Командувачем російського Об'єднаного угруповання військ (ОУВ) в Україні призначено начальника генштабу Валерія Герасимова, повідомило міноборони Росії. Його заступниками - генерала армії Суровікіна, головкома Сухопутних військ генерала армії Салюкова та заступника начальника генштабу генерал-полковника Кіма.
Таким чином, командування угрупованням військ РФ в Україні повертається до рук штабних генералів, яких голова Чечні Рамзан Кадиров, власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин та багато пропагандистів-воєнкорів жорстко критикували останніми місяцями.
Читайте також: Британська розвідка та ISW оцінили зміну командувача військ РФ в Україні
Іноді вони повертаються
Сергія Суровікіна, "генерала Армагеддон" російських пропагандистів, улюбленця Маргарити Симоньян, Рамзана Кадирова, Євгена Пригожина і, як чутно, самого президента Путіна, переведено в статус заступника командувача російськими військами в Україні. Сталося своєрідне повернення до витоків.
Після гострої критики з боку Кадирова штабного генерала Олександра Лапіна і чуток мало не про його фізичне усунення Лапін був призначений на нову посаду із підвищенням, а потім командувачем ОУВ, яке веде війну проти України, став голова генштабу Валерій Герасимов. Той, якому приписують авторство так званої "доктрини Герасимова", присвяченої тактиці та стратегії ведення гібридних воєн. Важко говорити, що це означає з військової точки зору - можливо, стратегію Суровікіна щодо створення в Україні гуманітарної катастрофи шляхом ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури визнано помилковою.
Є в цьому й інша умовно добра новина. На самому початку війни на Першій антивоєнній конференції у Вільнюсі колишній співвласник ЮКОСу Леонід Невзлін прямо сказав, що відставка Сергія Шойгу чи Валерія Герасимова для нього особисто означатиме різке підвищення ризику застосування Росією ядерної зброї. Виходячи з цієї тези, нові перестановки показують, що принаймні ухвалення рішень повертається до рук тих, хто, як прийнято вважати, не готовий кидати в Україну атомну бомбу з ризиком спровокувати третю світову ядерну війну.
Читайте також: Коментар: Не треба боятися ядерних погроз Путіна
Пригожину вказали на його реальне місце?
Зміни, що відбулися у командуванні, можуть вплинути і на долю Євгена Пригожина. Він зумів краще за інших використати агресію проти України для збільшення свого впливу на російську політику загалом. Цей спонсор контрабандистів та власник приватної військової компанії буквально за кілька місяців у медійному просторі виріс у серйозну фігуру.
Пригожин дозволяє собі звинувачувати делегованого Путіним до Санкт-Петербурга губернатора Олександра Беглова у роботі на Україну, вимагає відставки генералів, критикує не лише російський генштаб, а й адміністрацію президента та навколопутінських олігархів. Ширилися чутки як про створення Пригожиним своєї власної політичної партії, так і навіть про його висування у президенти під час виборів 2024 року. Це було б надто яскраво для російського диктаторського режиму, у якому заохочуються не самостійність, а вірність і посередність.
І, схоже, в оточенні президента вирішили, що людина з кримінальним минулим, якій довірили володіння приватною військовою компанією, зарвалася. Він ще намагається нагадати про свою незамінність Путіну, розповідаючи, що його воїни захопили Соледар, але ж російське міноборони холодно спростовує цю похвальбу. Також і президентський прессекретар Дмитро Песков заявляє, що про загиблих громадян Великобританії в Кремлі не мають інформації, прямо ставлячи Пригожина на місце після публікації власником ПВК "Вагнер" паспортів, очевидно, вбитих у районі Бахмута британських волонтерів.
Звичайно, за диктаторського режиму можливі майже будь-які кар'єрні кульбіти і не можна виключати, що найближчим часом ми побачимо призначення Пригожина, за Герасимовим, на якусь високу посаду. Хіба мало що спаде на думку Володимиру Путіну, який, очевидно, живе в альтернативному реальному інформаційному просторі. Але наразі схоже, що Пригожина вирішено поставити на місце, яке в другому, а то й третьому ряді російської політики.
Читайте також: Глава "Русі сидячої": Пригожин - четверта гілка влади в РФ
У Путіна немає стратегії
Ці регулярні перетасовки генералів, призначення нових командувачів, віддалення одних та наближення інших свідчать про те, що й так давно відомо: російський президент заплутався у власній воєнній авантюрі і намагається її переформатувати.
Ці метання головнокомандувача навряд чи цього разу дозволять російським військовим вибудувати якусь несуперечливу стратегію. Тож зачекаємо на наступні перестановки, коли Путін знову розчарується у нових призначенцях, а російська армія зазнає нових відчутних втрат, як у Макіївці та під Бахмутом, або залишить нові окуповані зараз території, як раніше Харківську область та Херсон.
Автор: Іван Преображенський, кандидат політичних наук, експерт з Центральної та Східної Європи, оглядач низки ЗМІ.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.