Аби розмірковувати про раціональність заборони вживати канабіс, пропоную вам розумовий експеримент: уявіть, ви приходите до супермаркету і хочете купити алкоголь. Але там на полицях лише пляшки без етикеток. Ви не знаєте, що всередині - 20-річний віскі, а можливо таке собі пиво, а може й поганенький самогон, від якого можна осліпнути. А супермаркет цей, до того ж, знаходиться у найтемнішому і найбільш небезпечному кварталі міста.
Цілком очевидно, що такий підхід до продажу алкоголю нікому не на користь. Він не має сенсу ані з точки зору захисту здоров'я громадян, ані з точки зору захисту молоді від небезпечних впливів. Але саме так приблизно виглядає ситуація для тих, хто споживає канабіс. Згідно з опитуваннями громадської думки, кожен третій у Німеччині щонайменше раз у житті вживав нелегальні наркотики. Канабіс - найбільш поширений з них. Але досі застарілі закони змушують кожного, хто хоче курнути трави, подаватися за нею у кримінальні кола, на сумнівний чорний ринок: жодного контролю якості, вмісту, хімічних домішків або додаткових речовин. А наживається на цьому лише організована злочинність.
Війна проти наркотиків - війна проти споживачів
Є ще й аспект кримінальної відповідальності. Згідно з офіційною статистикою Федерального відомства кримінальної поліції, за минулий рік було зареєстровано майже 400 тисяч правопорушень, пов'язаних з обігом наркотиків. Три чверті з них стосувалися людей, в яких було виявлено наркотичні засоби в обсягах, характерних для особистого споживання, а не для розповсюдження. Ці цифри - промовисте свідчення того, що війна з наркотиками нині являє собою війну з тими, хто їх споживає. Війна, в якій багато небажаних наслідків, війна, в якій неможливо перемогти. Наскільки абсурдним є уявлення про те, що можливе суспільство без наркотиків, доводять реалії: наркотики є навіть у тоталітарних державах або у в'язницях. Аргументи тих, хто хоче забороняти наркотики, мають багато спільного з тим, якби у боротьбі зі статевими хворобами і СНІДом робити ставку на цнотливість. Безумовно, відмова від статевих зносин є найнадійнішим захистом від статевих хвороб. Але мало хто готовий жити у цноті. Просвіта й презервативи є більш реалістичними засобами.
Отже, готовність легалізувати канабіс, яку, згідно з повідомленнями ЗМІ, демонструють партії, що мають увійти до майбутнього уряду Німеччини, є гарною новиною. Цього кроку очікували, адже позиції партій з цього приводу є близькими. Таке рішення стане відходом від застарілих догм і визнанням реалій, які не є чорно-білими. Забороняй чи ні - молодь все одно масово "довбить". Та сама молодь, яку прибічники заборони так хочуть захищати. Марихуана вже давно стала реальністю у німецькому суспільстві. Сучасний підхід до регулювання обігу наркотиків є гнучким. Він не робить злочинцями тих, хто вживає наркотики. А захищає їх та інформує, пропонує допомогу, якщо потрібно. Адже, звісно, канабіс не є абсолютно безпечним. Як і з будь-якою речовиною із сильним впливом, з ним пов'язані ризики і побічні дії.
Однак люди можуть вчитися поводитися з цими ризиками. Можуть набувати знань щодо дії наркотиків і небезпек. Так само як більшості вдається обходитись з небезпеками вживання алкоголю, це вдається і абсолютній більшості тих, хто нині споживає легкі наркотики.
Вміння зменшити небезпеки від вживання наркотиків легше отримати не в атмосфері табу і криміналізації. Не в атмосфері, яка таврує всіх, хто вживає наркотики, а в атмосфері, яка тверезим поглядом дивиться на небезпеки. І не заперечує того, що наркотики приносять задоволення, пізнання, екстаз або полегшення тим, хто їх вживає. Йдеться про те, щоби знизити ризики від їх вживання.
Профілактика окуповується
Тому підхід, який передбачає декриміналізацію споживання легких наркотиків є слушним. Ті, хто вживає марихуану, мусять мати легальні можливості купити потрібну їм субстанцію. Скажу і як батько трьох дітей: мені краще знати, що продавцем трави виступатиме держава або контрольовані нею крамниці, ніж це будуть представники організованих злочинних угруповань. Податкові надходження від продажу трави можна було би використовувати на програми просвітництва і профілактики. Дослідники з університету Дюссельдорфа підрахували: податки з торгівлі канабісом та заощадження на заходах правоохоронного контролю становитимуть майже п'ять мільярдів євро на рік.
Легалізація канабісу - це не лише питання охорони здоров'я. Це по суті питання громадянських прав і свобод. Суспільство, яке пропагує гасла багатоманітності, мало би миритися і з тим, що хтось замість пляшки пива після роботи надає перевагу косяку.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.