Міністри закордонних справ країн-членів ЄС на неформальній зустрічі у Празі вирішили розірвати угоду з Росією про полегшення візового режиму, готуватися до нових візових санкцій та дозволити окремим країнам запроваджувати власні обмеження, як це вже зробили, наприклад, Чехія та країни Балтії. Ну, а Єврокомісія, яка спочатку була проти повної заборони на видачу росіянам короткострокових віз, має тепер розібратися та запропонувати єдиний для всього ЄС варіант: що робити з сотнями тисяч раніше виданих дозволів на в'їзд. Крім того, глави МЗС домовилися не визнавати документи, які видає Росія на окупованих територіях України.
"Розбудити росіян", не даючи віз
Пропозицію зовсім припинити видавати росіянам короткострокові - насамперед, туристичні візи - внесла Чехія, яка головує нині в ЄС. Такою її позиція була з перших днів агресії РФ проти України у лютому, коли чеська влада припинила видачу росіянам будь-яких дозволів на в'їзд, окрім гуманітарних. Оскільки російський туризм у той час, коли російська армія бомбить Україну, виглядає аморально.
До речі, публічно в Європі цю ініціативу почали обговорювати саме після того, як до неї приєднався - можливо, під тиском громадської думки - президент України Володимир Зеленський, чим суперечив своїм же висловлюванням у перші тижні війни. У результаті, далі за всіх у ЄС пішли країни Балтії, які ухвалили власні візові обмеження та змінили правила отримання росіянами посвідки на проживання. Вони повідомили, що хотіли б також заборонити в'їзд на свою територію громадянам Росії із шенгенськими візами, виданими іншими країнами, оскільки це загрожує їхній нацбезпеці.
Прибічники тотальної заборони виходять із того, що вона допоможе "розбудити росіян". За модель береться повністю закрите суспільство на кшталт Радянського Союзу. І робиться припущення, що коли люди втратять можливість залишити його, це допоможе розвалу "системи Путіна". Втім, є ще й версія, що прихильники запровадження жорстких заходів на початку запропонували радикальне рішення, щоб змусити противників візової заборони в принципі заговорити про неї. Тепер, коли перше рішення ухвалили, країни, які виступають проти короткострокових поїздок із Росії, отримують шанс розвивати свій успіх поступово за рахунок подальшої зміни загальноєвропейських візових норм та правил.
Віза як рятувальний жилет
Позицію противників повної заборони на видачу росіянам шенгенських віз перед зустріччю глав МЗС країн-членів ЄС у Празі найповніше представив, мабуть, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz). За його словами, ЄС не повинен забувати, що короткострокові візи - це, найчастіше, єдиний інструмент, доступний противникам Володимира Путіна, щоб швидко залишити країну, якщо влада загрожує їхньому життю чи здоров'ю. Без такої візи нереально навіть потрапити до ЄС, щоб подати прохання про статус біженця.
Шольцу (і країнам, що його підтримали) логіку вибудувати було простіше. Їм не доводилося пояснювати, як їхнім опонентам, чому раптом росіяни зруйнують режим Путіна, якщо більшість із них навіть не помітять заборони на видачу віз - адже вони ніколи не були в ЄС і не мають навіть закордонних паспортів.
Читайте також: Видача туристичних віз росіянам: в яких країнах ЄС вже діють обмеження
Якщо додати до прагматиків деякі країни Південної Європи, які хотіли б і надалі приймати російських туристів, а також просто дружні до Кремля держави, на кшталт Угорщини, стає зрозуміло, чому жорсткий варіант став непрохідним. Виник ризик помітного розколу всередині Євросоюзу.
Компроміс у Празі - не останнє рішення щодо віз
У результаті народився компроміс, що дозволяє всім "зберегти обличчя", а Євросоюзу - видимість єдності. Це відмова від підписаної у 2007 році, у період найбільшого зближення ЄС та Росії, угоди про спрощення візового режиму. Так і санкції ухвалять, і візи видавати - принаймні, поки що - не припинять.
Технічно це рішення і справді мало що змінює. Короткострокові візи росіянам продовжать видавати, хоч і на 45 євро дорожче, а також довше. Але не всі, здається, помітили, що країни Балтії, Фінляндія та Чехія за підсумками цього засідання отримали право зберегти свої обмеження - їхню стурбованість через власну безпеку визнано законною. Ще й Єврокомісії дали доручення подумати, що робити із раніше виданими сотнями тисяч короткострокових віз.
З формальної точки зору, логічна відповідь - анулювання. Ну, а далі одержання дозволу на в'їзд на нових підставах. Можливо, звісно, знайдеться інший шлях. Але в будь-якому разі, скасування угоди про спрощення візового режиму з Росією - явно тимчасове, проміжне рішення. У майбутньому можна чекати й інших, які уточнюють, а, може, і посилюють. І росіянам, які роздумують над тим, чи не варто їм, з політичних міркувань залишити країну, краще мати це на увазі.
Автор: Іван Преображенський, кандидат політичних наук, експерт із Центральної та Східної Європи, оглядач низки ЗМІ.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.