Кольори несвободи: як армія закрила доступ ЗМІ до війни

Від минулого тижня командування сил оборони України запровадило нові правила роботи ЗМІ на фронті та у прифронтових районах. За ними, території прикордоння та областей, в яких ведуться бойові дії, поділені на три зони: в "зеленій" журналістам дозволено працювати вільно, у "жовтій" - тільки у супроводі пресофіцера армії, а в "червоній" - заборонено взагалі.

Оперативні командування (ОК) "Схід" та "Південь", які першими оприлюднили  зонування підконтрольних ним регіонів, внесли до "червоних" зон усі населені пункти вздовж лінії фронту та державного кордону. На Миколаївщині у "червону" зону потрапив навіть райцентр Снігурівка, віддалений від Дніпра, по якому проходить лінія зіткнення, на 40 кілометрів. До "жовтих" зон віднесли обласні центри Херсон та Миколаїв, де досі національні та регіональні ЗМІ працювали у звичному режимі, хоча їх робота ніби мала б контролюватись військовими пресофіцерами.

Службова інформація

Нові правила запроваджені не для зупинення роботи журналістів, а "для правильної організації роботи, зважаючи на безпекову ситуацію з урахуванням потреб війська", пояснювала начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк інформаційному агентству міноброни "Армія Inform". Військові обіцяли переглядати зонування  щотижня, враховуючи інтенсивність бойових дій та потреби ЗМІ.

Та за тиждень Ілля Євлаш, начальник пресслужби об'єднаного стратегічного угрупування військ "Хортиця ", відповідального за більшу частину фронту на Донбасі, повідомив DW, що новий розподіл на зони "є службовою інформацією" і не підлягає оприлюдненню. Уточнивши, що робота журналістів у Бахмуті нині офіційно заборонена, а у Костянтинівці можлива лише в супроводі військових, він порадив щоразу уточнювати, до якої зони відноситься той чи інший населений пункт у пресофіцерів армії на місцях.

Така невизначеність контрастує з конкретними і доволі суворими санкціями за порушення журналістами умов роботи в зоні бойових дій та прилеглих районах. За них командування армії та міністерство оборони обіцяють позбавляти ЗМІ військової акредитації - обов'язкового документа для висвітлення війни в Україні. В листопаді ОК "Південь" таким чином покарало за роботу у щойно звільненому Херсоні журналістів американських телеканалів СNN, Sky News та українських "Суспільного" та "Громадського". Пізніше, після критики з боку національних та міжнародних медіаорганізацій, акредитації ЗМІ повернули.

Читайте також: Фоторепортер Євген Малолєтка: "Зло має бути задокументоване"

Правила, які неможливо виконати

На початку березня міноборони та генштаб Збройних сил повідомили про плани оновити видані впродовж останнього року акредитації - йдеться загалом про близько 14 тисяч дозволів для журналістів. Документи відтепер потрібно буде переоформлювати щопівроку. Військове командування переконує, що нові правила роботи, включно із зонуванням, розроблялися "для покращення комунікацій" та враховують пропозиції від журналістської спільноти.

Втім, у поширеній минулого тижня заяві "Медіаруху" - об'єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій - зонування називають "занадто жорсткими обмеженнями" і закликають армію "негайно нормалізувати ситуацію з доступом до висвітлення бойових дій". До перегляду нових правил українську владу закликала і Національна спілка журналістів України, а також міжнародна організація Комітет захисту журналістів.

Та навіть самі військові зазначають, що нові правила неможливо виконати - у населених пунктах "жовтої" зони в армії просто немає необхідної кількості пресофіцерів, аби забезпечити супровід усіх журналістів. "За цим документом я мав би щоранку шикувати усіх журналістів місцевих ЗМІ та приїжджих і весь день водити з ними хороводи містом, - віджартовується на умовах анонімності пресофіцер одного з підрозділів Сил оборони, що несе службу на південній ділянці фронту. - Як працюємо? Магія!"

За словами Наталії Гуменюк, на півдні журналісти і досі мають можливість працювати у "червоних" зонах за окремими запитами. Ілля Євлаш також стверджує, що після введення зонування журналісти у підконтрольному йому секторі працюють "без особливих змін". Втім, за словами самих воєнних кореспондентів, нові правила призвели до того, що висвітлювати бойові дії можуть лише телеканали, які виробляють телемарафон "Єдині новини".

"Буквально за кілька днів після цього (запровадження зонування. - Ред.) ми дізналися, що існує список ЗМІ, яким влада все ж дозволяє висвітлювати події навіть у "червоній" зоні. Прізвища та імена "своїх" медійників "спустили" на місця", - зазначають у поширеній 28 березня заяві 14 журналістів онлайн-видань та телеканалів, які працюють на передовій.

Читайте також: Воєнні будні жителів Бахмута - репортаж

"Теоретичні цензори"

Співрозмовники DW у пресслужбах окремих підрозділів армії та генеральному штабі від початку року переконують: нові правила роботи зі ЗМІ виходять з офісу президента, де прагнуть взяти під контроль комунікацію військових з журналістами - у першу чергу, іноземними. До постійних самообмежень закликає українських журналістів і міністерство оборони. "Стратегічні військові плани і задуми мають право оприлюднювати три особи: верховний головнокомандувач (президент), міністр оборони, головнокомандувач. Всі інші - лише цитувати…. Не треба взагалі публічно обговорювати військові плани нашої армії", - заявила минулого тижня заступниця міністра Ганна Маляр.

Показовим в цьому плані став випадок з інтерв'ю командира батальйону 46-ї окремої аеромобільної бригади Анатолія Козла американській газеті The Washington Post. У ньому український офіцер поскаржився на високі втрати свого підрозділу та зазначив, що недосвідченість новобранців та брак зброї ставлять під сумнів перспективи контрнаступу ЗСУ.

Після публікації матеріалу командування десантно-штурмових військ перевело військового з бойової частини у навчальний центр, пояснивши покарання тим, що той не мав дозволу розмовляти з журналістами. "У нас воєнний стан, у всіх ЗМІ теоретично мали б працювати цензори. Подібним чином це має працювати і з військовими, які знаходяться на полі бою", - прокоментував пізніше інцидент міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

На час публікації статті DW не отримала відповіді на запит від Офісу президента України.

Дивіться також: