Якщо щось і вирізняє цю війну, то не зброя, а українці. Їхній дух опору російському агресору, їхня бойова міць, їхня завзятість, їхня здатність переносити страждання, їхня тактична майстерність, їхня інформаційна кампанія не мають рівних. Навіть без підтримки Заходу, чиї окремі політики вважали, що країна, яка зазнала нападу, зможе боротися за виживання лише кілька годин, вона посіла б своє місце в анналах.
Це героїчне, але водночас і трагічне місце. Як би не допомагали західні держави, незалежно від воєнних успіхів, очевидно: їхні побоювання щодо Росії сильніші, ніж готовність допомогти пригнобленій жертві. Безсумнівно, поставлені Німеччиною "Гепарди" і самохідні гаубиці рятують життя українців і дають змогу Україні перейняти ініціативу. Однак можна було б постачати більше зброї, і більш ефективної. Наразі ж це відбувається упівсили.
Американський президент Байден ясно дав зрозуміти, що він не має наміру ризикувати виникненням Третьої світової війни і хоче уникнути того, щоб Україна завдавала ударів по цілях у Росії. Не можна допустити й того, щоб притиснутий до стінки Путін випробовував Захід на міцність.
Україні потрібно більше допомоги
У цьому сенсі також канцлер нового уряду ФРН не може так просто вирватися за межі цього "санітарного кордону". Чи він має очолити можливий контрудар НАТО? Але канцлер має відповісти на запитання, чи має суттєве значення постачання бойових танків з огляду на можливу реакцію Путіна, яку й без того доволі складно оцінити?
Той, хто справді хоче, щоб агресивній війні, анексії територій та геноциду не було місця в Європі, і водночас вважає, що він пліч-о-пліч з Україною, має робити більше, ніж просто надавати "паліативну допомогу". Україна має жити - як суверенна держава у своїх визнаних кордонах. З принципу. І в наших власних інтересах.
Автор: Райнгард Мюллер, оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung
Сайт газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Без права перевидання. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.