На галявині, де три дні приземлялися гелікоптери Бундесверу, знову пасуться корови. Саміт Великої сімки (G7) завершився, життя курортного містечка Гарміш-Партенкірхен на півдні Баварії повернулося у звичне русло. Якщо є на землі рай, він може бути таким - круті схили Альп, гірські струмки, доглянуті, схожі на казкові будиночки.
Чи можна на тлі цих райських пейзажів пам'ятати, що десь недалеко, на сході Європи, п'ятий місяць - пекло? Що там, в Україні, російські літаки випускають по торгових центрах з відділами іграшок ракети, призначені для атак на авіаносці, як у Кременчуці?
Питання не порожнє, якщо йдеться про підсумки саміту "групи семи", який пройшов у замку Ельмау і завершився у вівторок, 28 червня. Контраст між посмішками та гарним настроєм учасників перед камерами та кризами, які вони обговорювали, був разючим.
Читайте також: Україна на саміті G7: що пообіцяла Зеленському "сімка", а що - ні
Київ очікував від саміту конкретної підтримки
Звичайно, саміт G7 - це завжди гарна картинка, данина традиції. Лідери провідних західних країн збираються у мальовничих місцинах, щоб у невимушеній обстановці обговорити світові проблеми. Так було і цього разу, з ритуальними фото без краваток. Однак світ дуже змінився. Саміт Великої сімки пройшов під знаком "жорсткої війни" Росії проти України, як про це кілька разів справедливо говорив господар саміту, канцлер головуючої у G7 Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).
На саміті не вистачало чогось нового, якогось особливого людського жесту підтримки - фото з українським прапором чи спілкування з кимось із українських біженців, сотні тисяч яких прийняла Німеччина, за що Берлін треба частіше хвалити.
Однак річ не лише у зовнішніх проявах. Підсумки саміту виявилися не зовсім такими, якими їх хотіла бачити Україна та якими вони могли б бути. Так, президент України Володимир Зеленський почув у ході спілкування відеозв'язком багато правильних слів, які звучали й раніше. Головний меседж - G7 продовжуватиме "підтримувати Україну стільки, скільки потрібно". Це важливо, війна буде тривалою, без допомоги Заходу Україна не впорається. Дуже правильно, що на саміті заявили про підтримку у відновленні України після війни, але наразі про це зарано говорити: Київ втрачає людей - і території.
Зеленський явно чекав на інше. Перед самітом українці майже благали дати більше зброї та запровадити ще більш жорсткі санкції проти РФ. Щодо зброї, то деякі члени G7 справді оголосили про плани нових поставок. Санкцій і так запроваджено рекордну кількість, але ініціатива США запровадити ембарго на російське золото виглядала виходом на новий рівень. Шанс домовитись, здавалося, був.
Читайте також: Саміт G7 у Баварії та війна в Україні: посмішки на тлі гір проблем
Україна не має часу чекати
Однак згуртованість, яку демонстрували перед камерами учасники саміту в Ельмау, у цьому питанні дала збій. У декларації щодо України ідеться, що країни G7 прагнутимуть "обмежити доходи Росії, у тому числі від (продажу) золота". Ухвалити спільне рішення не вдалося. Вже після завершення саміту США окремо оголосили про заборону імпорту золота з РФ.
Не домовилися і про верхній поріг цін на російську нафту, що злетіли, - одне з головних джерел доходу РФ. На саміті вирішили прагнути цього, обговорювати, вивчати. Можна сподіватись, що домовляться.
Одним із небагатьох конкретних результатів стала заява про нові санкції проти російського ВПК, хоча незрозуміло, чому цього не було зроблено раніше.
У марафоні трьох червневих самітів зустріч "сімки" могла, але не стала історичною - як саміт Євросоюзу, який передував їй, на якому Україна і Молдова отримали статус кандидатів, і як саміт НАТО, на який з Баварії вирушили лідери G7. Там очікуються історичні рішення у відповідь на агресію РФ проти України. Часи змінилися, для G7, хоч це й неформальна структура, теж настав час змінюватися. Міняти традиції не обов'язково, потрібні швидкі та нестандартні рішення. Україна не має часу чекати.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.