Сенсації не сталося. У п'ятницю, 17 червня, Європейська мовна спілка повідомила, що у 2023 році Україна не зможе провести "Євробачення". Це право за традицією отримує переможець попереднього конкурсу. Головною причиною відмови засновник конкурсу назвав проблему із гарантуванням безпеки. Розраховувати на те, що війна, розв'язана проти України Росією, закінчиться найближчим часом, не доводиться.
А проводити наймасштабніший телевізійний музичний конкурс у світі в умовах воєнних дій - утопія. За майже чотири місяці війни весь світ міг переконатися в "гуманності" високоточної російської зброї, яка за об'єкти військової інфраструктури приймає театри та лікарні, житлові будинки та школи, дитячі садки та торгові центри.
Умови проведення "Євробачення"
Можливо, дехто заперечить: адже Україна вже приймала "Євробачення" у 2017 році, коли війна йшла на сході країни. Тоді ситуація була іншою. Бойові дії велися лише у Донецькій та Луганській областях. Російські війська офіційно не брали у них участі. Решта території України не зазнавала ракетних обстрілів. Однак і тоді гарантування безпеки мало пріоритетне значення. Так, з цією метою 13 травня Міжнародний виставковий центр у Києві, де проходив фінал "Євробачення-2017", по всьому периметру був очеплений українськими військовими.
Крім очевидної і для невтаємничених проблеми із безпекою, є ще кілька специфічних не лише для проведення цього міжнародного конкурсу умов. По-перше, наявність підходящої арени. Вона має бути критою, місткою, а також відповідати технічним стандартам для таких заходів. Але вже п'ять років тому Міжнародний виставковий центр у Києві з труднощами вдалося апгрейдити до потрібного рівня. З того часу реконструкції концертних майданчиків в українських мегаполісах не проводилося.
Саме великі міста, які мають достатню кількість готельних місць для учасників, технічного персоналу, глядачів та журналістів, а також міжнародні аеропорти, розглядаються як кандидати на проведення "Євробачення". Але багато аеропортів в Україні стали ціллю російських обстрілів, повітряне сполучення перервано. А в компанії "Укрзалізниця", яка здавалося б, робить неможливе у цю війну, зараз є справи важливіші, ніж перевозити кочовий балаган "Євробачення".
Конкурс такого рівня - це не короткостроковий приїзд іноземних політиків до Києва. На його планування йде майже рік. Сцена, що проєктується заново для кожного "Євробачення", будується за місяць до фіналу, а репетиції учасників розпочинаються за два тижні до фінального шоу. Як і в 2017 році, Україна напевно впоралася б із цими завданнями. Якби не було війни.
"Євробачення" у боргу перед Україною
Тому українцям не варто ображатися на Європейську мовну спілку, яка відмовила їм у праві втретє прийняти у себе "Євробачення". Виконавчий продюсер конкурсу Мартін Естердаль був щиро захоплений успіхом Kalush Orchestra, коли на пресконференції переможців у Турині передав українській делегації папку із каталогом вимог для проведення шоу. Яке рішення буде ухвалено, він напевно вже знав, але виявив належну повагу до країни-переможниці і віддав данину традиції.
Читайте також: Коментар: "Євробачення" - ще й політичний конкурс
У пресрелізі Європейської мовної спілки особливо наголошується, що нинішня перемога України обов'язково знайде відображення у майбутніх конкурсах. Це те, про що організатор "Євробачення" зобов'язаний подбати. Це його обов'язок перед країною, яка перемогла на конкурсі, незважаючи на російські обстріли, загибель людей та руйнування. Свята "Євробачення" Україну позбавила Росія, розв'язана нею безглузда та жорстока війна. Місця на ньому нинішній Росії немає. І як би не змагалися у сарказмі з приводу конкурсу російські пропагандисти та псевдопатріоти, Росія обікрала і себе. "Євробачення" було і залишається улюбленим конкурсом багатьох росіян, а успіх на ньому Москва вважала справою і політичного престижу.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.