Китайська зброя для Росії: чого очікуюють на Заході?

Постачання озброєнь з Китаю до Росії, про можливість яких попереджали високопосадовці США, поки не здійснювалися. Про це сказали експерти з різних країн на слуханнях у підкомітеті Європарламенту з оборони та безпеки, які відбулися першого березня. Крім того, за даними аналітиків, невідомо на якому рівні ця тема обговорюється в КНР.

Серед можливих видів зброї, які Пекін міг би надати Москві - засоби радіоелектронної боротьби, протичовнова техніка, безпілотники та системи з використанням штучного інтелекту, вважає Ева Пейшова з Центру безпеки, дипломатії та стратегії Брюссельської школи управління. "Але, звичайно, Китай пішов би на це лише за умови збереження технологічної переваги на свою користь", - уточнює вона.

Слухання в Брюсселі були присвячені зростанню військової співпраці між Росією та Китаєм. З початку повномасштабного вторгнення в Україну Москва намагається зміцнити зв'язки із країнами, які не засуджують її за вторгнення. Серед них - КНР, чия позиція у цьому конфлікті, за оцінками спостерігачів, залишається неоднозначною. Як розвиватимуться російсько-китайські відносини у розпал війни в Україні? На це питання євродепутатам свої відповіді дали аналітики.

Низький рівень довіри між Москвою та Пекіном

У давніх стосунках Москви та Пекіна в оборонній сфері були злети та падіння, нагадала аналітик Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні Мея Ноуенс. Проте КНР та РФ підписали угоду про всеосяжне партнерство, проводять спільні військові навчання, співпрацюють у сферах торгівлі зброєю, оборонних досліджень та розробок, а також, можливо, у галузі гібридної війни. "Однак, я думаю, було б помилкою вважати ці відносини рівноправним партнерством, - зауважила Ноуенс. - Я також вважаю помилковим припущення, що в них панує повна довіра і що ці відносини є альянсом". На думку вченої, вони слугують стратегічним інтересам Пекіна у ширшому контексті конкуренції зі США.

Ці відносини, за словами Ноуенс, були заплямовані крадіжкою у Росії Китаєм військових технологій. За твердженнями самих росіян, така практика була дуже поширеною. Так, у 2019 році, за словами експерта, у Москві повідомили, що з 2002 року було зареєстровано понад 500 подібних порушень і що Китай скопіював російські авіадвигуни, палубні реактивні літаки, системи ППО, переносні ЗРК та зенітні ракети класу "земля-повітря".

Між Москвою та Пекіном ніколи не було повної довіри, погоджується з колегою старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Олександр Габуєв: "Їхні інтереси багато в чому перетинаються, у них є спільний противник, але з боку Росії присутня нерішучість, якщо мова заходить про обмін найбільш секретними військовими технологіями. І справа не лише у турботі про власну безпеку РФ, а й у ринках збуту зброї".

На що готова піти Росія, щоб заручитись підтримкою Китаю?

Війна в Україні стала організуючим принципом у російській внутрішній та зовнішній політиці, переконаний Габуєв: "Все, що допомагає Росії продовжувати війну - чи то отримання військових матеріалів, зброї, снарядів чи економічні відносини, що дозволяють путінському режиму залишатися на плаву та наповнювати військовий бюджет, вважається благом для Росії". Крім того, Москва, на думку експерта, шукає способи помститися НАТО та Вашингтону за військову допомогу Україні, і один із них - посилення Китаю, головного противника США.

Більше того, за даними Габуєва, все більше високопосадовців у Москві переконані, що чим сильніший Китай на світовій арені, тим краще для Росії. Тому тепер РФ готова надати свої найсучасніші види зброї: вона поставила Китаю ЗРК С-400 і, можливо, поставить і С-500, вважає дослідник. І констатує, що КНР значно просунулась у багатьох сучасних розробках, включаючи БПЛА, але є ще дещо, що вона могла б отримати від РФ. 

За довоєнними російськими оцінками, додав Габуєв, вікно можливостей на китайському ринку для Москви буде відкритим ще десять років: "Я думаю, що після цього Китай зможе копіювати і вчитися, або розробляти власні проєкти".

Як далеко готовий зайти Китай за підтримки Кремля?

Постачання летальних озброєнь Росії стали б відходом Пекіна від його офіційно декларованої позиції і завадили б йому в прагненні стати посередником у цьому конфлікті, впевнена Ноуенс.

"Я не вважаю, що заради цих відносин та підтримки Росії Китай готовий пожертвувати власною стратегічною позицією. Є межі того, чим Пекін може пожертвувати та чим забезпечити Москву. Я думаю, що у Китаї буде дискусія і про те, якою може бути постпутінська Росія і як на неї може впливати КНР", - прогнозує аналітикиня із Лондона. І наголошує, що пріоритетом для Китаю завжди будуть його власні інтереси, а саме - Тайвань та здатність до військових дій в Індо-Тихоокеанському регіоні.

З війни в Україні Китай вивчив урок, що потрібно підтримувати та розвивати виробництво озброєнь для своїх цілей, вважає Ноуенс: "Не думаю, що Пекін має можливості та інтерес бути глобальним поліцейським. За своєю суттю Китай своєкорисливий, він навчився на американському досвіді втручань у конфлікти по всьому світу. Я думаю, що він прагнутиме цього уникнути".

Габуєв погодився, що помітна участь Китаю в постачанні зброї Росії була б для нього невигідною: "Крім того, як мені здається, Пекін розглядає як найімовірніший сценарій розвитку подій в Україні війну на виснаження, яка триватиме роками". За оцінкою Габуєва, китайці очікують, що обидві сторони погрузнуть у цьому конфлікті.

Китай як можливий посередник

Хоча Захід має небезпідставні сумніви в нейтральності КНР у цьому конфлікті, Ева Пейшова закликала звернути увагу на відносини Пекіна з Києвом: "ВМС Китаю більшу частину техніки закупили в Україні. Власне, китайський авіаносець "Ляонін" побудований на базі списаного українського корабля із залученням українських фахівців та потужностей".

Більше того, між Україною та Китаєм є договір про дружбу від 2013 року, який є досить міцним, і, безумовно, Пекін зробить свій внесок у відновлення України, переконана Пейшова. "Отже я б сказала, що від України залежить, якою мірою вона буде здатна і готова відкритися Китаю. І остаточне рішення буде за нею", - зазначила експертка. І зауважила, що президент України Володимир Зеленський не висловлює особливої критики на адресу Китаю. На думку Пейшової,посередництво у конфлікті України та РФ пішло б на користь міжнародній репутації та престижу Пекіна.

Олександр Габуєв з огляду на це зазначає, що для Китаю цілком очевидні сьогоднішні настрої всіх залучених до конфлікту сторін, які полягають у тому, що "неідеальний" мирний договір нікому непотрібен.

Пекін позиціонує себе на глобальному півдні як єдиний зі світових лідерів, хто "майже переконав" Путіна сісти за стіл переговорів і, на думку Габуєва, це була продумана кампанія для завоювання прихильності в цих країнах. 

Читайте також: Коментар: Китай не сприяє миру в Україні

Що варто зробити Євросоюзу

ЄС має виступати сильним та єдиним фронтом і донести до Пекіна, що "виживання України та її успіх є основним європейським інтересом", вважає Мейа Ноуенс.

На думку Еви Пейшової, важливо не забувати, що Росія та Китай не самотні і що вони мають підтримку в країнах глобального півдня, що ґрунтується на поширеній у цьому регіоні антипатії до Заходу. З цими країнами потрібно взаємодіяти більш ефективно та стратегічно використати свої торгові угоди, радить Пейшова.

Необхідно протистояти наративу Пекіна про його нейтральність, доповнює Олександр Габуєв. "Розкриття інформації про обговорення в Китаї постачань зброї Росії та документування того, як підприємства китайської  військової промисловості, попри війну, допомагають РФ, поставляючи компоненти для російської зброї, дуже допомагає в цьому", - констатує експерт.