюнхенської конференції з безпеки, яка має пройти у передостанні вихідні лютого. Але не можна виключати, що це може зайняти більше часу, кажуть в урядових колах.

Читайте також: Німецький бізнес робить у Китаї ті ж помилки, що й у Росії

Відносини з Китаєм стали каменем спотикання

Головною темою суперечок стали відносини Німеччини з Китаєм. Чи варто Берліну в майбутньому, як і раніше, робити пріоритетом економічні інтереси? Чи таки більше, ніж досі, приділяти увагу правам людини та тому факту, що Пекін постійно тисне на Тайвань?

Є також розбіжності з міністерством оборони, очільниця якого подала у відставку. Оборонне відомство наполягає, щоби у стратегії було закріплено принцип виділення двох відсотків від ВВП на потреби оборони. Міністерство також хоче отримати гарантії того, що уряд схвалюватиме спільні з європейськими союзниками оборонні проєкти. Зелені ж такий підхід критикують.

Читайте також: Президент ФРН застеріг Європу від економічної залежності від Китаю

ХДС/ХСС за національну Раду безпеки, як у США

Опозиція вимагає, щоб Німеччина чітко прописала власні інтереси. Представник християнських демократів Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) сказав DW, що слід виправити три позиції, які ведуть до самообману: "Дешева безпека за рахунок США, дешеві ланцюжки виробництва з Китаю, дешева енергія з Росії". Експерт із закордонних справ ХДС/ХСС пояснює, що має на увазі: "Стратегія повинна представляти конкретні політичні інструкції щодо того, якими будуть повноваження Бундесверу для захисту Альянсу та країни, як можна диверсифікувати наші джерела постачання енергії та як можна зменшити залежність від Китаю".

На відміну від уряду, ХДС закликає брати приклад зі США: "Ось чому нам терміново потрібна Рада національної безпеки, яка не зв'язана директивами та є незалежною, у тому числі від складу уряду та витрат упущеної вигоди. Це найкращий спосіб реалізувати національну стратегію - регулярно проводити оцінки ситуації і таким чином нарешті реалізувати стратегічно перспективну політику безпеки в Німеччині". На відміну від США чи, скажімо, Литви, у ФРН відсутній такий орган як незалежна Рада національної безпеки.

Читайте також: Не лише газ: від якої сировини та з яких країн залежить Німеччина

Критика з боку міністерств і федеральних земель

Свої застереження щодо проєкту документа має і міністерство фінансів та федеральні землі. Міністерство фінансів, очолюване лібералом Крістіаном Лінднером (Christian Lindner), вказує на відсутність у проєкті чітко прописаних пунктів щодо боротьби з відмиванням грошей і боротьби з тероризмом.

Федеральні землі теж почуваються обділеними. "Мені цікаво, як Берлін хоче розробити розумну стратегію національної безпеки без участі федеральних земель, навіть якщо йдеться про зовнішню політику", - сказав газеті Die Welt міністр внутрішніх справ землі Північний Рейн-Вестфалія християнський демократ Герберт Ройль (Herbert Reul). "Серйозні теми, пов'язані з безпекою, як-то кібербезпека чи боротьба з тероризмом, стосуються і федеральних земель", - каже він.

Представники федеральних земель особливо засмучені тим, що Бербок обговорила проєкт з багатьма неурядовими організаціями, але не з земельними міністерствами внутрішніх справ. Федеральне міністерство юстиції під керівництвом лібералів також відчуває себе непочутим, адже його представників не залучили до міжвідомчої координації.

Читайте також: Коментар: Візит канцлера Шольца до Китаю - ходіння мінним полем

І знову Китай

Тема Китаю залишається найсерйознішим каменем спотикання: зелені та ліберали вимагають чіткішої позиції щодо порушення прав людини в Китаї та щодо агресивного курсу Пекіна проти Тайваню.

У відомстві канцлера під керівництвом Олафа Шольца все ще хочуть на чільні місце поставити економічні зв'язки з Китаєм. Наприклад, торік у відомстві дали "добро" на те, що державна китайська компанія отримає фінансову частку у важливому портовому контейнерному терміналі Гамбурга, незважаючи на значне занепокоєння з боку зелених і ВДП. Стратегія національної безпеки має виключати виникнення подібних суперечок.

Однак поки невідомо, чи справді її вдасться представити на Мюнхенській конференції з безпеки, як це планував уряд. Представники профільних міністерств хочуть знову провести зустріч у відомстві канцлера, аби зняти спірні питання.