Зустрічі на світових спортивних змаганнях привертають максимум суспільної уваги. Коли б'ються боксери світового класу Володимир Кличко та Тайсон Ф'юрі, очі мільйонів уважно стежать за тим, що відбувається на рингу. Але збудження довколо поєдинку видається прогнозованим на відміну від першої зустрічі двох інших глобальних альфа-самців - Володимира Путіна та Дональда Трампа.
Чи витримає Путін міцне рукостискання Трампа? Чи витримає американський президент холодний погляд Путіна? Хто з них перший відведе очі?
Прогрес у питанні Сирії?
Усі, хто чекали на сенсацію, розчарувалися: зустріч відбувалася налагоджено. Привітання через взаємне рукостискання пасувало обом співрозмовникам. І в один момент навіть здалося, що вони дивляться один на одного привітно. На обличчі Путіна, здається, можна було розгледіти посмішку - це впадає в око через різницю з "залізним" виразом його обличчя під час зустрічі з попередником Трампа - Бараком Обамою - під час останнього саміту Великої двадцятки. А Трамп навіть заявив, що зустріч з Путіним є для нього "честю".
Щодо багатьох питань Трамп і Путін мають різні погляди. Однак вони подолали свої суперечності символічністю часу їхньої зустрічі, яка відбулася саме тоді, коли програма конференції передбачала початок перемовин з питань клімату - ключової теми саміту G20, яка особливо хвилює канцлерку Німеччини Анґелу Меркель (Angela Merkel). А Трамп хоч і взяв у них участь пізніше, але зрозуміло, що стан екосистеми планети не є його основним пріоритетом.
Занадто сенсаційні очікування від зустрічі Трампа та Путіна призвели до певного розчарування. Причиною стала її тривалість: замість запланованих 35-ти хвилин вона затягнулася на понад дві години. Однак ті, хто намагалися прочитати її результати з рухів і жестів політиків, а також з їхніх слів, дещо таки виявили: президенти погодили на південному заході Сирії - з урахуванням позиції сил у регіоні - режим припинення вогню, який має набути чинності з неділі. Критики можуть заперечити, що це є краплею у морі. Однак у питанні Сирії навіть маленький прогрес має велике значення.
Зв'язані напередодні руки
Як не парадоксально це виглядає, але, з огляду на заяви, виголошені перед зустріччю, сама вона позначилася проривом. Адже під час виступу у Польщі напередодні саміту Трамп доволі жорстко висловлювався щодо Путіна. Американський президент публічно закликав його припинити "дестабілізаційний вплив Росії в Україні" та російську підтримку "ворожих режимів" у Сирії та Ірані.
Путін натомість дозволив собі майже неприкритий боковий удар по торговельно-політичній позиції Трампа та розкритикував його за обмеження у торгівлі та інвестиціях. Вони є нічим іншим, як "замаскованим протекціонізмом".
На початку свого президентства Трамп розхвалював свої хороші відносини з путінською Росією. Путін же поводився стримано - власне, як завжди. Може, він сподівався на покращення американсько-російських відносин з завершенням президентства Обами, однак карти свої не відкривав.
Підхід до конструктивних відносин
Збудження навколо закидів щодо втручання Росії у президентську кампанію у США та підтримку таким чином Трампа поставило обох президентів у незручне становище. Путін відкидав під час зустрічі будь-який вплив. А Трамп водночас вимагав запевнень, що Росія не втручатиметься у справи США.
Однак на цьому обидва і закрили тему. Наприкінці зустрічі президенти РФ і США сконцентрувалися на вирішенні сирійського питання - навіть якщо різне бачення політичного майбутнього президента Сирії Башара Асада все ще може торпедувати їхні спроби щодо мирного врегулювання у Сирії. Різне бачення дозволило обом також обговорити ситуацію в Україні та боротьбу з тероризмом.
Збудження навколо зустрічі Трампа і Путіна, можливо, було перебільшеним. Однак їхнє зближення, хай навіть поверхове, незважаючи на усі можливі сумніви, може стати стимулом для конструктивних відносин.