Можна лише гадати про причини, через які російська влада вирішила саме зараз затримати останніх лідерів кримськотатарської громади, які ще залишилися у Криму. Цілком можливо, що це реакція на зустріч міжнародної "Кримської платформи", яка відбулася у Києві в серпні за участю представників багатьох європейських урядів. Мета України - використати цю платформу для повернення питання незаконної окупації Криму на порядок денний міжнародної політики.
Не варто очікувати, що це справить враження на російську владу. Але роздратована реакція Москви також показала, що у Кремлі нервозно реагують на постійне нагадування про захоплення півострова.
Тому кримські татари - це як більмо на оці російської влади. Це та категорія населення півострова, що не примирилася з анексією. І їхня доля не вписується у численні історичні міфи, якими Москва виправдовує свою нібито споконвічну історичну претензію на Крим. Вони були там ще до росіян та українців. Їхня депортація до Центральної Азії за наказом Сталіна у 1944 році та багаторічна відмова наступних правителів дозволити їм повернутися на батьківщину, що тривала до кінця 1980-их років, демонструють, що постаті, яких люди Путіна нині героїзують, насправді були ніким іншим як злочинцями.
Автор: Райнгард Фезер, оглядач газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Без права перевидання. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні.
Сайт газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.