Кліматична криза змушує нас пристосовуватися
Масштаб катастрофічної повені поступово стає зрозумілим: десятки загиблих, багато зниклих безвісти. Потужні потоки води спустошили цілі міста, буквально змивши будинки, автомобілі та дерева.
Подібні природні лиха завжди траплялися, авжеж і задовго до початку промислової епохи та спалювання викопних енергоносіїв. Але відколи люди поступово подвоїли частку CO2 в атмосфері, а Земля нагрілася на один градус, кількість і масштаб таких катастроф збільшилися.
Їхня одночасність цього літа на північній півкулі лише посилює враження справжньої кліматичної кризи. Поки частина західної Німеччини затоплена водою, Північна Америка частково перетворилася на справжню піч: із жертвами, рекордними температурами та лісовими пожежами, гасити які неможливо - адже вода пожежників випаровується, не досягаючи вогню.
Читайте також: Зміни клімату - кінець нашої цивілізації?
Про захист клімату зараз говорять, про захист від клімату - поки ні
Зрештою у липні 2021 року поступово починають серйозно говорити про те, як запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату. Єврокомісія саме представила кліматичну програму Fit for 55, яка передбачає конкретні заходи зі зменшення шкідливих для клімату викидів, зокрема припинення продажу нових машин з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року. Кандидат у канцлери Німеччини від ХДС Армін Лашет (Armin Laschet) відразу заявив, що він не вважає необхідним, "аби політики визначали дату". Шведська кліматична активістка Грета Тунберг натомість написала у Twitter: "Якщо ЄС не розірве свій пакет Fit for 55, у світу немає шансу залишитися у межах 1,5 градуса глобального потепління".
Як 32-річний я навіть у силу свого віку є ближчим до Грети Тунберг, аніж до Арміна Лашета. Мене лякає думка, що повені та спека цього літа є лише передвісником тих речей, які мені доведеться пережити, коли я колись буду у такому ж віці, як Лашет сьогодні, і особливо того, що переживатимуть майбутні покоління. Аби вони мали шанс на виживання, вже згадане вище пом'якшення наслідків зміни клімату є визначальним. Але не менш важливою є адаптація, пристосування до умов життя на Землі в умовах глобального потепління.
Ми мусимо пристосувати наше життя до кліматичної кризи
Цього літа Німеччина поки що пережила лише один тиждень спеки. І одразу німецьке статистичне відомство зафіксувало у цьому проміжку часу на одинадцять відсотків більше випадків смертей. Важко уявити, що тут відбуватиметься, коли температури зростуть до 46, 47 чи 49 градусів, як це нещодавно було у канадському містечку Літтон. Він знаходиться трохи північніше від 50-ої паралелі - на однаковій "висоті" з мальовничими німецькими містечками на кшталт Боппарда чи Кобурга.
Тому вже давно треба було вдатися до попереджувальних заходів і на цьому іншому рівні проблеми. Проти екстремальної спеки майже немає засобів пристосування, але щонайменше трохи в цьому питанні можуть допомогти оновлені будівельні концепції для міст, які б передбачали створення коридорів свіжого повітря, забезпечуючи його циркуляцію у міському просторі. Йдеться також і про збільшення площ, вкритих зеленню, що допомагає знижувати температуру, замість бетону та асфальту, які лише підсилюють спеку.
Концепції вже існують
Проти повеней та екстремальних злив також є перевірені засоби, які починаються з більш потужних каналізації та зворотних заслінок. Загалом вздовж багатьох німецьких річок вже давно є дамби, водосховища та утримувальні басейни. Подекуди заплави виступають буферними зонами, які можуть бути безпроблемно затопленими. Подібні зони у майбутньому доведеться створювати і у містах. Посеред Роттердама, наприклад, є місце, в якому цілком умисно створено три великі басейни. У добру погоду можна сидіти на їхніх сходах чи кататися в них на скейтах. Під час дощу ці басейни наповнюються водою. Заходи адаптації до клімату у режимі надзвичайної ситуації запроваджує зараз Маямі-Біч у США. Будинки поступово піднімаються вище, а усе місто оснащується підземною системою труб, басейнів та насосів, аби не потонути внаслідок дедалі потужніших ураганів та підвищення рівня моря.
Є багато подібних концептів. І навіть якщо вони не здатні надійно убезпечити від усієї можливої шкоди, яку готують нам екстремальні погодні умови сьогодення та майбутнього, вони можуть сильно пом'якшити їхні негативні наслідки. У боротьбі з кліматичною кризою найважливішим хоч і залишається подальше обмеження викидів CO2, але ми також потребуємо більшого усвідомлення того, як краще захистити себе від руйнівних наслідків змін клімату.