Що передбачає новий законопроєкт про НАБУ

Кабінет міністрів зареєстрував 16 березня у Верховній Раді проєкт закону про внесення змін до законодавства щодо приведення статусу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у відповідність до Конституції. Законопроєкт передбачає перетворення нині незалежного відомчо НАБУ на орган виконавчої влади і містить норму про звільнення нинішнього очільника бюро Артема Ситника. Експерти та антикорупційні активісти застерігають, що у разі ухвалення закону існує небезпека руйнування незалежності антикорупційної системи України, і прогнозують нові проблеми у партнерстві України з ЄС, співпраці з МВФ і відносинами зі США.

"Політичне рішення"

Новий урядовий проєкт закону щодо реформи НАБУ був схвалений на позачерговому засіданні уряду 15 березня. Поданий Кабміном ще два тижні тому законопроєкт із за суттю аналогічним зістом розкритикували за юридичні вади, тож нинішній варіант є більш доточеним - він містить норму про зміну статусу НАБУ з національного на "центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом". Кабміну пропонується надати повноваження з призначення директора НАБУ та звільнення його з посади. Окремим пунктом пропонується достроково припинити повноваження нинішнього директора НАБУ Артема Ситника і тимчасово замінити його першим заступником директора.

Дивіться також: Корупція в Україні: чому досі немає "посадок"? (відео)

Норму про усунення Ситника урядовці додали до свого законопроєкту з голосу і за наполяганням одного з міністрів, написав на своїй сторінці на Facebook голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він повідомив про дві версії намірів влади позбутися нинішнього директора НАБУ: змінити порядок призначення очільника Бюро на контрольовану президентом особу і реакцію Володимира Зеленського на порушення НАБУ провадження у справі про закупівлю індійської вакцини від COVID-19. У будь-якому разі, на думку Шабуніна, все це спричинить послаблення боротьби з корупцією, блокування кредитів МВФ та збільшення проблем у відносинах Києва з Брюсселем і Вашингтоном.

Усунути Ситника з посади нинішня влада намагається з серпня минулого року, коли Конституційний суд визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення на цю посаду нинішнього директора НАБУ. Виконавчий директор Transparency International в Україні Андрій Боровик у розмові з DW висловив сумнів у тому, що КСУ взагалі мав би розглядати таке подання депутатів парламенту. А урядовий законопроєкт експерт назвав "політичним рішенням", яке має на меті узаконити фактично одноосібний вплив і контроль президента за діяльністю НАБУ.

Посилення президентської влади

Згідно з процедурою обрання нового очільника НАБУ, яку пропонує урядовий законопроєкт, обирати цього посадовця має конкурсна комісія у складі дев'яти осіб. Трьох з них має делегувати Рада нацбезпеки та оборони України, а шістьох - уряд. При цьому лише троє з урядової квоти є міжнародними експертами. "РНБО очолює президент, він же має і вирішальний вплив на формування уряду через свою найбільшу парламентську фракцію "Слуга народу". Отже, є намагання президента в такий спосіб контролювати призначення директора НАБУ", - сказав Боровик.

Читайте також: Резонансні справи в КСУ: перспектива залежить від суддів?

Він нагадав, що у день реєстрації урядового законопроєкту Верховна Рада надіслала до КСУ депутатський законопроєкт про призначення директорів НАБУ і Держбюро розслідувань. "Всі ці ініціативи, а їх цілий вал, виглядають як спроби вирішити щось собі на користь з різних боків - постійно щось пропонує уряд, щось Верховна Рада, щось Офіс президента", - зазначив Боровик. Він прогнозує найближчими місяцями "велику боротьбу" за незалежність НАБУ, яка є однією з умов надання Україні кредитів МВФ і умовою розвитку співпраці держави з Євросоюзом.

Аналогічні заяви пролунали і з боку парламентської опозиції під час голосування за скерування до КСУ депутатського законопроєкту про НАБУ. Депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко назвав проголосований документ таким, що узаконює всевладдя президента: "Це законопроєкт про контроль, про те, щоби НАБУ очолював на 100 відсотків свій хлопець". Руслан Князевич з "Європейської солідарності" заявив з парламентської трибуни, що сам Зеленський не подав цей законопроєкт тільки тому, що "прекрасно розуміє - подавати такі ганебні неконституційні речі йому просто не личать".

Загроза антикорупційній системі

Тим часом голова фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія запевнив журналістів, що і урядова ініціатива, і депутатський законопроєкт скеровані на посилення незалежності НАБУ і неодмінно будуть успішно затверджені. "Ви ж бачите, що і уряд подав свій законопроєкт, і депутати розробили свій варіант (…). Ми точно знайдемо необхідну кількість голосів на їхню підтримку", - сказав Арахамія.

Читайте також: НАБУ 2.0: зручне і залежне?

Якщо владі вдасться перепідпорядкувати НАБУ і зробити його органом виконавчої влади, то бюро стане залежним не тільки від президента, але й від уряду і навіть від будь-якого міністра, застеріг в інтерв'ю DW київський політолог Віктор Небоженко. Окрім цього, такий розвиток подій загрожує руйнацією цілої антикорупційної системи в Україні, впевнений експерт. "Спроба перепідпорядкувати НАБУ, це не про долю Ситника, а про те, що завтра постане питання про конституційність Вищого антикорупційного суду та інших антикорупційних органів", - пояснив Небоженко.

Експерт застеріг проти зосередження в руках президентської влади контролю за антикорупційною системою, бо це, за його словами, суперечить прагненням західних партнерів України вибудувати систему подолання корупції. Небоженко нагадав, що корумпованість держави вигідна тільки Москві, яка через корупційні зв'язки намагається вливати на зовнішню і внутрішню політику України. "А президент Зеленський прагне контролювати антикорупційні органи, щоби мати механізм боротьби з політичними противниками та економічними супротивниками, як це раніше робив і президент Порошенко", - вважає Віктор Небоженко.