Кого влада Росії і Білорусі передала Заходу за обміном
2 серпня 2024 р.
Російська і білоруська влада передала Заходу 16 ув'язнених, більшість із яких, у чому не сумніваються ані західні політики, ані правозахисники, - засуджені в РФ за політично мотивованими справами. До списку для обміну увійшли іноземні громадяни, журналісти та активісти, російські опозиційні політики. У відповідь США, Німеччина, Норвегія, Словенія і Польща передали вісьмох російських громадян, яких на Заході звинувачували в шпигунстві, шахрайстві та замовному вбивстві. А також двох дітей подружньої пари, яка стала учасниками обміну і була передана РФ. DW зібрала основні відомості про тих, кого за обміном звільнили з російських в'язниць, скільки часу вони перебували за ґратами і чому.
Іноземні громадяни - учасники обміну
Еван Гершкович (за ґратами - 1,4 року)
32-річний журналіст Еван Гершкович - громадянин США. Він працював у Росії як власний кореспондент у Москві The Wall Street Journal. Російські спецслужби затримали його в березні 2023 року в Єкатеринбурзі, а пізніше засудили до 16 років колонії суворого режиму нібито "за шпигунську діяльність". Він став першим іноземним репортером, якого засудили до в'язниці за цією статтею. Обвинувачення стверджувало, що Гершкович "здійснював збір відомостей, що становлять держтаємницю, про діяльність одного з підприємств російського військово-промислового комплексу". Сам Гершковіч і WSJ ці звинувачення відкидали - у Єкатеринбурзі він працював за завданням редакції над матеріалом про ставлення жителів регіонів Росії до війни з Україною та вербування до ПВК "Вагнер".
Пол Вілан (за ґратами - 5,6 року)
Колишній американський морпіх, громадянин США, Ірландії, Канади та Великобританії. Його затримали в Москві 28 грудня 2018 року. Російська влада звинуватила його в шпигунстві: нібито йому передали флешку із записами про співробітників одного з підрозділів служби економічної безпеки ФСБ. Сам Вілан пояснював те, що трапилося, інакше: за його словами, на флешці мали бути фотографії церкви з Сергієва Посада, де він відпочивав разом зі своїм другом, який був російським офіцером. Американець стверджував, що він став жертвою провокації. 15 червня 2020 року суд у Москві засудив Вілана до 16 років колонії. Провину він не визнав, як і не став оскаржувати вирок. Військову службу в армії США він проходив із 2003 до 2008 року. До Росії Вілан періодично приїжджав, оскільки вивчав російську мову.
Алсу Курмашева (за ґратами - 10 місяців)
Громадянка РФ і США і журналістка татаро-башкирської служби "Радіо Свобода" Курмашева ненадовго приїхала в Росію в травні 2023 року у сімейних справах, а 2 червня перед вильотом до Чехії її затримали в аеропорту Казані через те, що вона не повідомила російській владі про американське громадянство. Обидва паспорти в неї вилучили. У жовтні журналістці висунули звинувачення в тому, що вона не зареєструвалася як "іноземний агент", її відправили в СІЗО. Згодом журналістці додали новий склад злочину - поширення "фейків" про російську армію. У липні відбувся суд над нею, Курмашеву засудили до 6,5 року колонії.
Герман Мойжес (за ґратами - 2 місяці)
Громадянин Німеччини та РФ. Юрист, один із засновників петербурзького велоруху і прихильник розвитку велоінфраструктури в Росії. Також він - керуючий партнер групи компаній "Аверс Німеччина", яка допомагає росіянам отримувати дозвіл на проживання за кордоном. Мойжеса затримали в травні 2024 року і висунули звинувачення в "держзраді". Він перебував у СІЗО "Лефортово".
Демурі (Дітер) Воронін (за ґратами - 3,5 року)
Політолог із громадянствами Росії та Німеччини. Вороніна затримали російські спецслужби 2021 року за підозрою в шпигунстві на німецьку розвідку. Його було засуджено в Росії до 13 років за обвинуваченням у держзраді в рамках справи журналіста Івана Сафронова. За версією слідства, Сафронов у 2015 році повідомив Вороніну інформацію про війська РФ у Сирії. На суді Воронін запевняв, що Сафронов передав відкриті дані і не міг припускати, куди вони згодом потраплять. Сафронова в підсумку засудили до 22 років у колонії суворого режиму.
Патрік Шебель (за ґратами - 6 місяців)
Громадянин Німеччини, якого звинувачували в контрабанді наркотичних речовин. Його заарештували російські прикордонники в аеропорту в Санкт-Петербурзі, куди він прилетів, щоб побачитися зі своєю дівчиною. У багажі німця виявили пакет із шістьма мармеладними ведмедиками. У складі цукерок експерти виявили марихуану. Шебель пояснив, що це частування вільно продається в Німеччині, але в Росії проти німця порушили кримінальну справу і засудили до тюремного ув'язнення від трьох до семи років.
Кевін Лік (за ґратами - 1,5 року)
Громадянин Німеччини та РФ. У грудні 2023 року був засуджений до чотирьох років колонії за статтею "про держзраду". За версією слідства, молодий чоловік нібито "здійснював візуальне спостереження" і фотографував місця дислокації російських військ, а потім надсилав фотографії "представникам іноземної держави".
Ріко Кріґер (за ґратами - 9 місяців)
Громадянин Німеччини, єдиний, кого передала за обміном Заходу Білорусь. 24 червня 2024 року Крігера було засуджено в Білорусі до смертної кари за шістьма статтями Кримінального кодексу Білорусі, зокрема за "акт тероризму", "готування до найманства", "незаконні дії щодо вибухових речовин" і "приведення в непридатність шляхів сполучення".
Про його біографію відомо небагато. Кріґеру, ймовірно, близько 30 років, у нього є дитина. За професією Ріко Кріґер - механік, охоронець, соцпрацівник, фельдшер швидкої допомоги. Незадовго до обміну Олександр Лукашенко заявив про помилування громадянина Німеччини. Це єдиний ув'язнений, переданий з боку Білорусі.
Російські опозиційні політики, яких обміняли
Володимир Кара-Мурза (за ґратами - 2,3 року)
Громадянин РФ і Великоїбританії. Російський опозиційний політик, журналіст і лауреат Пулітцерівської премії. У 2023 році його засудили до 25 років колонії суворого режиму за статтями "про держзраду", співпрацю з "небажаною" організацією і "фейки" про армію.
До цього двічі пережив отруєння, які, ймовірно, могли бути організовані російськими спецслужбами. Йому поставлено діагноз полінейропатія нижніх кінцівок. Незважаючи на важкий стан здоров'я, його неодноразово відправляли в дисциплінарний ізолятор.
Правозахисні організації визнали Володимира Кара-Мурзу політв'язнем. Члени Конгресу США закликали Білий дім внести російського політика до списку "незаконно затриманих". Принципово відмовлявся від еміграції з Росії.
Ілля Яшин (за ґратами - 2,1 року)
Російський опозиційний політик, соратник загиблих у Росії Олексія Навального і Бориса Нємцова. Затриманий 2022 року за звинуваченням у "фейках" проти армії РФ через коментарі в ефірі YouTube після трагічних подій у Бучі.
Після початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну Ілля Яшин відкрито заявив про свою антивоєнну позицію і не став їхати з Росії. У липні 2022 року міністерство юстиції РФ внесло опозиціонера до реєстру "іноземних агентів". Був засуджений у Росії до 8,5 року колонії. У в'язниці його неодноразово відправляли в дисциплінарний ізолятор, а також переводили на суворі умови утримання.
Андрій Пивоваров (за ґратами - 3 роки)
Був головою громадського руху "Открытая Россия" - однойменну британську організацію влада РФ визнала "небажаною". У травні 2021 року рух вирішив повністю припинити роботу, того самого місяця Андрія Пивоварова затримали в аеропорту "Пулково" в Санкт-Петербурзі. Політик планував летіти цього дня до Польщі.
У підсумку його звинуватили у співпраці з "небажаною організацією" і засудили до 4 років колонії. Сам Пивоваров вважав причиною свого переслідування бажання брати участь у виборах до Держдуми РФ.
Ексголови штабів Олексія Навального в Росії
Лілія Чанишева (за ґратами - 2,7 року)
Колишня очільниця штабу Олексія Навального в Уфі з 2017 до 2021 року була першою затриманою у кримінальній справі про створення "екстремістської" спільноти, яку порушили щодо Навального і його соратників восени 2021 року. Її затримали в листопаді 2021 року і висунули обвинувачення за трьома статтями російського кримінального кодексу, незважаючи на те, що вона публічно пішла з політики.
У червні 2023 року Чанишеву засудили до 7,5 року позбавлення волі в колонії у справі про "створення екстремістської спільноти", "заклики до екстремізму", а також "створення НКО, що зазіхає на особистість і свободи громадян". У 2024 році вирок посилили до 10,5 року.
Виступаючи з останнім словом на закритому процесі, Чанишева назвала свою кримінальну справу політичною і пов'язала її з переслідуванням з боку президента РФ Володимира Путіна і глави Башкортостану Радія Хабірова. У травні 2024 року російський державний канал RT повідомив, що Лілія Чанишева написала прохання про помилування на ім'я президента РФ Володимира Путіна. Це підтвердив її адвокат.
Ксенія Фадєєва (за ґратами - 2,6 року)
Ексочільниця штабу Навального і колишня депутатка міської думи в Томську. Її затримали наприкінці 2021 року і звинуватили в "організації діяльності екстремістського співтовариства з використанням службового становища" та участі в некомерційній організації, яка "посягає на особистість і права громадян". Її засудили до дев'яти років колонії.
Правозахисне товариство "Меморіал" вважає Фадєєву політв'язнем, оскільки приводом для переслідування стала її робота у штабі Навального.
Вадим Останін (за ґратами - 2,5 року)
Був головою штабу Олексія Навального в Барнаулі до квітня 2021 року - ще до того, як організацію визнали "екстремістською". Останіна затримали наприкінці 2021 року. Спочатку суд призначив Останіну заборону певних дій, але в березні 2022 року запобіжний захід змінили на арешт - нібито активіст зняв електронний браслет і спробував утекти. Захист це заперечував. Згодом Останіна засудили до дев'яти років через участь в "екстремістській спільноті", а також через діяльність у некомерційній організації, яка "посягає на особистість і права громадян".
Антивоєнна активістка і правозахисник
Саша Скочиленко (за ґратами - 2,3 року)
Художниця та політична активістка. Її заарештували у квітні 2022 року після того, як вона замінила п'ять цінників у супермаркеті в Санкт-Петербурзі на антивоєнні листівки. Заяву на Скочиленко в поліцію написала 72-річна пенсіонерка Баранова, яка була в той момент у магазині і спостерігала за дівчиною.
Дівчину засудили до семи років колонії через "фейки" про армію РФ. Сторона захисту наполягала на тому, що обвинувачення не змогло довести "неправдивість" повідомлень, а лінгвістична експертиза у справі не відповідає нормам експертної діяльності. За твердженням адвокатів, художницею рухало бажання припинити війну.
Олег Орлов (за ґратами - 1,4 року)
71-річний правозахисник, співголова "Меморіалу" Олег Орлов з лютого 2024 року перебуває в Росії в ув'язненні за статтею про "дискредитацію" ЗС РФ. Приводом для порушення справи стала його стаття "Їм хотілося фашизму. Вони його отримали".
Перший раз суд розглянув справу Орлова в жовтні. Тоді правозахиснику було призначено штраф у 150 тисяч рублів за повторну "дискредитацію" армії. Вирок оскаржила прокуратура, яка наполягала на трьох роках позбавлення волі. Справу Орлова відправили на новий розгляд, і 27 лютого Головінський суд Москви призначив йому 2,5 року колонії загального режиму. Олег Орлов своєї провини не визнав і відмовився брати участь у процесі, назвавши його неправосудним. На початку квітня центр захисту прав людини "Меморіал" повідомляв, що стан Орлова, якого утримували в московському СІЗО, погіршився - у нього почав пропадати слух.